Владислав Кіорсак » Русь і Східна Європа в історичній пам’яті середньовічних скандинавів (на матеріалах саг про давні часи)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Русь і Східна Європа в історичній пам’яті середньовічних скандинавів (на матеріалах саг про давні часи)

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Історична
Твір додано: 07.03.2024
Твір змінено: 07.03.2024
Завантажити: pdf див. (4.9 МБ)
Опис: Кіорсак В. Б. Русь і Східна Європа в історичній пам’яті середньовічних скандинавів (на матеріалах саг про давні часи) – Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 – "Історія та археологія." – Інститут українознавства ім. І.
Крип'якевича НАН України, Львів, 2023.
Дисертацію присвячено міждисциплінарному дослідженню легендарних
саг (саг про давні часи) крізь призму інтелектуальної культури та політики
пам’яті середовищ, у яких вони творилися. Наш основний фокус зосереджено
на сюжетах, які розгортаються на територіях Східної Європи, головно Русі й
сусідніх територіях, та торкається їхнього місця в системі колективних уявлень
про минуле авторів ХІІ–XIV ст.
Саги про давні часи є унікальним жанром ісландської літератури. Завдяки
тому, що їхні сюжети присвячені важливим подіям минулого та видатним
міфічним персонажам, ми можемо виокремити набір міфів, стереотипів та
топосів, важливих для формування домодерних ідентичностей. Вивчення таких
фрагментів історичної пам’яті дасть змогу не тільки всебічно проаналізувати
популярну культуру, а й зрозуміти русько-скандинавські відносини в контексті
формування Origo Gentis північних королівств. Окрім того, ці твори не мали
авторів. Вони постійно переписувалися та розвивалися, тому порівняння
сюжетів різних версій саг та сюжетів дотичних творів допоможе простежити
еволюцію образу Русі в різних інтелектуальних традиціях.
Питання Русі в історичній пам’яті середньовічних скандинавів
малодосліджене в сучасній історичній науці. Втім, історіографія вивчення саг є
багатою і в значній частині праць досліджуються дотичні питання. У дисертації
ми здійснили детальний огляд проблем, які розв’язували дослідники
ісландської літератури. Ми виокремили проблематику історичності свідчень
легендарних саг, їхнього датування та класифікації, а також проблематику


3



дослідження ідентичності, реконструкції інтелектуальної культури та політики
пам’яті. Завдяки цим напрацюванням ми змогли перенести найкращі практики
та підходи світових учених-скандинавістів у наше дослідження
східноєвропейських сюжетів саг.
Здійснено дослідження індивідуальної та колективної пам’яті крізь
призму здобутків психології та когнітивної науки для окреслення
інтелектуальної перспективи процесів запам’ятовування та збереження
інформації. Окрім того, у дисертації визначено здобутки сучасних гуманітарних
наук у царині культурної пам’яті, колективного світогляду та інтелектуальної
культури. Наше завдання полягало в запозиченні цих підходів та розширенні
власного дослідницького інструментарію.
Значну увагу зосереджено на вивченні історичного підґрунтя появи саг.
Ми прагнемо довести, що цей жанр писемності є феноменом, який
репрезентував унікальні умови середовища ісландської спільноти в ХІ–ХІІІ ст.
Сага була важливим інструментом політичного та культурного впливу, а також
займала ключове місце у формуванні ідентичності й політики пам’яті не лише
ісландців, а й норвежців, данців та навіть шведів. Сага була справді масовим
жанром. Зачитування чи переповідання цих творів було обов’язковою частиною
бенкетів, весіллів, а також політичних та судових зборів. Тож доволі швидко
знать збагнула, що сагу можна використовувати як засіб пропаганди. Наслідком
цього стала поява центрів книгописання на територіях маєтків вельмож. Крім
того, творчість та освіченість дуже цінувалися в ісландському суспільстві. За
відсутності армій та регулярних воєнних походів книги перетворилися на
основний культурний та політичний капітал. Саме тому авторами саг нерідко
були люди, що належали до найбільш заможних ісландських родів.
Завдяки масовості літератури та відсутності монополії на єдину версію
історичної пам’яті саги швидко розвивалися. Їхні автори транслювали кризи
ідентичності та підлаштовували твори, щоби пояснювати важливі
трансформації, формувати цінності та моделі поведінки. Це було вкрай


4



важливим для Ісландії, адже її населення було повністю емігрантським і
потребувало спільних уявлень про минуле. Ці міфи творила й ісландська еліта в
погоні за доведенням знатності власного походження. Для людей того часу
генеалогія була ключовим показником статусу, тож не дивно, що дотичні до
творення саг люди намагалися прив’язати власні родоводи до легендарних
героїв минулого.
Вивчення передумов появи досліджуваних сюжетів саг не могло бути
повним без аналізу подій, які стали їхнім ядром. Для цього ми розглянули
актуальні питання русько-скандинавських відносин. Головним висновком
такого дослідження стало те, що завдяки цим відносинам у скандинавській
традиції сформувалася база знань про Схід. Саме на основі цієї бази згодом
автори творили топоси та міфи колективної пам’яті. Русь та Східна Європа
були важливою частиною історії скандинавських королівств. Дані археології
засвідчують масову присутність тут вихідців зі Скандинавського півострова, а
також наштовхують на думку, що вони формували тут діаспорні спільноти, які
утворювали канали комунікації зі своєю батьківщиною. Таким чином
інформація про східноєвропейські території потрапляла на північ та формувала
особливий прошарок знання. Завдяки всебічному аналізу джерел та
історіографії нами було розширено та доповнено теорію Ганса Якоба Орнінґа
про Русь як органічну частину нордичної спільноти, тобто споріднену
територію в уявленнях ісландських авторів.
Основними завданнями нашої роботи були дослідження та класифікація
міфів, пов’язаних зі Східною Європою. Ми виокремили чотири ключові
сюжетні групи, на яких формувалися колективні уявлення скандинавів про
минуле та їхня ідентичність. Насамперед це сюжети, пов’язані з міфом про
троянське минуле. Цей топос був запозичений із творів європейських авторів та
використовувався скандинавськими авторами в намаганні поєднати їхню
історію з історією європейських держав. Другою важливою сюжетною групою
є германські міфи. У них автори зверталися до епізодів, пов’язаних із періодом


5



Великого переселення народів. До третьої групи сюжетів належать міфи про
діяння славетних ватажків епохи вікінгів. Ці вікінгські топоси часто зверталися
до ідеї «імперії вікінгів» — легендарної держави, до якої входили
скандинавські території, а також навколишні землі. Останнім китом, на якому
трималася ідентичність середньовічних скандинавів, є група міфів, пов’язаних
із християнізацією нордичних королівств. Часто ці міфи поєднували між собою
та таким чином творили генеалогію правлячої династії. Важливим висновком
стало те, що Русь була дотичною до формування всіх цих міфів, а отже, ці
території були органічною частиною історичного світогляду скандинавських
авторів періоду Середньовіччя.
Східна Європа в античних епізодах легендарних сагах була представлена
в концепції Великої Швеції. Цей термін став скандинавським відповідником
терміна «Скіфія». Образ цієї території є класичним прикладом поєднання
локальної та латинської традицій. Зі сторінок творів європейських авторів
ісландці запозичували мальовничі історії про велетнів, чаклунів, дивовижні
язичницькі народи та неймовірні багатства. Для скандинавських авторів ця
територія була «домівкою богів». Саме в Північному Причорномор’ї, на думку
Сноррі Стурлусона, знаходився Ванагейм — батьківщина однієї з груп
скандинавських богів, від яких походили скандинавські правителі. Скіфія була
транзитним пунктом у міграції троянської спадщини. Саме тут, на думку
Сноррі, опинився верховний бог Одін після втечі з Трої.
Сакральне значення Великої Швеції мало значний вплив на формування
образу Східної Європи в сагах про давні часи. Використання здобутків
європейської інтелектуальної культури і звернення до власних історичних міфів
призвели до того, що Русь у сагах часто зображувалася як погранична
територія, за межами якої починався чужий світ. Основними ознаками цього
світу були магічні властивості його мешканців, фантастичні істоти та
неймовірні багатства. Цей уявний кордон розділяв не лише території, а й
міфічний, реальний та хронологічний простір. Поряд із Руссю в сагах могли


6



існувати легендарні держави готів та гунів, Йотунгейм із германської міфології
чи навіть антична Таттарія.
Окремо варто відзначити міфи, присвячені германському минулому.
Пам’ять про ці події циркулювала у формі усної поетики, а також збереглася в
англо-саксонських джерелах, звідки потрапила в Скандинавію. В ісландській
традиції сюжети про Велике переселення народів знайшли вияв в ідеї про
міграцію богів. На нашу думку, розміщення в Північному Причорномор’ї
«домівки богів», а також зображення Скіфії як проміжної ланки в транзиті
троянської спадщини є наслідком пам’яті про міграцію германських племен на
територію сучасної України. Про історичне ядро цієї пам’яті свідчать
східноєвропейські топоніми, які мають германське походження. Ці терміни є
настільки давніми, що не завжди ідентифікувалися самими ісландцями.
Пам’ять про епоху вікінгів також була важливим чинником у формуванні
ідентичності скандинавів Середньовіччя. Для авторів ХІІ–XIV ст. цей період
був добою розквіту скандинавських королівств. Вони глорифікували окремих
ватажків, таких як Івар Широкі Обійми, Раґнар Лодброк, Піший Грольв, Орвар
Одд та інші. Ці ватажки прославилися винятковою хоробрістю та активним
завоюванням земель за межами своєї батьківщини. Так постала ідея «імперії
вікінгів». Це міф про державу, до якої входили території Скандинавського
півострова, а також навколишні землі балтійських слов’ян, Англії, Ірландії та
Східної Європи. Здебільшого цей топос асоціювали з особою Раґнара Лодброка
— одного з найвідоміших героїв скандинавських саг. Інтерес до цього
персонажа був насамперед генеалогічний. Наявність різних версій творів,
присвячених діянням Раґнара, зумовлена бажанням створити власний варіант
родоводу цього героя. Оголошення себе нащадком славетного Раґнара не лише
означало належність до одного з найбільш знатних родів Скандинавії, а й
обґрунтовувало історичні права на території його колишньої «імперії».
У нашій роботі ми виокремили декілька традицій, пов’язаних із міфом
про Раґнара: ісландську традицію ХІІ–ХІІІ ст., ісландсько-норвезьку традицію


7



XIV ст., данську традицію ХІІ–ХІІІ ст. та шведську традицію ХІІ ст. Русь була
важливою частиною «імперії» Раґнара в усіх традиція за винятком ісландсько-
норвезької ХIV ст. На нашу думку, відсутність Русі в останній можна пояснити
зміною політичного вектора в Норвезькому королівстві в зазначений період та
зменшенням контактів між цими територіями.
Зображення Русі в легендарних сагах часто було обмежене набором кліше
та міфів. Ключовими кліше були: образ прекрасних руських принцес, до яких
сватається норвезький вікінг, образ старого короля, а також мотив найму
вікінгів на службу до руського правителя. Наш висновок — ці кліше є
відбитком реального досвіду русько-скандинавської комунікації, який
перетворився в міфи колективної пам’яті. Одним із джерел цього досвіду стали
саги про королів, які описували зв’язки норвезьких правителів із руськими
князями в Х–ХІ ст.
Вивчення міфів та топосів історичної пам’яті в сагах створює нову
перспективу джерелознавчих досліджень скандинавських текстів. Завдяки
цьому підходу ми маємо змогу краще зрозуміти історичність цих джерел.
Шляхом відшарування культурних елементів різного походження ми можемо
наблизитися до виокремлення історичного ядра твору. Окрім того, це
допомагає нам розглядати русько-скандинавські відносини в розрізі процесів
міжкультурної комунікації, а саме існування діаспорних спільнот та
налагодження шляхів комунікації між ними.



Ключові слова: Русь, Саги, Скіфія, Історична пам’ять, культурна
ідентичність, русько-скандинавські відносини, Володимир Великий, Візантія,
торгівельний маршрут, літературна спадщина, писемна культура, література,
літопис, хроніка, світова історія
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.