Інститут

Не знаю чи це насправді так, що у маленьких містечках в штатах люди беруть рушниці до рук і валять не місцевих, але мені сподобався схожий момент у ВОНО, коли банду з усіх сторін розстріляли на чолі з пенівайзом. Саме від таких подій і хочеться читати Кінга, адже він дійсно вміє здивувати.

Завжди було цікаво читати Кінга зокрем і за його описи амер.життя.
Але тут я аж якось трохи очманів...
От, з перших 25сторінок вичитав:
100$/тиждень -- зарплата.
Робота -- 5ночей/тиждень. З 23:00 по 6:00. >35год/тижд. 2.86$/год. І треба проходити щоночі >20км. А то таки в рази більше 10тис.кроків...
70$/тиждень -- винайм житла.
Отже, за чотири тижні "сухий" залишок буде 120$. Це 3240гривень... А він ще й харчується в ресторанчику „у Бев”. А ціни послуг у них таки в рази побільші, аніж наші...
Дивно то все якось.
І якщо Кінг вже погано орієнтується, то чому у видавництві не підправили?
Та. Там були слова про підробіток. Але ж який сенс у такої праці взагалі!?
А потім отаке:
"
щодо «Сховів і складів Дюпрея». Там постійно бракувало робочих рук, і там постійно когось наймали. Тім здогадувався, що в таких місцях, де фізична праця оплачується найменшою дозволеною законом погодинною ставкою (у Південній Кароліні вона становила сім із чвертю доларів), висока плинність кадрів — ...
"
Але як у патрульного може бути втричі менше мін.допустимої!?

А в кінці книги мене неабияк здивували "торги за флешку".
От який у них сенс, якщо флешка може бути розмножена нескінченну кількість разів...
Коли Кінг писав про всілякі потойбічні жахи й "артефакти" -- то там логіки було більше.

А ще його давніша повість -- „Керрі”.
Хоч би якось їх пов'язав, чи що...
Бо спочатку писати, наскільки руйнівними можуть бути ТК діти із "зірваною планкою", а потім -- "це ж діти, діти, якжежможна" -- все це дивно.
Я розумію, що погляди автора можуть змінюватись з часом. І сам, можливо, колись скептично дивитимусь на свої перші твори. Але ж тоді може хоч примітки додавати, а не просто тупо перевидавати!?

А ще цікавіше порівнювати різних авторів.
От чудова книга у Норт Клер
"Перші П’ятнадцять Життів Гаррі Оґаста".
Але там -- якесь хворобливе небажання втручатись в майбутнє. Як і у Кінга в книзі "11/22/63".
А от в „Інституті” -- нездорово часте втручання...
Де, де є хоч якась „золота середина”!?

Читається цікаво, але не захоплює. Все це в тому чи іншому вигляді вже було написано Кінгом. Старий Майстер не розчарував, але і не здивував. 7/10 + 1 за жителів маленького південного містечка, які без роздумів примчали виручати своїх в піжамах і озброєні до зубів.