|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
16.08.2025 |
|
| Твір змінено: |
16.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Хома І.Я. Національно-державницька діяльність Євгена Коновальця.
– Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 «Історія України» – Інститут українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2025. 522 с.
У дисертації вперше в українській історіографії комплексно досліджено
національно-державницьку діяльність Євгена Коновальця, який став символом
національно-визвольної боротьби середини першої половини ХХ ст. Ця
діяльність проходила в громадській, військовій та політичній сферах і в багатьох
випадках стала визначальною в новітній історії України. Зокрема проходила в
товариствах «Сокіл» та «Просвіта», Українському студентському союзі,
Українській національно-демократичній партії, армії Австро-Угорщини,
російському полоні, Армії Української Народної Республіки – був одним із
засновників та командиром військової формації Січових стрільців, війнах з
більшовицькими та білогвардійськими збройними формуваннями, брав участь у
внутрішньо-політичних змаганнях та ініціативах з об’єднання національних сил,
виступив засновником і очільником підпільних революційних сил Української
військової організації та Організації українських націоналістів, а також був
задіяний в інших організаціях та процесах. Створення та діяльність УВО в
Західній Україні та за кордоном під керівництвом Є. Коновальця це унікальна
сторінка нашої історії. Так само, це стосується утворення та розгортання
діяльности ОУН. Якщо УВО це об’єднання ветеранів Армії УНР, УГА та
молодшого покоління українців, то ОУН, це об’єднання різних націоналістичних
організацій, які складались з ветеранів українських армій, політиків та покоління
національно вишколеної молоді. Очевидно, що це міг зробити тільки
Є. Коновалець, авторитет якого був дуже сильним і ні в кого не було сумніву, що
це заради відродження незалежності та соборності України. Смерть
2
Є. Коновальця в достатньо молодому віці пов’язана з терористичним актом, який
організували та виконали радянські спецслужби.
Таке розуміння проблеми актуалізувало необхідність провести комплексне
дослідження національно-державницької діяльності Є. Коновальця. Це окрема
сторінка історії України першої половини ХХ ст., яка має важливе теоретичне та
практичне значення. Зібрана та проаналізована історіографія дала підстави
стверджувати, що ця проблема ще не була предметом окремого комплексного
дослідження. На даний час найбільш ґрунтовно досліджено лише участь
Є. Коновальця в 1917–1919 рр. у процесах Української революції, а саме тих, які
були спрямовані на відродження, утвердження та оборону української
державності. Всі узагальнюючі праці про його діяльність носять науково-
популярний характер.
Провести дослідницьку роботу і дати відповіді на поставлені мету та
завдання стало можливим завдяки опрацюванню великого обсягу джерел.
Зокрема джерельною базою дисертації стали архівні документи та матеріали,
збірники документів, періодичні видання, мемуари, спогади учасників і
очевидців тих подій, листи, фотографії. Використані у дисертації джерела
поділено на такі групи: 1) документи органів правопорядку, каральних
окупаційних органів, навчальних закладів, державних установ, військових
інституцій і частин, фінансових та медичних закладів тощо; 2) документи
громадських і політичних організацій, членом яких був або з якими співпрацював
Є. Коновалець; 3) епістолярні джерела; 4) періодичні видання; 5) мемуари,
спомини, щоденники; 6) світлини.
В історичну науку введено значний обсяг невідомих та маловідомих
джерел Центрального державного архіву вищих органів влади та управління
України, Центрального державного історичного архіву України у Львові,
Державного архіву Львівської області, Осередку української культури та освіти
(Вінніпег, Канада), Військово-історичного музею і архіву Української вільної
академії в Канаді (Вінніпег) та Архіву дослідницького центру історії імміграції
Університету Міннесоти. Предметом вивчення були і сотні опублікованих
3
документів, більшість фактичного матеріалу з яких також вперше введено в
науковий обіг. Значно збагатили роботу дані з періодичних видань і спогадів.
Теоретико-методологічна основа дослідження забезпечила формування
проблематики та структури наукової роботи, а також сприяла системному та
логічному викладу матеріалу.
У дисертації досліджено початкову та середню освіту, яку Є. Коновалець
здобував в україномовних навчальних закладах Львова. Це демонструє, що ці
навчальні заклади забезпечували високий рівень початкової, середньої освіти та
національно-патріотичного виховання. Детально розкрито навчання в
університеті та громадську діяльність в рідному селі Зашків, а згодом у Львові.
Для повноти розуміння, що собою представляло навчання в університеті на
факультеті права та політичних знань, проаналізовано зміст освітньої програми
та згадано всіх викладачів у яких він вчився. Показано, як Є. Коновалець та інші
студенти демонстрували в університеті свою національну приналежність.
Детально представлено, як Є. Коновалець виступив одним із тих, хто відновив
діяльність читальні «Просвіта» та заснував спортивно-руханкове товариство
«Сокіл» у Зашкові. Розкрито його громадську роботу у Львові в філії товариства
«Просвіта» імені М. Шашкевича та Українському студентському союзі. Окрім
того, висвітлено діяльність Є. Коновальця в УНДП. У результаті стверджуємо,
що напередодні Першої світової війни він був лідером українського
організованого молодіжного життя в Галичині.
Показано, що з початком Першої світової війни Є. Коновалець був
мобілізований до армії Австро-Угорщини, пройшов офіцерський вишкіл, взяв
участь у бойових діях на горі Маківка в травні 1915 р., де потрапив у російський
полон. У загальних рисах показано діяльність в полоні. Проаналізовано
інтеграцію в процеси відродження української державності під егідою
Центральної Ради в Києві влітку та восени 1917 р., створення військової формації
Січових стрільців, обрання командиром, участь у першій більшовицько-
українській війні, реорганізацію Січових стрільців у полк, позицію під час
державного перевороту П. Скоропадського, громадсько-політичну роботу,
4
обрання керівником Головної ради Галицьких, буковинських та угорських
українців, відновлення Січових стрільців у добу П. Скоропадського, співпрацю з
Українським національним союзом, участь в антигетьманському повстанні,
ставлення до подій листопада 1918 р. у Львові. Досліджено діяльність
Є. Коновальця на чолі військо-адміністративної влади в Києві в другій половині
грудня 1918 – січні 1919 р., в другій більшовицько-українській та
білогвардійсько-українській війнах. Розкрито розформування формації Січових
стрільців у грудні 1919 р., перебування в таборі для інтернованих у Луцьку,
діяльність у Празі в напрямі організації з військовополонених і інтернованих
українців восени-влітку 1920 р. багатотисячного військового формування.
Насамкінець звернули увагу на звільнення з Армії УНР та перехід до політичної
діяльності для пошуку можливостей продовжувати боротьбу за відродження
української державності.
Проаналізовано участь Є. Коновальця в справі створення підпільної ВО,
Всеукраїнській національній раді, заснуванні громадсько-політичної організації
«Молода Галичина», формуванні відносин з українською еміграцією в США.
Показано ставлення до Є. Коновальця представників інших українських
національних сил у 1921–1923 роках, повернення до Львова влітку 1921 р.,
діяльність у філії товариства «Просвіта», Українській народно-трудовій партії,
утвердження на чолі ВО, волонтерських середовищах, роботу над виданням
історії Січових стрільців та одруження з Ольгою Федак.
Висвітлено еміграцію з Галичини в кінці 1922 р., формування керівного
осередку ВО в еміграції, взаємини з керівництвом ЗУНР та дистанціювання від
них, початок діалогу з українськими націоналістичними силами, заснування
Проводу українських націоналістів, комунікацію з Д. Донцовим, підготовку та
створення ОУН. Досліджено поїздку в США та Канаду для залучення коштів від
українських емігрантів, міжнародну діяльність, відносини з середовищем УВО
та ОУН у Галичині, періодичні засідання та конференції Проводу ОУН,
залучення нових членів до Проводу, проникнення радянських спецслужб у
середовище Проводу, контакти з Є. Коновальцем та його вбивство.
5
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: комплексно
досліджено навчання, громадську, військові та політичну діяльність
Є. Коновальця (1891–1938); розкрито діяльність у філії товариства «Просвіти»,
УССоюзі та УНДП; досліджено громадсько-політичну діяльність у Празі, Відні
та Львові з осені 1920 р. до кінця 1922 р.; простежено шлях Є. Коновальця від
ВО-УВО до ОУН; проаналізовано діяльність на чолі Проводу ОУН у 1929–
1938 рр.
У дисертації удосконалено: дослідження про військову та політичну
діяльність у 1918–1920 рр.; знання про те, коли Є. Коновалець очолив ВО, в
еміграції заклав командний осередок та утвердився на чолі цієї організації;
розуміння діяльності Проводу ОУН та міжнародної діяльности в 1930-х роках.
Новий рівень розвитку отримали: дослідження про внесок Є. Коновальця в
український молодіжний рух перед Першою світовою війною; аналіз роботи
Є. Коновальця з створення Проводу українських націоналістів та ОУН; співпраця
Є. Коновальця з крайовим проводом УВО та ОУН.
Проаналізований матеріал та сформовані висновки можуть слугувати для
кращого розуміння особливостей навчання українців у Львівському університеті,
українського молодіжного руху в Галичині напередодні Першої світової війни,
життя та діяльності військовополонених австро-угорського підданства в таборах
Росії, участі у військовому будівництві та війнах за здобуту державну
незалежність українців з Австро-Угорщини в роки Української національної
революції. Так само йдеться про розуміння, як виокремлювався підпільний
революційний рух у час коли українські національні сили оговтувались від
поразки національної революції в 1920 – 1921 рр. Наукова робота значно
доповнює дослідження про діяльність національних сил в еміграції в 1920–1930-
х рр. Результати проведеної роботи можуть бути використані у процесі
підготовки в закладах вищої освіти навчальних курсів з нової та новітньої історії
України, історії українських еліт, історії українських еміграційних сил, історії
міжнародної діяльності українських національних сил, історії української
державності та військової історії.
6
Ключові слова: Галичина, Львівський університет, «Просвіта»,
Український студентський союз, Українська національно-демократична партія,
Перша світова війна, Січові стрільці, Армія Української Народної Республіки,
українська діаспора, Українська військова організація, Організація українських
націоналістів, Ліга Націй.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 19
ВСТУП 21
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА 30
1.1. Стан наукової розробки проблеми 30
1.2. Джерельна база 56
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ 71
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕДУМОВИ, ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ДОСЯГНЕННЯ
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ 88
3.1. Родина, початкова та середня освіта 88
3.2. Навчання в університеті та початки громадсько-політичної
діяльності 103
РОЗДІЛ 4. ДОСВІД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА УЧАСТЬ
В УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ (1914–1921 рр.) 135
4.1. Служба в армії Австро-Угорщини, російський полон, волонтерство 135
та створення військової формації Січових стрільців у Києві
4.2. На чолі військової формації Січових стрільців і політична діяльність
у добу УНР та Української Держави 150
4.3. Військово-адміністративна діяльність у Києві та участь у
війнах з більшовицькими та білогвардійськими силами Росії 189
4.4. Інтернування, перший досвід діяльності в еміграції та завершення
служби в Армії УНР 221
РОЗДІЛ 5. У ПОШУКАХ НОВИХ ФОРМ ТА МЕТОДІВ БОРОТЬБИ ЗА
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 246
5.1. Ідеї та проєкти продовження національно-визвольних змагань 246
5.2. Повернення до громадсько-політичної діяльності та керівництво
Українською військовою організацією 277
18
5.3. Утворення та розгортання діяльності Організації українських
націоналістів у еміграції 324
ВИСНОВКИ 428
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 435
ДОДАТКИ 499
|
|
|
