Лариса Капітан » Етноконфесійні процеси на Закарпатті у 1944–1964 рр.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Етноконфесійні процеси на Закарпатті у 1944–1964 рр.

Стаття
Написано: 2015 року
Розділ: Історична
Твір додано: 09.09.2019
Твір змінено: 09.09.2019
Завантажити: pdf див. (545.9 КБ)
Опис: Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2015. – Вип. 95 (4).


Представлено комплексне дослідження суспільно-політичних і етноконфесійних процесів у Закарпатті другої половини 1940-х – першої половини 1960-х рр. На основі об’єктивного аналізу різноманітних джерел, більшість з яких до наукового обігу вводиться вперше, і досягнень історіографії ґрунтовно висвітлюється панорама релігійного життя населення краю у досліджуваний період на тлі політики радянізації; характеризуються основні напрями релігійної політики нової адміністрації у регіоні, феномен “беріївської відлиги” 1953 р.; з’ясовуються особливості регіональної політики місцевої адміністрації щодо угорського населення області; уроки Угорської революції 1956 р.; відстежено ідеологічно пропагандистську складову владної кампанії щодо ліквідації Греко-католицької церкви Закарпаття, зміни у національній самосвідомості різних верств кліру й вірників ГКЦ, особливості процесу переходу від статусу домінуючої конфесії до нелегального становища; реконструйовано особливості політики влади щодо Римо-католицької церкви регіону у ширшому контексті неоголошеної війни керівництва СРСР проти Ватикану як “центру світової реакції”; окреслено стратегію виживання за нових умов Реформатської церкви Закарпаття, індивідуальну поведінку її керівництва та вірних. Серед обвинувачень, які висувалися радянськими репресивними органами на адресу католицьких священнослужителів переважало інкримінування “антирадянської політичної діяльності” за часів Чехо-Словаччини чи Угорщини, участь у політичних партіях різного спрямування, підтримці адміністрації А.Волошина. Зазнавали репресій й рядові віруючі, які брали на себе сміливість відверто відстоювати право на існування своєї конфесії. Доведено, що вістря антирелігійної політики, в першу чергу, спрямовувалося проти Греко-католицької церкви краю.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.