Мирон Капраль » Вірменські та руські старші у XV–XVII ст.: початки, функціонування, взаємодія
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Вірменські та руські старші у XV–XVII ст.: початки, функціонування, взаємодія
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
22.11.2025 |
|
| Твір змінено: |
22.11.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(591.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Lwów: miasto, społeczeństwo, kultura. Kraków, 2010. S. 195-204.
У цій статті розглядається розвиток вірменської та руської (української) громад у Львові, зосереджуючись на їхніх інститутах самоврядування, старших (seniores), з XV по XVIII століття. Вона висвітлює їхню боротьбу за правову та адміністративну автономію в рамках магдебурзького права міста, де домінувала польська католицька громада. Вірменська громада успішно створила стабільну, офіційно визнану автономну юрисдикцію. Ключовими віхами були королівський привілей у 1462 році, створення змішаного суду на чолі з міським вогтом та вірменськими старостами, а також Вірменський статут 1519 року. Повноваження їхніх старших значно зросли, і вони були інтегровані до органів фінансового контролю міста. Ця автономія тривала до її скасування австрійською владою у 1784 році. Натомість руська (українська) громада зіткнулася з більшими викликами. Їхній інститут старост так і не отримав офіційного королівського підтвердження. Спроби отримати рівні права, як-от привілей 1572 року (який був швидко скасований), здебільшого зазнали невдачі. Хоча русинські старійшини отримали певне представництво в міських органах, таких як «Збори всіх станів і націй», їм систематично забороняли мати реальну владу в міській раді (магістраті) до кінця 18 століття, і навіть тоді їхній вплив був мінімальним. Дослідження робить висновок, що обидві інституції формувалися в умовах конкуренції з домінуючою польською громадою та зазнавали впливу магдебурзького права та відповідних церковних організацій. Вірменська громада, хоча й була більш юридично автономною, зазнала значної асиміляції та скорочення населення. Українська громада, менш ізольована культурно, але економічно слабша, не змогла досягти повної автономії, що призвело до фрагментації та зменшення ефективності її самоврядного інституту. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
