Марія Клименко » Творчість Олександра Архипенка: культурно-національна ідентичність та образно-виражальні засоби
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Творчість Олександра Архипенка: культурно-національна ідентичність та образно-виражальні засоби

Дисертація
Написано: 2025 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 14.03.2025
Твір змінено: 14.03.2025
Завантажити: pdf див. (7.4 МБ)
Опис: Клименко М. С. Творчість Олександра Архипенка: культурно-національна ідентичність та образно-виражальні засоби. —
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03
«Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія» —
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2025.



У дисертаційному дослідженні вперше комплексно розглянуто
культурно-національну ідентичність творчості Олександра Архипенка;
створено порівняльну хронологічну таблицю етапів ідейних пошуків
О. Архипенка із концептуальними судженнями ключових постатей мистецтва
епохи модернізму. На основі отриманих результатів дисертаційного
дослідження уточнено питання, які пов’язані з еволюцією формально-
образного мислення О. Архипенка. Інноваційний процес діяльності мистця є
широко відомим у ряді експериментів, серед яких синтез випуклих та
увігнутих форм, контрформи, поліхромії скульптури, використання
кінетичних конструкцій із глибинним смисловим наповненням об’єктів
творення. Новаторство О. Архипенка зумовлене періодом розквіту науково-
технічних винаходів й ідейною спорідненістю із батьком скульптора
Порфирієм Архипенком, інженером-механіком, професором Київського
університету ім. Св. Володимира. Творча індивідуальність скульптора
синтезувалась із полікультурним контекстом європейських міст, у яких жив і
працював мистець. Широке поле ідейно-теоретичних думок ХХ століття
сприяло утвердженню знакових творчих інновацій.
На основі історіографічного дискурсу визначено ключові концепти
авторської методології скульптора. Перевагу надано аналізу зарубіжних
видань. Виокремлено типологічні групи історіографії дослідження, серед
яких основу складають монографії, каталоги, альбоми, критичні й науково-


3



публіцистичні статті, «Теоретичні нотатки» мистця, дисертації та матеріали
конференцій.
Одна з важливих задач із методології дисертаційного дослідження при
розгляді творів полягала у введенні допоміжної сітки значень, завдячуючи
якій використаний структурно-типологічний метод набув оптимального
застосування і дав необхідний науковий результат. Формально-аналітичний
підхід дав змогу здійснити диференціацію творчих напрацювань автора за
комплексом образно-виражальних засобів.
Проаналізовано становлення системи поглядів Олександра Архипенка
на концептуальну проблематику скульптури, живопису, інсталяції, графіки в
контексті напряму європейського аванґарду. З’ясовано, що базовими
векторами впливу були передусім пластичні ідеї французького кубізму,
італійського футуризму, німецького експресіонізму, які О. Архипенко
осмислював і втілював у своїх творах, безпосередньо контактуючи з лідерами
відповідних художніх течій — у Парижі (1909—1914), Ніцці (1914—1918),
Берліні (1921—1923). Окреслено основні філософсько-творчі засади
аванґарду та їх вплив на формування образно-пластичних концепцій мистця.
Зосереджено увагу на акумуляції універсальних культурних досвідів ідейних
думок ХХ століття та їх вплив на розбудову індивідуалізму О. Архипенка.
Простежено соціокультурні чинники становлення творчої особистості
скульптора. Формування феномену О. Архипенка є невіддільним процесом із
конгломератом ідей європейського аванґарду. Піднесеність розвитку
інтелектуального ресурсу даного періоду була рушійною силою у пошуку
новаторства О. Архипенка. Розглянуто основні культурно-мистецькі
угрупування початку ХХ століття та виявлено безпосередню участь
О. Архипенка у них. Ставши винахідником «експериментального простору»,
художник власним досвідом вказав шлях для скульпторів ХХ століття.
Філософська лінія скульптора проєктувалася на полікультурний
антропологічний вимір. Консолідованість загального досвіду буття
втілюється у спектрі пошукових стратегій скульптора. Існувала певна


4



інспірованість міфологічними, ритуалістичними та історичними
прообразами. Смислове поле мистця полягало в єдиній основі, з якої
поставали нові варіації форми та змісту.
Ідейне підґрунтя течії аванґарду було потужним імпульсом у
становленні світогляду скульптора, який акумулював минулі культурно-
антропологічні досвіди людства та інтегрував їх у сучасність. Український
мистець поглинув смислову повноту універсалізму, глибинно зміцнюючи
при цьому культурно-національну ідентичність. О. Архипенко увійшов у
новітню історію мистецтва ХХ століття як один із її яскравих фундаторів.
Розглянуто основні особливості формотворчої доктрини О. Архипенка.
Скульптор динамічно розвивав пластичні види мистецтва, вводячи нові
концепції та методи, поєднуючи різні матеріали, кінетизм та синергію
простору з метафізичним представленням форми. Досліджено процес зміни
ідей та думок О. Архипенка протягом усіх етапів біографії мистця.
Представлено основні теоретико-методологічні погляди скульптора.
Визначено базові фактори впливу на формування пластичного мислення
О. Архипенка.
Акцентована увага на ідейно-естетичному змісті творчості, що є
ціннісним імперативом у пошуку візуального образу. З’ясовано глибинну
сутність внутрішньо вмотивованої пластики О. Архипенка. Окреслена
єдність психологічного і смислового ресурсу в процесі переміни ідейних
парадигм формотворення. Базові риси авторської методології скульптора
були основою у процесі становлення аванґарду ХХ століття в цілому.
О. Архипенко акумулював полікультурний досвід давніх народів світу.
Завдяки широкому комплексу ідейно-практичних ресурсів скульптор
поглиблює авторський творчий індивідуалізм. Його тяжіння до
експериментаторських практик відкривало новітні підходи у різних галузях
пластичних мистецтв. Формалістичні пошуки О. Архипенка мали системний
характер і базувалися на глибинному ідейно-теоретичному підґрунті.
Скульптор зводив своє мистецтво до символу як ключової мети у


5



формотворенні. Візуальний знак та зміст як філософсько-естетичної категорії
закладено саме у понятті символу. Метафізичне осягнення порожнього
простору в скульптурах О. Архипенка можна порівняти із психологічно-
емоційним фактором сприйняття звукових варіацій у музиці, яке є незримим
духовним проникненням у мікрокосм глядача. Ця єдність формує асоціативні
образи. Внутрішньо-вмотивована пластика формувала візуальний образ
творів Олександра Архипенка. Використання мистцем пігментів із металу й
кольору відноситься до впливу багатства скіфського золота, православних
ікон, затриманих в емоційній пам’яті з дитинства і заокруглених форм
церковної архітектури сяючих бань та візантійської мозаїки Оранти із Собору
Святої Софії його рідного Києва.
У дисертаційному дослідженні доведено дієвість культурно-
національної ідентичності як складової у формуванні авторської філософії
форми, як результат синкретичного мислення О. Архипенка. Наведено й інші
маловідомі фактори, які вплинули на розбудову його творчої особистості.
З’ясовано духовну природу концептуальної цілісності скульптури
О. Архипенка на початках його мистецького шляху. Проаналізовано
метафізичні зв’язки між матеріалом, формою, духом, змістом. Ця синергія
художніх кодів формує символи, які були підвалинами в розвитку образної
системи творів мистця. Широта його новацій та відповідного теоретичного
підґрунтя формувалася шляхом синтезу від національного до
транснаціонального. Окреслено етапи становлення скульптора від раннього
символізму до різних стадій експериментального формотворення. Здійснено
наукову реконструкцію динаміки перемін виражальних засобів мистця в
контексті утвердження ним індивідуальної концептуально-філософської лінії
творчого пошуку.
Розглянуто базові засади архетипічності у художньому образотворенні
О. Архипенка. Проаналізовано роль архетипу як генетично набутої
універсальної структури у пошуку авторської філософії форми. Окреслено
координати української складової традиції у становленні парадигми


6



художньо-естетичних новацій О. Архипенка. Культурно-національні смисли,
образи й теми відігравали важливу роль у формуванні семантики образу
творів скульптора. Звернення до архетипів і символів проходило не в
традиційному візуальному представленні, а синтезувалося із новаційним
пошуком концепцій і методів мистця. Осмислено духовно-генетичний
стрижень концептуальної лінії пошуків О. Архипенка. Серед широкого ряду
експериментів О. Архипенка виявлено глибинну архетипічну систему
художніх образів. Мистець часто звертався до використання архетипів і
символів, органічно пов’язаних з культурним контекстом носіїв національної
традиції, переосмислюючи їх у власних ідейно-пластичних рішеннях. Тому
цей культурно-антропологічний ресурс є важливою ланкою зв’язків, що
сполучають творчість О. Архипенка із прадавніми культурними практиками
минулого. Відтак вплив «ретроспективізму» є свідченням глибинної
внутрішньо-вмотивованої форми творів скульптора, а не тільки формальних
мистецьких рішень. Філософське переосмислення архетипічних образів
сполучало минуле і майбутнє у широкому спектрі пластичних пошуків
О. Архипенка.
Окреслено чинники, що вплинули на формування творчої особистості
О. Архипенка. Виявлено маловідомі факти та визначено механізми
становлення духовно-генетичного вектору пошуків мистця на живильному
ґрунті української культурної традиції. Прослідковано базові ціннісні засади
національної парадигми скульптора. Способами вивчення й опанування
різними аспектами історії доісторичних і класичних культур світу
О. Архипенко звертається до локальних особливостей у мистецьких досвідах.
На цьому шляху скульптор відкрив космологію нового мислення, де на
глибинному рівні закладені питомі риси як національної самобутності, так і
культурного релятивізму. О. Архипенко активізував розвиток мистецтва
аванґарду введенням нових концепцій та методів, поєднанням різних
матеріалів, кінетизмом та синергією простору в скульптуру із метафізичним
представленням форми. Систематизовані естетичні ідеї мистця широко


7



поширювалися як у роки його безпосередніх експериментальних практик, так
і артикулюються у художньому процесі початку XXI століття.
У творчості О. Архипенка відчутне проникнення у глибинні субстанції
національної духовності. Підвалини авторської філософії форми можна
віднайти в багатстві колірно-символьної програми народного мистецтва
України й водночас органічній цілісності, системності, закладеній у
народному строї, вишивці, писанці та інших видах рукоділля, гончарстві.
Методологія творчості О. Архипенка розвивалася у цілковитій єдності форми
і змісту, ключовою пластичною ознакою якої була лапідарність. Ідейно-
смислове наповнення авторської пластичної форми скульптора містить
невіддільну єдність із естетичними і духовними вартостями українського
народу.
О. Архипенко акумулював широкий діапазон культурних досвідів світу,
поглибивши цим внутрішні національні координати свого авторського
естетичного світогляду. Утвердження вагомої сутності найбільш виразно
виявилося у зрілому віці під час перебування на американському континенті.
Одним із найбільш важливих проявів національної самоідентифікації в
ідейно-тематичній площині є звертання до образів Тараса Шевченка, Івана
Франка, Володимира Великого у великомасштабному спектрі новаційних
досвідів скульптора. Надання значення цим знаковим постатям української
історії та культурної пам’яті є безсумнівною декларацією його невіддільного
зв’язку із рідною землею.
Творча спадщина О. Архипенка може слугувати вагомим ресурсом у
пошуку сучасних мистецьких концепцій. Його формотворчі відкриття й далі
націлюють художників — представників різних мистецьких шкіл та
відмінних концептуальних пріоритетів у пошуку — на осмислення нових, ще
не пізнаних можливостей естетичної творчості.






8



Ключові слова: творчість Олександра Архипенка, історичний контекст,
історіографія, ХХ століття, історична пам’ять, полікультурність,
інформаційний ресурс, культурно-національна ідентичність, архетип,
етнокультурна традиція, мистецтво, скульптура, модернізм, музей, культурна
спадщина.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.