| Опис: |
"Суспільна Економія (Наука про народне господарство)" доктора Карла Коберського, видана у Львові в 1935 році видавництвом "Самоосвіта" за участі Українського Робітничого Союзу, є доступним викладом основних засад економіки та її історичного розвитку.
Книга починається з твердження, що "все розвивається" і ніщо не стоїть на місці, підкреслюючи постійні зміни в людському житті та суспільстві. Автор наголошує на фундаментальній ролі "господарства" або "економії" в житті кожної людини та громади, цитуючи Івана Франка: "Хліб і страва – перша справа". Це означає, що без задоволення базових потреб люди не можуть розвивати свої духовні сили, науки та мистецтва. Кожен, від хлібороба до вченого, має економічні потреби.
У праці розрізняються індивідуальне господарство та народне господарство, яке об'єднує всі окремі господарства в країні спільними інтересами, валютою, податками та митами. Економіка як наука займається пізнанням будови та потреб цілих народних господарств.
Коплер простежує еволюцію економічних систем:
* **Натуральне господарство:** Коли кожна родина виробляла все необхідне для себе.
* **Обмінне господарство:** Поступовий перехід до обміну товарами.
* **Грошове та кредитове господарство:** Поява грошей як засобу обміну та розвиток кредиту, що призвело до виникнення банків.
Також розглядаються відмінності між аграрними та індустріальними країнами, де перші прагнуть розвивати власну промисловість, щоб зменшити залежність від імпорту.
Історичний огляд господарського розвитку включає:
* **Родовий комунізм:** Ранні форми суспільства, де люди жили родами зі спільною власністю та рівністю, як це простежується в біблійних оповіданнях та прикладах деяких народів.
* **Панування невільництва:** Обговорюється роль рабства у стародавніх цивілізаціях, таких як Греція та Рим, де праця невільників була основою культури. Автор вказує, що руйнація Риму сталася через знецінення праці та зосередження на війні.
Книга також торкається проблем економічних криз, їхніх причин у капіталістичній системі та зростаючого втручання держави в економіку з середини XIX століття. Обговорюються різні економічні течії, включаючи соціалізм, кооперативи, аграризм та християнсько-суспільну течію, а також концепція "господарської демократії", яка виступає за самоврядування споживачів та виробників.
На завершення, праця піднімає тему економічного націоналізму, який прагне до національної самодостатності, та обговорює майбутнє села, вбачаючи його в розвитку власного промислу та ремесла на кооперативних засадах для ефективнішого використання робочої сили. |
