| Опис: |
Сіверянський літопис. 2024. № 1
Мета: дослідити історію роду князів Мстиславських, які були відгалуженням династії Ґедимі-
новичів і найближчими родичами володарів Великого князівства Литовського, протягом XV ст.
Особливу увагу приділено фактам приналежності до Мстиславського князівства містечок-волос-
тей, розташованих у межах історичної Сіверської землі – Мглина, Попової Гори та, вірогідно, Дро-
кова. Методи: застосовано як загально-наукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція), так і спеціаль-
но-наукові методи дослідження – історико-хронологічний, порівняльно-історичний, історико-гене-
тичний, історичної реконструкції тощо. Новизна: в рамках заявленої теми вперше конкретизу-
ються деякі проблемні епізоди, що стосуються хронології правління князів Мстиславських та скла-
ду їх сіверських володінь. На думку автора, Мглинська волость була приєднана до Мстиславського
князівства суттєво пізніше його утворення, зокрема в 1406 р. А Попова Гора, імовірніше, опини-
лась у володінні Мстиславських лише в середині XV ст. Визначається конкретний рік смерті князя
Івана Юрійовича – 1485-й. Встановлюється, що після московської окупації Сіверщини 1500 р. Мглин
і Попова Гора перейшли у володіння князів Можайських-Стародубських. Висновки: вперше у віт-
чизняній історіографії критично розглянуто історію роду князів Мстиславських, систематизовану
в форматі виокремлених біографічних нарисів, протягом того періоду, коли територія Мстислав-
ського князівства включала деякі північні волості Сіверської землі.
Ключові слова: Мстиславське князівство, Ґедиміновичі, Велике князівство Литовське, Сівер-
ська земля, Мглин, Попова Гора, Литовська метрика.
|
