|
Написано: |
2009 року |
|
Розділ: |
Часописи |
|
Твір додано: |
09.06.2022 |
|
Твір змінено: |
09.06.2022 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(45.5 МБ)
|
|
Опис: |
"Куліш — знакова постать національної культури. Досить назвати дві причини, чому ми так вважаємо. Перша: Куліш — творець сучасного українського правопису, точніше — фонетичного правопису, який ліг в основу сучасного. Уявімо собі, наприклад, українську націю, яка користується «ярижкою» або «максимовичівкою», максимально наближеними до російської графічної системи. Або ж фонетичний правопис латинськими літерами замість кирилиці — були й такі спроби його реформування, які мали своїх прихильників. Було також чимало інших правописних інновацій, які нині становлять інтерес тільки для історика письменства. Перед Кулішем стояло надскладне завдання: створити правопис, який не тільки давав би оптимальне співвідношення між вимовою та її письмовою фіксацією, а й в перспективі сприяв би об'єднанню нації, тоді ще розділеної кордонами Російської та Австро-Угорської імперій. Нині є очевидним, що дух мови — душа нації, розвивається в межах, унормованих правописом, і будь-які зміни у правописі програмуються на мовленнєвому розвитку, а отже, — відбиваються на психо-емотивному рівні кожного члена великої національної спільноти, змінюючи його рефлексії, його ставлення до світу й бачення себе в цьому світі — серед інших національних родин. Енергійний «гарячий» Куліша, запровадивши власну друкарню, видав у ній своїм правописом цілу низку першорядних книжок, як-от твори Марка Вовчка, Квітки-Основ'яненка, Шевченків «Кобзар», альманах «Хата» і журнал «Основа», а дещо раніше — свої «Записки о Южной Руси», «Чорну раду», «Граматку» та ін. «Завоювавши», мовлячи сучасною мовою, спраглий до друкованого українського слова ринок, він «розрекламував» свій правопис, увів його в надійний ужиток, практично показав усі його переваги над іншими правописами. Цим правописом, уперше запровадженим півтора століття тому, в основних його рисах ми користуємося й донині.
Друге: Куліш — переклав рідною мовою Святе Письмо". |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
Хронограф
Анатолій Толстоухов. Один із пророків України
Твори Куліша
Літературознавство, театрознавство, публіцистика
«Кочубей, генеральньїй судья». Историческая повесть Николая Сементовского
Об игре г. Артемовского в малороссийской опере «Москаль-чаривнык»
Дві мові: книжня і народня
«Хохлацькі ставки» Крутоярченка. СПб., 1858 г.
Взгляд русского на польский журнал «Слово» («Slowo»)
Обзор украинской словесности
Котляревский
Артемовский-Гулак
Ответ московскому «Дню»
Украинофилам
До Щасного Саламона, прочитавши його «Коломийки і шумки»
Нарис історії словесності русько-української. Погляд на занедбання народньої мови
Герценів «Дзвін»
Гадки при святкованню осьмих роковин Шевченкової смерті
Зазивний лист до української інтелігенції
Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882 року
Спогади
Воспоминание русского о польском археологе Константане Свидзинском
Как у нас гибнут горячие люди. Воспоминания о Петре Яковлевиче С***
Воспоминания о Николае Ивановиче Костомарове
Брошенный из-за угла камень
Листи
Олександр Лотоцький. П. О. Куліш та М. П. Драгоманов у їх листуванні
Спогади про Куліша
Михаил Чалий. Юные годы П. А. Кулиша
Лев Жемчужников. Мои воспоминания из прошлого (Уривки)
Іван Нечуй-Левицький. [Спогади]
Николай Стороженко. Моє знакомство с П. А. Кулишем
Мусій Кононенко. Пантелеймон Куліш
Александра Слинько, Анна Половина. Воспоминания детства о дяде П. Кулише
Дослідження
Орест Левицький. «Украинофилам» (Невідомий твір П. Куліша)
Євген Маланюк. В Кулішеву річницю
Микола Глобенко. В дисгармонії
Василь Івашків. Український фольклор у записах і дослідженнях Куліша
Володимир Яцюк. Шевченко і Куліш: Художницькі діалоги
Олесь Федорук. Куліш і Забіла: До історії особистих взаємин та літературних взаємооцінок
Віктор Дудко. Куліш і Тургенєв
Олексій Ясь. Історичне письмо Куліша у світлі його інтелектуальних трансформацій
Олесь Федорук. Післямова
|
|
|