| Опис: |
Мета роботи – виявити мовні факти, що спричинили виникнення численних
мовних суперечок у лінгвістичних колах у період нормалізації української літературної
мови (1920-ті рр.), а також проаналізувати мову тогочасних українських письменників із
погляду її відповідності подаваним мовознавчим приписам.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
– систематизувати теоретичні концепції, пов’язані з тематикою й проблематикою роботи;
визначити розуміння й потрактування багаторівневого поняття, що позначається
терміносполукою «культура мови»; запропонувати власне визначення цього поняття;
– з’ясувати сутність лінгвістичних понять «літературна мова», «мовна норма», «норма
літературної мови», «пуризм»; виробити власне потрактування поняття «літературна
норма для культури мови»; визначити критерії встановлення літературної норми;
– окреслити коло мовних питань, що спричинили лінгвістичні дискусії у 1920-х – на
поч. 1930-х рр., та систематизувати стилістичні поради тогочасних мовознавців щодо
підвищення культури мови;
– проаналізувати мову українських письменників (дослідивши індивідуальний
мововжиток С. Пилипенка, М. Хвильового й М. Івченка) з погляду дотримання ними
тогочасних стилістичних порад і рекомендацій. |
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………….……………………… 5
ВСТУП …………………………………………………………………… 6
РОЗДІЛ І. СИСТЕМА ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ У ЛІНГВІСТИЧНІЙ
ДИСЦИПЛІНІ «КУЛЬТУРА МОВИ» ……………………………………… 1
1
1.1. Потрактування й розуміння поняття «культура мови» .…………….. 1
1
1.1.1. Сучасне розуміння сутності поняття «культура мови» ...……....... 1
1
1.1.2. Термінологічна неузгодженість: культура мови чи культура
мовлення ………………………………………………………………
1
5
1.1.3. Теоретичні засади, що допомагають усунути проблему
термінологічної неузгодженості .…………………………………… 1
8
1.1.4. Із історії питання про культуру мови ..……………………………... 2
9
1.1.5. Розуміння поняття «культура мови» мовознавцями 20-х років …. 3
4
1.2. Літературна норма як основне категорійне поняття культури мови .. 4
0
1.2.1. Сучасне розуміння поняття «літературна норма» .………………... 4
0
1.2.2. Сутність поняття «літературна норма» за лінгвістичними працями
мовознавців 20-х рр. ХХ ст. .………………………………………… 5
2
1.3. Потрактування поняття мовного пуризму ..…………………………... 5
6
1.4. Критерії встановлення літературної норми .………………………….. 6
2
1.4.1. Сучасний погляд науковців щодо критеріїв встановлення
літературних норм .………………………………………………….. 6
2
3
1.4.2. Критерії встановлення норм літературної мови в розвідках
мовознавців 20-х рр. ХХ ст. .………………………………...…….… 6
5
ВИСНОВКИ ДО I РОЗДІЛУ ………………………………………………… 6
9
РОЗДІЛ II. КОНТРОВЕРЗІЙНІ ПИТАННЯ, ЩО СПРИЧИНИЛИ
ЛІНГВІСТИЧНІ ДИСКУСІЇ НАВКОЛО КУЛЬТУРИ МОВИ В 20-Х – НА
ПОЧ. 30-Х РР. ХХ СТ. .………………………………………………………. 7
3
2.1. Суперечливі питання, виявлені на морфологічному рівні …………... 7
7
2.1.1. Питання про визначення категорії роду деяких запозичених
іменників .……………………………………………………………..
7
7
2.1.2. Питання про вживання двоїни .……………………………………... 7
9
2.1.3. Питання про творення ступенів порівняння прикметників ………. 8
1
2.2. Контроверзійні питання, виявлені на словотвірному рівні .……...…. 8
3
2.2.1. Питання про вживання віддієслівних іменників на –ння, –ття …. 8
3
2.2.2. Питання про творення іменників за допомогою форманта –тель .. 8
6
2.2.3. Питання про нормативне вживання активних і пасивних
дієприкметників ……………………………………………………...
8
7
2.3. Спірні питання, що виникли при встановленні норм у царині лексики
…………………………………………………………………
9
0
2.3.1. Класифікація типових лексичних «огріхів» за мовознавчими працями
нормалізаторів літературної мови ……………………….
9
0
4
2.3.2. Наукові суперечки щодо способів поповнення лексичного фонду
української мови. Вироблення наукових критеріїв встановлення
літературних норм у царині лексики ………………………………
9
3
2.3.3. Мовні дискусії щодо нормативності вживання деяких слів ……… 9
7
2.4. Контроверзи при внормуванні фразеології …………….…………….. 1
02
2.5. Суперечливі питання, виявлені на синтаксичному рівні ………...….. 1
05
2.5.1. Питання про узгодження присудка з підметом у числі …………… 1
09
2.5.2. Питання про вживання орудного відмінка на позначення дійової
особи при пасивних дієприкметниках ……………………………..
1
12
2.5.3. Питання про вживання орудного відмінка на позначення дійової
особи в безпідметових реченнях із неособовими формами на -но,
-то …………………………………………………………….
1
15
2.5.4. Питання про використання допоміжних слів було, буде в
безпідметових конструкціях із неособовими формами на -но, -то
1
16
2.5.5. Питання про вживання називного присудкового (або другого
присудкового) ………………………………………………………...
1
18
2.5.6. Питання про вживання «назовної та родової форми знахідного
відмінка» ……………………………………………………………...
1
19
2.5.7. Питання про вживання присвійного прикметника ………………... 1
20
2.5.8. Питання про вживання синтаксичних конструкцій із прийменником
по …………………………………………………….
1
22
2.5.9. Питання про вживання займенників которий, який, що у
сполучниковій функції ……………………………………………….
1
25
ВИСНОВКИ ДО II РОЗДІЛУ ………………………………………………... 1
26
РОЗДІЛ III. ВІДБИТТЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСКУСІЙ 20-Х – ПОЧ. 30-Х
5
РОКІВ ХХ СТ. В МОВІ КРАСНОГО ПИСЬМЕНСТВА ……………….. 1
29
3.1. Морфологічний рівень ………………………………………...………. 1
34
3.1.1. Рід запозичених іменників …………………………………………… 1
34
3.1.2. Двоїна ……………………………………………………………….... 1
36
3.1.3. Ступенювання прикметників ……………………………………….. 1
37
3.2. Словотвірний рівень .…………………………………………………... 1
39
3.2.1. Іменники з формантом -тель ……………………………………….. 1
39
3.2.2. Віддієслівні іменники на -ння, -ття ……………………………….. 1
40
3.2.3. Активні дієприкметники на -чий, -ший …………………………….. 1
42
3.3. Лексичний рівень ……………………………………………………… 1
46
3.4. Фразеологічний рівень …………………………………………………. 1
57
3.5. Синтаксичний рівень ………………………………………………….. 1
64
3.5.1. Узгодження присудка з підметом у числі ………………………….. 1
64
3.5.2. Орудний дійової особи в реченнях із пасивними дієприкметниками
на -ний, -тий …………………………………..
1
69
3.5.3. Орудний дійової особи в безособових реченнях на -но, -то ……... 1
70
6
3.5.4. Допоміжні дієслова було / буде в безпідметових реченнях
на -но, -то …………………………………………………………...
1
72
3.5.5. Називний відмінок присудковий …………………………………… 1
73
3.5.6. Закінчення іменників чоловічого роду назв неістот у знахідному
відмінкові ……………………………………………………………
1
76
3.5.7. Присвійний прикметник …………………………………………….. 1
78
3.5.8. Синтаксичні конструкції з прийменником по ……………………... 1
79
3.5.9. Займенники що, який, которий у сполучниковій функції ………... 1
81
ВИСНОВКИ ДО IIІ РОЗДІЛУ ………………………………………………. 1
82
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………….. 1
85
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………... 1
95
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 2
15
|
