|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(37 МБ)
|
|
| Опис: |
Діяльність засобів масової інформації Чернігівщини в період
окупації 1941–1943 рр. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 03
«Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». –
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка,
Міністерство науки і освіти України. – Чернігів, 2021.
У дисертаційному дослідженні на підставі широкого кола
актуалізованих джерел, частина з яких уперше запроваджується до наукового
обігу, і наукової літератури з’ясовано основні аспекти функціонування
засобів масової інформації – газет та радіомовлення – у період нацистської
окупації території Чернігівської області в 1941–1943 роках.
Виділено й проаналізовано два основні етапи історіографії дослідження
засобів масової інформації періоду окупації. За радянської доби (кінець 1940-
х – кінець 1980-х років) проблема функціонування німецької окупаційної
преси знайшла відображення як у низці досліджень радянських істориків М.
Коваля, В. Дашичева, Ю. Орлова, В. Гридньова та інших, так і в роботах
учених діаспори: А. Жуковського, О. Субтельного, І. Чайковського, І.
Мальчевського, проте в цих студіях містилися лише поодинокі згадки щодо
ЗМІ Чернігівщини. За доби перебудови і незалежності (з кінця 1980-х років і
до сьогодні) питання функціонування окупаційних ЗМІ на території України
відображені в працях О. Гончаренка, К. Курилишина, Ю. Левченка, М.
Михайлюк, Т. Удалової, Б. Чернякова, а на території Чернігівської області –
І. Азарх, Г. Греченка, О. Носенко та інших. Особлива увага в їхніх студіях
була приділена питанням реалізації інформаційно-пропагандистської
3
політики Третього Рейху, окремим аспектам діяльності легальної преси та
радіомовлення впродовж періоду окупації.
Використані в процесі підготовки дисертації комплекс періодичних
видань Чернігівщини доби нацистської окупації, діловодна документація,
агітаційно-пропагандистські, судово-слідчі матеріали в поєднанні із
зображальними джерелами та кінофотофонодокументами дали змогу
реалізувати мету й дослідницькі завдання.
Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові
принципи історичного пізнання: історизм, об’єктивність, логічність,
багатофакторність, пріоритет документальних фактів. У процесі
дослідження були використані загальнонаукові методи: конкретно-
пошуковий, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, моделювання,
конкретизації, системного аналізу; спеціально-історичні: хронологічний,
контент-аналізу, періодизації, актуалізації, історико-структурний, історико-
типологічний, біографічний, просопографічний; спеціальні джерелознавчі
методи евристики, класифікації, герменевтики та методи інших
гуманітарних дисциплін.
З’ясовано перелік радянських періодичних видань Чернігівщини
напередодні нацистської окупації, їх тематичне наповнення та ідеологічну
спрямованість. Висвітлено роль радіомовлення Чернігівщини як важливого
інструменту подання інформації, формування громадської думки та
ідеологічних настанов. Наголошено на пріоритетному впливі державної
ідеології та панівній ролі цензури щодо діяльності радянських ЗМІ.
Розкрито тоталітарний характер ЗМІ Німеччини доби нацизму. Подано
характеристику діяльності Імперського міністерства пропаганди і народної
освіти, проаналізовано мету й завдання системи німецьких ЗМІ на
окупованих територіях, схарактеризовано структуру агітаційно-
4
пропагандистських органів, наголошено на важливості інформаційного
впливу на населення, постійному контролі з боку окупаційної влади за
діяльністю та інформаційним наповненням підконтрольних ЗМІ. Підкреслено
репресивну політику окупантів щодо організації радіомовлення, а саме
конфіскацію радіоприймачів, виключно контрольований характер
радіотрансляцій та програм радіопередач.
З’ясовано номенклатуру легальних друкованих органів Чернігівщини
окупаційної доби. Встановлені хронологічні межі діяльності окремих газет,
місця їх видання, склад редакційних колегій, до яких входили переважно не
фахові журналісти, а особи з різних сфер діяльності, котрі погодились на
співпрацю з окупаційною владою. Висвітлено редакційну політику на різних
етапах їхньої діяльності, зокрема, бажання привернути на свій бік місцеве
населення завдяки українській мові видання, публікації патріотичних
матеріалів. Наголошено на поступовому обмеженні національно-
патріотичного складника в публікаціях, посиленні цензури та ідеологічному
диктаті, що спричинило зміну членів редакційних колегій та заміну їх на
більш лояльних провідників німецької інформаційної політики.
Встановлено подібність інформаційної спрямованості та типовий склад
газетних рубрик друкованих видань Чернігівщини. Розкрито
антибільшовицьку та антисемітську спрямованість переважної більшості
публікацій, акцентування уваги на демонстрації переваг суспільного ладу
Третього Рейху та приниження держав – учасників антигітлерівської коаліції.
Відмінності в діяльності та специфіці інформаційного наповнення окремих
газет були зумовлені конкретною ситуацією на місцях і стосувалися
переважно гуманітарної сфери.
Схарактеризовано умови функціонування радіомовлення на окупованій
території Чернігівщини. З’ясовано, що відбувалася конкурентна боротьба
5
між нацистськими та радянськими радіостанціями, які намагалися схилити
населення на свій бік.
Виявлено спільність основних напрямів інформаційної політики всіх
окупаційних ЗМІ, що зумовила їх єдине інформаційне наповнення. До
типових рубрик радіостанцій та друкованих видань належали: офіційна
інформація, що являла собою публікації про події на фронтах бойових дій,
публікації на важливі теми суспільно-політичного життя, які подекуди були
приурочені до державних свят і пам’ятних дат Німеччини. Накази та
розпорядження місцевих органів окупаційної влади стосувалися регулювання
всіх сфер суспільного життя й часто супроводжувалися попередженнями про
санкції у разі їх невиконання. На початковому етапі функціонування газет
значне місце посідали публікації націоналістичної і націонал-патріотичної
тематики. Актуальністю та подекуди вираженою календарною періодичністю
вирізнялися статті господарського характеру, основними ідеями котрих була
декларація впровадження нового земельного устрою, відновлення роботи
промислових підприємств та іншої інфраструктури. Також важливе місце в
інформаційному наповненні газет посідали публікації освітнього
спрямування, статті на духовно-релігійну тематику, інформація про
діяльність культурно-просвітницьких закладів і, певною мірою, матеріали
розважального характеру: карикатури, анекдоти, фейлетони. Рекламно-
агітаційна продукція була репрезентована переважно закликами до виїзду на
роботу до Німеччини.
Встановлено, що контингент дописувачів окупаційних газет становили
переважно не фахові журналісти, а спеціалісти з різних сфер суспільного
життя, які писали статті відповідно до власної фахової обізнаності. Головним
мотивом такої співпраці слугувала необхідність виживання в умовах окупації
, уникнення долі остарбайтерів. Авторство значної частки публікацій
6
неможливо встановити, оскільки вони подавалися без зазначення прізвищ, у
вигляді криптонімів або псевдонімів. Така політика створювала враження
численної автури газетних видань й була покликана убезпечити дописувачів
від помсти з боку учасників руху опору. Проте після визволення
Чернігівщини ті дописувачі, які залишились і були викриті, зазнали
переслідувань з боку органів державної безпеки за політичними статтями
кримінального кодексу й покарань відповідно до ступеня їхньої провини. На
сьогодні в переважній більшості звинувачені у зраді батьківщини або
співпраці з окупантами повністю або частково реабілітовані.
Ключові слова: нацистський окупаційний режим, інформаційна
політика, агітація і пропаганда, Чернігівщина, ЗМІ, газети, радіомовлення,
редакційна колегія, автура. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ …………………………………………………………….. 2
ВСТУП …………………………………………………………………. 14
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА,
МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………. 21
1.1 Історіографія проблеми………….………………………………….21
1.2 Джерельна база дослідження ………...…………………………… 37
1.3 Методологія та методи дослідження ……………………………... 44
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗМІ ЧЕРНІГІВЩИНИ В
ДОБУ ОКУПАЦІЇ...…………………………………………………………… 48
2.1 Засоби масової інформації Чернігівщини напередодні Другої
світової війни ………………………………………………………………….. 48
2.2 Німецька окупаційна політика щодо діяльності ЗМІ …………… 55
2.3 Створення та діяльність редакцій газет в окупаційний період … 69
2.4 Радіомовлення на Чернігівщині з вересня 1941 року до вересня
1943 року ………………………………………………………………………. 96
РОЗДІЛ ІІІ. ЗМІ В ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ
1941–1943 РОКІВ ……………………………………………………………. 106
3.1 Основні напрями інформаційної політики ЗМІ ………………...106
3.2 Автура газетних видань……………………………………………156
ВИСНОВКИ …………………………………………………………. 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…… 174
ДОДАТКИ ……………………………………………………………..205
|
|
|
