Павло Хом’як » Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій 1939 – 1991 рр.: особливості діяльності
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій 1939 – 1991 рр.: особливості діяльності

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Історична
Твір додано: 07.03.2024
Твір змінено: 07.03.2024
Завантажити: pdf див. (5.2 МБ)
Опис: Хом’як П. П. Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій 1939 – 1991 рр.: особливості діяльності. Кваліфікаційна робота на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 – «Історія та археологія». – Волинський національний
університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2023 р.



Дисертація є результатом комплексного дослідження особливостей
діяльності римо-католицького духовенства Львівської та Луцької дієцезії у
період 1939 – 1991 років. Входження восени 1939 року західних регіонів
України до складу СРСР та тривале перебування під впливом атеїстичного
радянського режиму призвело до численних руйнувань в структурі Римо-
католицької церкви в Україні, що передусім пов’язано із фізичним знищенням
та різноманітними утисками духовенства, мирян та руйнуванням храмових
комплексів.
Історично склалося так, що території Галичини і Волині були
своєрідними центрами католицизму на українських землях, оскільки саме на
цих теренах перепліталися різні культурні та релігійні течії. Окрім того, Римо-
католицька церква була абсолютно непідконтрольною тоталітарному
радянському режиму, а отже ворожою, за визначенням того ж таки режиму. З
огляду на ці факти радянська влада, після утвердження на теренах Західної
України, повела нищівну боротьбу проти римо-католиків, що стало
передумовою для ліквідації Римо-католицької церкви.
Вагоме значення при вивченні задекларованої проблеми надається
методам до яких вдавалися окупаційні режими (радянський та німецький)
задля досягнення мети – знищення католицизму на теренах України в цілому
та західних регіонів, зокрема. Проблемні питання, які порушуються в


3
дисертації є маловивченими у сучасній історичній науці, що пояснюється
тривалим радянським періодом, у часи якого був відсутній доступ до архівних
матеріалів та існувало ідеологічне «табу» на досліджувану тему. З огляду на
це, актуальність вивчення діяльності римо-католицького духовенства у період
1939 – 1991 років та його наукова новизна є беззаперечними і мають вагоме
значення для заповнення «білих плям» в історії ХХ століття, встановлення
історичної справедливості, відкриття донині невідомих фактів з історії Римо-
католицької церкви та аналізу причинно-наслідкових зв’язків, які до
сьогоднішнього дня впливають на становище Римо-католицької церкви в
Україні.
У вступі дисертації обґрунтовано її актуальність, окреслено
хронологічні та територіальні рамки, сформульовано мету дослідження,
визначено його завдання, об’єкт та предмет, охарактеризовано наукову
новизну дисертації та визначено методи дослідження, що використовувалися
автором. Визначено практичне значення роботи, простежено апробацію
результатів дослідження, його структуру та обсяги.
Застосування на практиці матеріалів представленої дисертації матиме
широкий спектр, оскільки висновки та матеріали дисертації можуть бути
використані для подальших поглиблених досліджень з історії Римо-
католицької церкви та історії України досліджуваного періоду, а також при
викладанні спеціальних курсів у вищих учбових закладах, при написанні
курсових та магістерських робіт на близькі або дотичні теми. Матеріали
дисертації можуть бути використані для формування тематичних музейних
експозицій, тощо.
В першому розділі – «Наукова розробка проблеми, джерела та
методологія дослідження» аналізується стан наукової розробки проблеми, її
джерельна база, розкриваються теоретико-методологічні принципи, які
застосовувалися під час дослідження. Історіографію розділено на декілька
умовних груп, кожна із яких характеризується автором із виділенням її
особливісних характеристик, аналізуються праці українських та зарубіжних


4
дослідників, які безпосередньо чи опосередковано є дотичними до
досліджуваної наукової теми.
Різноплановість джерельної бази дала можливість у повній мірі вивчити
та проаналізувати життєдіяльність римо-католицького духовенства у період
1939 – 1991 років та відтворити цілісну картину репресивних заходів, що
вживалися радянською владою проти Римо-католицької церкви. Джерельна
база дисертації є, доволі, широкою і включає у себе архівні матеріали,
опубліковані документи, матеріали преси та спогади очевидців і безпосередніх
учасників цих подій, статистичні матеріали релігійних установ. Спогади
очевидців, мемуари та особисті записи священників становлять велику
цінність для дисертаційної роботи, оскільки дані джерела вперше увійшли до
наукового обігу та несуть вагоме смислове навантаження, що дозволяє з
перших уст пізнати становище в якому опинилось римо-католицьке
духовенство. У першому розділі, також, описано методи, завдяки
використання яких було проведено комплексне дослідження, з’ясовано
основний термінологічний апарат.
Другий розділ – «Римо-католицьке духовенство в умовах Другої світової
війни (1939 – 1944 років)» поділено на три змістових підрозділ і включає у
себе дослідження політичних та соціально-економічних умов, в яких
опинилось римо-католицьке духовенство під час Другої світової війни.
Визначено передумови, що спричинили репресії проти римо-католицького
духовенства з боку радянського та німецького окупаційних режимів,
досліджено причини фізичного нищення представників різних
національностей.
У другому розділі, також, висвітлено вплив та наслідки Другої світової
війни на функціонування Католицької церкви латинського обряду у Галичині
та на Волині, вивчено методи боротьби тоталітарних режимів із релігійними
вподобаннями населення. На прикладі конкретних постатей проаналізовано
діяльність римо-католицького духовенства в зазначений період та сформовано
перелік жертв окупаційних режимів.


5
Третій розділ – «Римо-католицьке духовенство у період 1944 – 1964
років» присвячено аналізу становища у якому опинилась Церква у повоєнний
період на теренах Галичини та Волині. У розділі виділено два змістових
підрозділи в яких досліджується нормативно-правове функціонування
Католицької Церкви та наслідки політики націоналізації, що її здійснювала
радянська влада. Доведено, що у цей період відбувається, фактично, руйнація
Римо-католицької церкви із послідуючою забороною її діяльності.
У четвертому розділі – «Особливості діяльності духовенства у 1965 –
1991 роках», що поділений на три підрозділи, розкриваються особливості
життя та діяльності римо-католицьких священників у Галичині та на Волині,
в умовах, коли Римо-католицька церква мала обмежене функціонування.
Проаналізовано особливості ліквідації та нищення католицьких храмів та
Церкви як установи в цілому на досліджуваних теренах. Досліджено
діяльність духовенства у справі відновлення традиції віри, душпастирську
діяльність та збереження римо-католицького обряду в умовах радянської
дійсності.
У висновках сформульовано загальні результати здійсненого
дослідження, подано відповіді на завдання, які визначалися дисертантом.
Загалом, здобувач ступеня доктора філософії всебічно проаналізував та
розкрив усі аспекти та особливості життєдіяльності римо-католицького
духовенства Львівської та Луцької дієцезій періоду 1939 – 1991 років, та довів,
що репресії радянської та німецької влади проти Римо-католицької церкви
носили жорстокий та необґрунтований характер. Попри усі труднощі та
втрати, які довелося пережити римо-католицькому духовенству було
збережено традиції та вірних Церкви, яка була відроджена уже у незалежній
Українській державі.
Ключові слова: Римо-католицька церква, Волинь, Галичина,
духовенство, Друга світова війна, окупаційні режими, душпастирство,
атеїзація, радянська влада, капелани, репресії, СРСР.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.