Валерія Клапчук » Розвиток бандурного мистецтва в XVI–XVIII століттях
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Розвиток бандурного мистецтва в XVI–XVIII століттях

Стаття
Написано: 2021 року
Розділ: Історична
Твір додано: 07.12.2021
Твір змінено: 07.12.2021
Завантажити: pdf див. (289.3 КБ)
Опис: Сіверянський літопис. 2021. № 5


Метою статті є детальний аналіз особливостей розвитку бандурного мистецтва в XVI–
XVIII ст. у відповідності до історичного контексту. Методологія дослідження спирається на за-
гальнонаукові та історичні методи, що цілком відповідає поставленій меті. Наукова новизна
полягає в глибокому розкритті понять «кобзарство» та «бандурництво», вивченні особливостей і
відмінностей інструментів «кобза» та «бандура», пошуком логічного зв’язку між впливом істо-
ричних подій та розвитком бандурного мистецтва. Висновки проведеного дослідження такі. Бан-
дурне мистецтво – невід’ємна складова музичної культури України. Впродовж XVI–XVIII ст. відбу-
вається формування кобзарства як соціокультурного феномену, від якого поступово відмежову-
ється такий різновид музичної творчості, як бандурництво. Кобза стає доступним музичним
інструментом, формує музичну культуру козацької доби. Основна сфера поширення – українські се-
ла. Для селян виконавці-кобзарі стали символом правди, національного духу, вісниками, від яких
можна дізнатися новини з інших територій. Кобза має невелику кількість струн (перші зразки 3–
5 струн), легка, виготовлена індивідуально окремим виконавцем. Кобзарі того часу були ще й носія-
ми суспільної інформації, виступали прообразом сучасної преси. Створюються кобзарські цехи-
братства, де навчають гри на кобзі, створенню інструментів, плекають виконавські традиції
окремих регіонів, які стають передумовою створення чернігівської, полтавської та харківської
шкіл кобзарського мистецтва. Водночас бандура залишається більш елітарною в суспільстві, по-
ширенішою в середовищі козацької старшини та заможних містян. Сфера поширення – українські
міста, а також придворні капели Польщі й Росії. Бандура від кобзи відрізняється більш громіздкою
конструкцією, більшим розміром і вагою, наявністю приструнків додатково до основних струн. Во-
на дорожча у створенні, складніша в настроюванні, але з багатшим і більш насиченим звучанням.
Бандуристи козацької доби, зазвичай, були представники заможних верств суспільства, що мали
вищі статки та поважний статус. Подальше дослідження цієї теми дасть змогу висвітлити різ-
ницю між кобзарством та бандурництвом і висвітлити їхню роль у розвитку музичного мистецт-
ва та культури України в цілому.
Ключові слова: кобзарство, бандурництво, кобза, бандура, музична культура України козаць-
кої доби.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.