| Опис: |
Капустянський І. Соціальна пісня на українському грунті / Іван Капустянський. — Харків : Держ. вид-во України, 1924.
Праця Івана Капустянського "Соціяльна пісня на українському ґрунті" є дослідженням української пісенної творчості, що відображає соціальні умови та політичні моменти нового часу. Книга аналізує пісні як первісний вияв творчості, що закріплював усе, що людина бачила, переживала, чого чекала й бажала. Автор зосереджується на соціальних піснях, які були протестом проти насильства, поневолення та визискування, виховуючи прагнення до волі та боротьби.
Основні теми та аргументи, представлені в праці:
Розвиток пісенної творчості: Капустянський зазначає, що з розвитком суспільного життя обсяг і кількість пісень збільшувалися. Він підкреслює, що український народ у своїй пісенній творчості оспівував усе своє життя, від початку до смерті.
Класифікація пісень: Пісні можуть бути розділені на звичаєві (колядки, веснянки, похоронні) та побутові (чумацькі, солдатські, фабричні, про селянсько-козацьке життя та історичні чи громадські події).
Українські пісні старого часу: Серед пісенної творчості особливе місце займають соціальні пісні, що є протестом проти насильства, поневолення, визискування, або ж передумовою бунту. Вони виховували прагнення до волі та кращого майбутнього.
Приклади соціальних пісень:
Пісня XVI століття про Штефана воєводу, який не хоче взяти дівчину за дружину через її нерівний статус.
Пісня про Бондарівну, яку застрелив пан Потоцький за відмову його покохати.
Пісні, що оспівують помсту козаків над зрадниками, що перейшли на службу до панів, як, наприклад, пісня про Саву Чалого.
Пісня про гульню голоти в корчмі "Ой, наступила та чорная хмара", що відображає ворожнечу між незаможними та багатіями.
Пісня-дума про Хвеська Ганжу Андибера, де запорізький голодранець виступає проти дуків-багатіїв.
Пісні про знищення козацтва, де народ розумів цю подію як таку, що сталася через панство та в його інтересах.
Народна соціальна пісня XIX століття: З'являлися нові пісні, що оспівували бунтарське та розбійницьке життя, які також були соціальним протестом. Улюбленим героєм цих пісень був розбійник Кармелюк, який грабував багатіїв, щоб "зрівнювати людей".
Пісні про панщину: Кріпаки, позбавлені можливості працювати для себе, виливали свій біль у піснях, скаржачись на тяжкість панщини. |
