| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 66. – К., 2022.
Метою дослідження є аналіз термінів та визначень вживаних у межах дослідження маєткової культури України кінця XVIII – початку ХХ ст. задля кращого розуміння сутності щодо поняття «маєток» у сучасних дослідженнях. Вперше було проведено історико-термінологічний аналіз поняття «маєток» та визначено систему понять маєткової культури України кінця XVIII – початку ХХ ст. Поняття «маєток» є багатогранним в українській культурі України кінця XVIII – початку XX ст. Воно пройшло довгий історичний шлях та наповнювалося новим змістом на кожному етапі. Саме тому в літературі не існує чіткого визначення «маєтку», а подеколи помітне його змішування з іншими поняттями. На формування понять впливає економічне, соціальне, політичне, культурне середовище, що призводить до утворення взаємозв’язків між вже існуючими та новоутвореними термінами. По-перше, у економічній площині, маєток був центром господарського життя та економічного розвитку довколишніх територій. Маєтки стали основою розвитку приватного сектора, елементом економічної свободи, господарчою одиницею. По-друге, у соціальній площині, маєток є окремим типом поселення, з чим пов’язаний цілий ряд різних термінів, зокрема, найбільш поширений з них – «садиба», який досі викликає у сучасних наукових працях чимало плутанини. По-третє, у соціально-політичній площині «маєток» розглядається як власність різних станів, що сприяло формуванню різних життєвих укладів та суспільно-політичної думки не тільки дворян, але й буржуазії та інтелігенції. По-четверте, у соціокультурній площині сучасні дослідники розглядають маєтки як осередки акумуляції та поширення культури та різних видів мистецтва, вбачаючи у них малу батьківщину, родове та культурне гніздо, духовну територію. Зважаючи на проведений історико-термінологічний аналіз щодо змісту поняття «маєток» в українській культурі кінця XVIII – початку XX ст., слід відзначити, що воно постає як складна багатогранна система економічних, соціально-політичних та культурних аспектів, що базується на землеволодінні, підприємництві та приватній власності, водночас є унікальним типом поселення, центром якого були представницька садиба та паркові угіддя, та осередком формування та поширення культури, з особливими процесами організації життєдіяльності та творчості, що належало представникам різних станів. |
