Марія Казьмирчук » Новітні історико-краєзнавчі дослідження маєткової культури України
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Новітні історико-краєзнавчі дослідження маєткової культури України
Стаття
|
|
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
30.06.2023 |
|
Твір змінено: |
30.06.2023 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(233.9 КБ)
|
|
Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 63. – К., 2021.
У статті на основі аналізу сучасної літератури розглядаються напрямки новітніх вітчизняних досліджень істориків та краєзнавців щодо маєткової культури України. Ці дослідження розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., відбувалося впродовж радянського періоду і тривають нині. Якщо у попередні роки найбільше праць про маєтки друкувалася мистецтвознавцями та архітекторами, то сьогодні слід відзначити, що чимало досліджень належать фаховим історикам та краєзнавцям. На сьогодні можна виділити кілька напрямків історико-краєзнавчих досліджень маєткової культури України: біографічний та біоісторіографічний, соціально-економічний, краєзнавчо-пам’яткознавчий, системний. Представники біографічного та біоісторіографічного напрямку здійснюють генеалогічні дослідження щодо видатних діячів української культури кінця XVIII – початку XX ст., які проживали у маєтках, створюючи неповторний культурний світ. У цьому напрямку характерним є використання широкого кола архівних документів та зосередження на одному або кількох найяскравіших представниках української маєткової культури.
Другий соціально-економічний напрямок досліджень маєткової культури, охоплює аналіз дворянських та поміщицьких господарств, зокрема їхні економічні показники та соціальні впливи. У працях цього напрямку архівний матеріал вдало поєднується із статистичними джерелами, висвітлюються процеси еволюції поміщицького землеволодіння, інколи майже повністю або частково ігнорується соціокультурна складова маєткового життя.
Третій краєзнавчо-пам’яткознавчий напрямок представлений працями справжніх подвижників своєї справи: істориків-музейників, журналістів та пам’яткознавців, які вивчають та популяризують вітчизняну культурні спадщину, сприяють перетворенню маєтків на музеї, акцентують увагу на потребі відновлення занедбаних резиденцій. Представники цього напрямку часто використовують результати власної практичної діяльності щодо актуалізації, збереження та суспільного використання культурної маєткової спадщини.
Четвертий системний напрямок розглядає маєток як цілісну систему. У працях цього напрямку увага приділяється комплексному дослідженню складових частин та цілісного культурного світу маєтків. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|