Максим Хилько » Стратегічні комунікації як чинник зовнішньої політики і державної безпеки: досвід США, ЄС, України
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Стратегічні комунікації як чинник зовнішньої політики і державної безпеки: досвід США, ЄС, України
Стаття
|
|
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
16.06.2025 |
|
Твір змінено: |
16.06.2025 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(219 КБ)
|
|
Опис: |
Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2021. – Вип. 165 (10). Філософські науки, Політичні науки.
Метою дослідження було порівняти досвід США, ЄС та України із застосування стратегічних комунікацій як чинника зовнішньої політики і державної безпеки.
За допомогою історичного методу та аналізу джерел було досліджено еволюцію застосування стратегічних комунікацій в США, ЄС, Україні; метод узагальнення використовувався для підсумування цього досвіду; метод порівняльного аналізу − для пошуку спільного і відмінного у застосування стратегічних комунікацій різними суб’єктами міжнародних відносин.
Проведене дослідження дало можливість зробити висновки, що лідерські позиції у застосуванні стратегічних комунікацій утримують Сполучені Штати Америки, які були піонерами у цій сфері. Натомість Європейський Союз тривалий час фокусувався переважно на спробах покращити комунікації всередині самого об’єднання, і досі є менш активним у питаннях захисту інформаційної безпеки, а також просування своїх стратегічних наративів на міжнародній арені. В Україні активізація уваги до стратегічних комунікацій була спричинена російською агресією 2014 року, і з тих пір було досягнуто суттєвого прогресу: стратегічні комунікації закріплено в українському законодавстві, створено відповідальні за реалізацію конкретних напрямків стратегічних комунікацій інституції, налагоджено практичну координацію діяльності суб’єктів стратегічних комунікацій у зовнішній політиці. При цьому важливими завданнями залишаються: вироблення власне українських стратегічних наративів; професійна підготовка фахівців за конкретними напрямами стратегічних комунікацій; розширення кола суб’єктів стратегічних комунікацій у зовнішній політиці; більш структурована робота з різними цільовими аудиторіями. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|