Юлія Каменецька » Український екслібрис кінця 1980-х – 2010-х: традиції, трансформація, новітні здобутки
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Український екслібрис кінця 1980-х – 2010-х: традиції, трансформація, новітні здобутки

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Історична
Твір додано: 16.11.2025
Твір змінено: 16.11.2025
Завантажити: pdf див. (19.9 МБ)
Опис: Каменецька Ю.В. Український екслібрис кінця 1980-х – 2010-х: традиції, трансформація, новітні здобутки. - Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктор філософії за фахом 023
«Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» –
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2021.
Дисертація присвячена вивченню українського екслібриса кінця 1980-х –
2010-х, його традиціям, часовим трансформаціям та новітнім здобуткам у
системі вивчення історії сучасної книжкової графіки та графічного
мистецтва.
У дисертації розглянуто ряд питань: розвиток екслібриса від 80-х до
сучасності, та закладання фундаменту традицій української мініатюрної
графіки. Дане питання розглядається на прикладі творчості видатних митців
графічного напрямку, які працювали в екслібрисі. Окремої уваги заслуговує
питання досягнень вітчизняних митців у світі в області мистецтва
книжкового знака. Проаналізовано велику кількість робіт, виконаних в
різноманітних техніках та жанрах.
Аналізуються історичні джерела, мистецтвознавча і бібліофільська
література, каталоги всеукраїнських та зарубіжних виставок, у яких брали
участь українські художники, комплексно охарактеризовано ситуацію з
вивченням вітчизняного екслібриса доби незалежної України, починаючи з
кінця 1980-х – 2010-х р. Окрім того, проаналізовано еволюцію українського
екслібриса 1980-х – 2010-х у контексті становлення форм світового
книжкового знаку, про що вже було зазначено вище. Висвітлюється
трансформація художньо-технічних і жанрових тенденцій становлення
українського екслібриса на зламі XX–XXI століть. Охарактеризовано
розмаїття графічних технік виконання українського екслібриса окресленого
періоду, а також визначено їхні виражальні особливості.


2
Завдяки багатій джерельній базі досліджено й обґрунтовано вагоме
значення художньо-стильових особливостей українського книжкового знаку
в мистецький культурі сучасної України. Увага приділяється таким знаковим
авторам як: Я. Бердичевський, Д. Степовик, Ю. Белічко, П. Нестеренко.
Частиною джерельної бази також є і автори, чиї наукові публікації
розкривають питання розвитку та тенденцій українського екслібриса з нових
сторін: Л. Амеліна, Т. Сафонова, Ю. Романенкова, Н. Белічко, Л. Купчинська,
П. Н., Г. Стельмащук, Д. Степовик, Р. Яців та ін.
На підставі наукових методів дослідження, зокрема історико-
мистецтвознавчого, розкрито вагомий вплив мистецького періоду 60-х р XX
століття на подальший розвиток графіки, включно з сьогоденням. Завдяки
компаративному методові забезпечено отримання узагальнених результатів
порівняльно-історичного аналізу українського та європейського екслібриса,
їхніх часових видозмін та жанрових відмінностей. За допомогою
соціокультурного методу простежено й окреслено етапи розвитку мистецтва
книжкового знаку у суспільстві, його популяризацію та позиції поряд з
іншими видами книжкової графіки.
Основна частина роботи, а саме перший та другий розділи - присвячені
головним чинникам впливу на розвиток українського екслібриса. Описано
ініціативи та діяльність першого колективного утворення, яке піднімало
книжковий знак на новий рівень – ДТЛК. Також, розповідається про
Український екслібрис-клуб, який уже більше двадцяти років бере участь та
організовує різноманітні за тематикою виставки всеукраїнського та світового
масштабу. Розкрито історичні засади створення клубу, його активних
учасників та знакові події, які розпочали історію екслібриса незалежної
України.
Прослідковано урізноманітнення палітри виражальних засобів
протягом останніх 30 років, що висвітлено у творах українських художників.
Визначено основні тематичні напрямки, які окреслювали численні виставки.


3
Вибір окремих подій, видатних особистостей чи літературних явищ став
полем для творчості сотен і тисяч митців.
Окрім важливості тематичного спрямування екслібриса,
охарактеризовано також його стилістичні особливості, що безпосередньо
вплинуло на еволюцію графічних концепцій вітчизняної графіки.
Зважаючи на характеристику робіт в рамках окремих тематичних
виставок, наводиться також приклад творчості, яка сформувалася під
впливом сімейних традицій - таким чином розглянуто ряд художніх
династій, в яких екслібрис є ключовим твором. Таким чином стало відомо
про сім’ю Малишок, Хворост, Пугачевських, Опанащуків та інших. Це явище
є важливим, адже творить в історії екслібриса окремий елемент –
спадковості, який виражається у техніці та стилі.
У другому розділі також розкрито питання виставок, які проходили у
Києві після 2000 р, адже у них сконцентровано багато яскравих та визначних
творів, які є орієнтирами для молодого покоління митців.
У процесі дослідження виведено порівняльні характеристики робіт, на
які вплинуло мистецтво шістдесятників і тих, хто формувався під впливом
сучасних технологічних прийомів та експериментів із техніками. Завдяки
цьому створено інформативну таблицю, в якій наведено назви графічних
технік та їх умовні позначення.
Третій розділ в основному присвячено міжнародній діяльності.
Окремий підрозділ присвячено питанню численних конгресів екслібрисистів
та європейській організації FISAE. Дана організація дала змогу створити ряд
правил та систематизувати екслібрисні твори відповідно до жанрів та технік.
Завдяки міжнародним зв’язкам потенціал творчості українських митців
помітно зріс і перейшов на інший рівень. У додатку D наведено повний
перелік конгресів та вказано на окремі роки, в які брали участь українські
митці. Сконцентровано увагу саме на виставковій діяльності, адже це
основний інструмент інтеграції українського екслібриса у світове мистецтво.


4
Також у третьому розділі йде мова і про кількість робіт вітчизняних
митців в закордонних музеях, що доводить високий рівень українського
графічного мистецтва. Конкретно йдеться про найбільші музеї книжкового
знака у світі: данський, московський та бельгійський. Данський музей є
найповнішим за колекціями та збірками, демонструючи велику кількість
робіт наших художників, які і досі активно працюють в цьому жанрі.
Звернено увагу також і на вплив традицій інших країн на художні
образи та почерк українських митців. Зокрема у виставці присвяченій 70-ти
річчю проголошення КНР (2019) помітно, як тематика впливає на художній
почерк та композиційне вирішення.
Подією 2019 року стала знакова виставказнакова виставка українсько-
чеського екслібриса «Тандем», яка проходила Києві того ж року – на основі
демонстрації робіт митців двох сусідніх країн видно, як технологічно та
образно відрізняються твори. Українське мистецтво тяжіє до академічних
основ та станковізму, в той час як європейське обирає шлях технологічних
експериментів та сюрреалістичних сюжетів.
Результати дослідження базуються на багатому ілюстративному
матеріалі, який складає альбом (Додаток Е). Його структура упорядкована
відповідно розділів дисертації та розподіляється на частини із заголовками.
Окремо варто виділити частину, яка розділила екслібриси за техніками. В ній
наведено роботи видатних митців-графіків молодого та старшого покоління.
Даний матеріал дозволяє візуально оцінити різницю між технологіями –
пластику композиційного вирішення, штрих та виразність і, звичайно,
кольорове вирішення.
Результати дослідження дали змогу охарактеризувати стан сучасного
українського екслібриса та вектори його розвитку. Окреслено перспективи
просування графічного мистецтва у подальших виставкових заходах.
Виявлено, що український книжковий знак не поступається європейським
мініатюрам рівнем та методами виконання.


5
Розкрито символічні та смислові засади творення книжкової мініатюри,
що свідчить про декорувальні, конструктивні та формотворчі засоби в
процесі творення графічних знаків. Особливої уваги надається моменту
надання екслібрису національних рис. Завдяки аналізу робіт останніх 30-ти р
помітно, що з часом книжковий знак набув все більш очевидних
національних та культурних рис, через політичні та соціальні зміни в країні,
потужну пропаганду української культури і підняття духу нації.
У висновках дисертаційного дослідження підбито основні підсумки
дослідження, зокрема зазначається, що:
- український екслібрис є важливою складовою частиною поняття
книжкової графіки та є предметом для наукового вивчення, адже існує
як ознака особистості, її власності та актуальних для певної доби рис;
- на підставі аналізу творчості сучасних митців книжкового знаку та
їхніх технологічних вподобань сформовану базу матеріалу, який дає
змогу оцінити потенціал книжкової мініатюри та скласти враження про
рівень майстерності вітчизняних майстрів;
- досліджено, що виставкова діяльність для такого жанру як екслібрис –
є основним інструментом задля популяризації та інтеграції у
європейський арт-простір, що також дозволяє формувати адекватну
ціну на якісний український мистецький продукт;
- виявлено численні архіви українського книжкового знаку у
закордонних музеях та приватних колекціях, що підвищує цінність
творів та говорить про їх якість та оригінальність.
Визначено зміст дисертаційного дослідження, особливості в постановці
питань для кожного розділу та підрозділу, виявлено форми для доступного
викладення матеріалу.



Ключові слова: український екслібрис 1980-х – 2010-х, сучасний
український екслібрис, український екслібрис-клуб, українське графічне
мистецтво, жанри графіки, книжковий знак.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.