| Опис: |
Олександр Харлан. Нехворощанський монастир: результати новітніх досліджень // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових статей. — 2024. — Вип. 33. — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М. — С. 200–211. — ISSN 2078-0850. — ISBN 978-617-640-649-5.
У статті автор аналізує історичні джерела та результати археологічних досліджень, щоб з'ясувати історію та місце розташування Нехворощанського монастиря. Він виділяє три історичні етапи існування монастирського комплексу в двох різних локаціях. Автор пропонує власну інтерпретацію картографічних джерел для точного визначення місцезнаходження обителі на різних етапах її історії та зазначає, що дослідження потребують продовження.
**Основні ідеї твору:**
* **Три етапи історії монастиря:** Автор виокремлює три історичні етапи існування Нехворощанського монастиря, що розташовувалися у двох різних локаціях, і наголошує на важливості розрізнення цих етапів для правильного розуміння його історії.
* **Перша локація (1-й та 3-й етапи):** Монастир першого етапу (друга половина XVII ст.) був розташований на березі озера Святого. Після того, як він був спалений татарами у 1696 році, на цьому місці у 1699 році з'явилася каплиця. На цю ж локацію після 1711 року було перенесено монастир з острова, що поклало початок третьому етапу його існування, який тривав до кінця XVIII століття.
* **Друга локація (2-й етап):** Другий етап існування монастиря (з 1699 по 1711 рік) пов'язаний з островом на річці Оріль поблизу містечка Нехвороща. На цьому острові знаходились храм Святого Миколая, келії та інші споруди.
* **Проблема локалізації:** Довгий час точне місцезнаходження монастиря було невідомим, хоча територія досліджувалася археологічними експедиціями. Автор вважає, що більшість відомих історичних подій стосується саме третього етапу.
* **Розвиток містобудівної системи:** Автор наголошує на важливості дослідження історичних етапів формування планувальної структури населених пунктів та їх містобудівного розвитку на теренах навколо монастиря.
* **Використання картографічних джерел:** Важливим інструментом для ідентифікації локацій монастиря є ретроспективно-географічний аналіз старих карт, зокрема карти Річчі Заноні кінця XVIII століття та плану Нехворощі 1740 року.
* **Археологічні дослідження:** В статті зазначено, що археологічні дослідження, які проводилися в різні роки, не дали остаточних висновків щодо локалізації монастиря. Дослідницькі роботи мають продовжитися, враховуючи руйнівну діяльність «чорних археологів».
* **Належність до Гетьманщини чи Запорожжя:** Автор ставить питання, до якої території належав монастир – до Гетьманщини чи Запорожжя, оскільки він розташовувався на прикордонній території, межа якої, на думку запорожців, проходила по річці Оріль.
* **Оборонне значення:** В статті згадується, що під час військових подій 1735–1739 років монастир був укріплений земляними валами, ровами та палісадами, що підкреслює його оборонне значення.
* **Імена дослідників:** У статті згадуються імена відомих істориків та археологів, які займалися дослідженням Нехворощанського монастиря, зокрема Д. Яворницький, В. Ленченко, О. Шкрібітько та інші. |
