Роман Хардель » Історичний чинник у інформаційному протистоянні Російської Федерації з Україною наприкінці XX – на початку XXІ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Історичний чинник у інформаційному протистоянні Російської Федерації з Україною наприкінці XX – на початку XXІ століття

Дисертація
Написано: 2022 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 07.08.2022
Твір змінено: 07.08.2022
Завантажити: pdf див. (4.9 МБ)
Опис: Хардель Р. З. Історичний чинник у інформаційному протистоянні
Російської Федерації з Україною наприкінці XX – на початку XXІ століття –
Кваліфікаційна праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032
– історія та археологія. – Національна академія сухопутних військ імені
гетьмана Петра Сагайдачного. – Львів, 2022.
У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз
використання Російською Федерацією (РФ) впливу на історичну свідомість
цільових аудиторій під час ведення інформаційного протистояння з Україною.
Такий вплив здійснюється щодо цільових аудиторій як усередині України, так і
в самій РФ, а також на рівні світової спільноти.
Актуальність дослідження зумовлена надзвичайною важливістю
завдання щодо нейтралізації загроз національній безпеці України. Однією з
таких загроз є спроби РФ трансформувати суспільну свідомість українського
соціуму, у тому числі із використанням історичного чинника. Метою таких дій
є зміна поведінки цільових аудиторій у необхідному агресору форматі,
розхитування суспільної єдності, руйнація в суспільній свідомості історичного
фундаменту єдності нації, просування в інформаційному просторі ідеї
«руського міра».
Детальний аналіз прийомів та засобів, які використовує РФ для
досягнення таких цілей, надав змогу запропонувати ефективну модель протидії
інформаційній агресії через вплив на історичну свідомість. Особливістю
виконання такого завдання стала необхідність застосування
трансдисциплінарного підходу, який потребує синергетичного поєднання таких
наук, як історія, політологія, соціологія, психологія, соціальні комунікації,
юриспруденція та інші. Спроба дослідження феномену інформаційного
протистояння в площині історичної свідомості, за умови обмеження рамками


3
будь-якої з названих наук, не дала б змоги осягнути загрозу національній
безпеці України в усій її повноті, а отже, й окреслити можливі заходи протидії.
Для виконання поставленого завдання проаналізовано наукові погляди
на феномен інформаційної війни як сучасного методу досягнення
геополітичних цілей, її сутність, основні ознаки, а також форми та методи її
ведення. Розглянуто феномен історичної свідомості, як важливого складника
суспільної свідомості, що здійснює функцію репрезентації історичного знання
під час формування світогляду як окремо взятих членів суспільства, так і
суспільної свідомості загалом. Визначені роль і місце історичної свідомості у
формуванні майбутнього суспільства та небезпека отримання контролю над
процесом формування історичної свідомості з боку сторонніх суб’єктів.
Проведений аналіз та надана коротка характеристика інформаційного
простору, як середовища, у якому ведеться інформаційна війна, а також
основних каналів інформації, які використовуються для надання
інформаційного впливу. У якості основних каналів інформації, що відіграють
роль засобів доставки «інформаційної зброї» до об’єктів ураження, якими є
різноманітні цільові групи, на які поділено противником українське
суспільство, використовуються сучасні засоби масової інформації (ЗМІ) та
засоби масової комунікації (ЗМК).
Проаналізовані наукові погляди на феномен історичної свідомості, та
можливості використання впливу на історичну свідомість для досягнення
певного контролю над поведінкою цільових аудиторій як одного з найбільш
ефективних сучасних методів ведення інформаційної війни.
З урахуванням основних характеристик та властивостей сучасних ЗМІ та
ЗМК державою-агресором спланований та реалізується негативний
інформаційний вплив (НІВ).
Онлайн-простір є одним з основних каналів інформації, що
використовуються в інформаційному протистоянні. Основними його
характеристиками є гнучкість, децентралізованість, швидкість розповсюдження
інформації, широкі можливості для надання зворотного зв’язку, складність


4
цензури та контролю за розповсюдженням інформації, ефект вірусного
розповсюдження меседжів. У якості основних ЗМК, що використовуються для
надання НІВ на історичну свідомість у онлайн-просторі, визначено електронну
онлайн-енциклопедію Вікіпедія, відеохостинг YouTube, соціальні мережі,
інтернет-портали, інтернет-версії електронних ЗМІ. У якості прикладу ведення
інформаційного протистояння представлено компаративний аналіз висвітлення
в історичних онлайн-джерелах Антитерористичної операції та Операції
Об’єднаних сил на Сході України.
Сучасний кінематограф також широко використовується в
інформаційному протистоянні, переважно як засіб закріплення в цільових
аудиторях раніше сформованих переконань. Зазначена висока ефективність
використання кінематографу як засобу формування історичної свідомості.
Значну роль відіграє використання ефекту «штучної пам’яті», коли глядач
ототожнює себе із персонажами переглянутого фільму, і сприймає події на
екрані як такі, яким він насправді був очевидцем. Охарактеризовано негативний
образ українця, що формується в тому числі сучасним російським
кінематографом. Проаналізовано низку псевдодокументальных кінофільмів
виробництва РФ, надана коротка характеристика основним наративам та
меседжам, які через кінематограф транслюються до свідомості українців.
Подано приклади кінофільмів, вироблених в Україні, які певним чином
відіграють роль засобів протидії НІВ.
Наведено статистичні дані, які свідчать про тенденцію втрати
популярності сучасного телебачення на користь медійних онлайн-ресурсів,
особливо в Україні, хоча водночас, у РФ станом на 2019 рік телебачення все ж
залишається найбільш популярним ЗМІ. Особливістю використання
телебачення в інформаційному протистоянні є властиві йому сугестивні ефекти,
які знижують рівень критичного сприйняття наданого матеріалу, сприяють
груповій поляризації (насамперед під час перегляду різноманітних ток-шоу, у
тому числі на історичну тематику). Широко використовується ефект залучення


5
ключових лідерів, що, наприклад, проявляється в численних виступах на
історичну тематику президента РФ В. Путіна.
Зі свого боку, різноманітні друковані джерела орієнтовані на специфічні
цільові аудиторії, і хоча за популярністю в сучасному суспільстві поступаються
іншим ЗМК, відповідну роль у формуванні суспільної свідомості вони
беззаперечно відіграють. Відповідно, друковані джерела не залишаються поза
увагою під час планування та ведення інформаційного протистояння. Значну
кількість друкованих видань створено паралельно із відповідними
аудіовізуальними продуктами, з урахуванням синергетичного ефекту від
їхнього одночасного застосування.
Узгодженість інформаційного впливу на історичну свідомість в
різноманітних ЗМК та ЗМІ, ідентичність репрезентованих наративів, синхронні
коливання інтенсивності впливу свідчать про глибоке, централізоване
планування їхнього спільного використання. Має місце практично повний
контроль російської влади над усіма каналами інформації та продумане
використання ефекту синергії одночасного масового застосування всіх
доступних каналів інформації для впливу на історичну свідомість. У
російському суспільстві організовано підготовку у вищих навчальних закладах
спеціальних фахівців із публічної історії, які спроможні на професійному рівні
генерувати історичний контент та подавати його у форматі, прийнятному для
відповідних цільових груп.
Історичну політику Кремля впродовж останніх років можна
охарактеризувати як тоталітарну. Характерні зміни до законодавчих актів,
починаючи від Конституції РФ, прийняття репресивних законів, які
виключають плюралізм думок в історичній сфері, ставлять під сумнів свободу
академічних досліджень у російському науковому середовищі. Цілі та засоби
історичної політики РФ сформульовані в так званій «Доктрині
В. Мединського», а про «наступальний підхід до питання обстоювання
національних інтересів Росії у галузі історії» без приховувань заявляється в
одному з Указів президента РФ. Основною метою такої політики є


6
забезпечення домінування в інформаційному просторі сформульованого
владою історичного наративу, який відповідає геополітичним інтересам РФ як
держави неоімперіалістичного типу.
З урахуванням проаналізованих чинників, пропонується удосконалена
модель протидії інформаційному впливу РФ на історичну свідомість
українського суспільства. Така модель передбачає одночасне застосування
таких трьох форм протидії:
– постійний моніторинг інформаційного простору для ідентифікації НІВ
на історичну свідомість;
– зниження рівня НІВ за допомогою санкційних заходів до
ідентифікованих акторів, які створюють НІВ на історичну свідомість;
– створення в українському інформаційному просторі такого
інформаційного середовища, яке б забезпечило якомога менший рівень
сприйнятливості до інформаційного впливу.
Найбільш перспективною вбачається третя форма протидії з названих.
На думку автора дослідження, її практична реалізація пов’язана виключно зі
створенням максимально можливої кількості якісного правдивого історичного
контенту, споживаючи який кожен індивідуум буде виносити власне, а не
нав’язане владою, виважене відношення щодо тих чи інших історичних подій,
процесів, постатей. На кожну інформаційну операцію держави-агресора в будь-
якому форматі має бути адекватна відповідь у вигляді відповідного контенту,
що дасть змогу індивідууму винести власну оцінку, спираючись не на
імперативний формат подання інформації з готовим рішенням, а на фактичну
обізнаність у відповідних історичних подіях. Сукупність таких індивідуальних
оцінок загалом і формує у кожний момент часу історичну свідомість нації.
Подальше наукове дослідження даної теми може бути пов’язано із більш
поглибленим трансдисциплінарним аналізом процесу ведення РФ
інформаційної війни в історичній площині у кожному окремо взятому форматі
сучасних ЗМК та ЗМІ, а також із розгорнутим аналізом сутності історичної
політики Росії.


7
Ключові слова: історична політика, історична свідомість, публічна
історія, інформаційна війна, інформаційний простір, засоби масової
комунікації, засоби масової інформації.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.