Тетяна Іванець » Трансформація партійної системи Японії
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Трансформація партійної системи Японії

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Твір додано: 05.06.2018
Твір змінено: 05.06.2018
Завантажити: pdf див. (3 МБ)
Опис: Іванець Т. М. Трансформація партійної системи Японії. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 23.00.02 «Політичні інститути та
процеси» (052 – політологія; 05 – соціальні та поведінкові науки). –
Маріупольський державний університет Міністерства освіти і науки України,
Маріуполь, 2018.
Дисертацію присвячено аналізу трансформації партійної системи
Японії. Хронологічні рамки дослідження охоплюють 2009 – 2017 роки.
Охарактеризовано основні теоретичні підходи до вивчення партійних систем.
Досліджено існуючі типології партійних систем та партій. Вивчено
взаємозв’язок між партійною та виборчою системами країни. На основі
узагальнення досвіду науковців розроблено власний підхід до визначення
понять «партійна система» та «політична партія».
Досліджено рівень наукової розробки та джерелознавчу базу питання
трансформації партійної системи Японії. Класифіковано основні наукові
доробки та джерела з досліджуваної проблеми. На основі аналізу ключових
методів та підходів наукового пізнання, сформовано методологічну базу
дослідження.
Охарактеризовано партійну систему Японії напередодні виборів до
Палати Представників 2009 року. Визначено та систематизовано основні
чинники, які вплинули на її формування. З’ясовано, що у цей період кризові
явища, які охопили всі сфери життя, досягли критичної межі.
Проаналізовано нормативно-правові акти, які склали правову базу
діяльності політичних партій. Вивчено їх специфіку, основні поправки, які
вносилися до цих законів, причини та передумови, які сприяли їх прийняттю.
Визначено, що характерною рисою японської законодавчої бази була
традиційність.
З’ясовано характерні особливості японської партійної системи у 2009
році та досліджено передумови розвитку у ній трансформаційних процесів.
Виділено ключові риси партійної системи у той період: ідеологічна
аморфність партій; існування великої кількості регіональних партій та
обмеженої кількості політичних сил, що мають ресурс брати участь у
національних виборах; зосередження реальних важелів влади в руках
декількох партій; тенденція до неухильного падіння активності виборців та
зменшення відсотку «твердих голосів»; велика роль у політичному житті
країни бюрократії та політичних традицій, пов’язаних з національним
менталітетом.
Визначено фактори, під впливом яких відбувалася трансформація
партійної системи Японії. Серед них виділено поглиблення соціально-
економічних негараздів; негативні явища в демографічній сфері; внутрішні та
зовнішні виклики безпеці; неспроможність політичних сил швидко
пристосовуватися та ефективно діяти в складних ситуаціях. З’ясовано, що
трансформаційні процеси в партійній системі Японії стали каталізатором
змін у політичній та виборчій системах.
Проаналізовано політичні програми ключових парламентських партій
Японії та особливості їх еволюції як прояв трансформаційних процесів.
Визначено, що характерною рисою партійних програм була ситуативність,
яка пояснювалася орієнтацією партій на «тверді голоси». Доведено, що
загострення політичної кризи призвело до збільшення «плаваючих голосів»,
що стало поштовхом до ідеологізації японських партій.
Охарактеризовано якісно нові правопопулістські партії, досліджено
передумови їх виникнення, визначені їх характерні особливості та вплив,
який вони здійснювали на японську партійну систему. Серед характерних
рис цих політичних утворень виділено радикальні політичні програми,
регіональне спрямування політики, харизматичні лідери, нестабільна
внутрішня структура. З’ясовано, що поширення правого популізму в політиці
було загальносвітовою тенденцією.
Проаналізовано останні вибори до Палати Радників 2016 року та
Палати Представників 2017 року. Охарактеризовано політичні сили, які
потрапили до Парламенту за результатами цих виборів, їх політичні
програми та ідеологічне спрямування. Визначено нові тенденції, які
спостерігаються у розвитку партійної системи Японії, та можливі напрямки її
подальшої трансформації. Доведено, що процес трансформації японської
партійної системи знаходиться в активній стадії. Відзначено, що
спостерігається подальша ідеологічна поляризація японських політичних сил
та формування двох полюсів опозиції в Парламенті. Доведено, що феномен
правопопулістських партій не втрачає своєї актуальності.
Розглянуто можливість використання досвіду японської партійної
системи в Україні, а саме в сфері нормативно-правового регулювання
діяльності партій, формування електоральної політики та
внутрішньопартійного управління. Розроблено рекомендації для українських
політичних партій, органів законодавчої та виконавчої влади, місцевого
самоврядування.
Наукова новизна зумовлена сукупністю поставлених у досліджені
завдань. У дисертації зроблено спробу вперше у вітчизняній науці
комплексно проаналізувати трансформацію сучасної партійної системи
Японії. У роботі досліджено діяльність японських політичних партій в
умовах трансформації партійної системи та вивчено можливість
використання досвіду японської партійної системи при подальшій розбудові
партійної системи України. В процесі дослідження було отримано наступні
результати, які мають наукову новизну та характеризують особистий внесок
автора:
вперше:
 комплексно досліджено трансформацію партійної системи Японії
в умовах суспільно-політичної кризи, з’ясовано, що загострення кризових
явищ у всіх сферах суспільного життя призвело до розчарування населення в
наявних політичних силах, що зробило можливим активізацію
трансформаційних процесів в партійній системі Японії;
 проаналізовано наявну партійну конфігурацію в Парламенті
Японії та якісні зміни в японських партіях, визначено, що японська партійна
система трансформується у напрямку багатопартійності, при цьому
відбувається поступова ідеологізація японських політичних партій та
оформлення двох полюсів парламентської опозиції;
 вироблено рекомендації щодо застосування досвіду японської
партійної системи в Україні, запропоновано методи удосконалення
електоральної політики українських партій шляхом залучення досвіду
Ліберально-Демократичної партії Японії, доведено, що механізми взаємодії
внутрішньопартійних фракцій в великих партіях Японії та окремі елементи
японського законодавства можуть бути корисними для партійної системи
України;
удосконалено:
 категоріально-понятійний апарат дослідження партійних систем
шляхом визначення понять «партійна система» та «партія», які відповідають
реаліям японського суспільного життя;
 аналіз розподілу електоральних уподобань на національних
виборах через характеристику наступних показників: результати голосування
за різними виборчими округами (одномандатними та багатомандатними),
регіональний розподіл підтримки партій, градація активності та уподобань
електорату в залежності від вікового показника;
 класифікацію партій, враховуючи національну специфіку
японської партійної системи, яка обумовлена гегемонією Ліберально-
Демократичної партії Японії у політичному житті країни та ідеологічною
аморфністю партій;


отримало подальший розвиток:
 систематизація наукових знань з питань, пов’язаних з політичною,
партійною, виборчою системами;
 залучення та аналіз статистичних даних відносно різних сфер
життя Японії, результатів виборів, нормативно-правових актів, політичних
програм партій.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у
можливості їх застосування з науковою, навчальною та прикладною метою.
Положення дисертації можуть бути використані для подальшого дослідження
процесів в політичній та партійній системах Японії, наукової розробки
питань трансформації партійних систем та вивчення регіональних
особливостей політичного розвитку країн світу.
Отримані результати можна застосовувати при розробці навчальних
курсів та методичних матеріалів для викладання дисциплін соціально-
політичного спрямування, зокрема, для студентів, що навчаються за
спеціальностями «Політологія», «Міжнародні відносини, суспільні
комунікації та політичні студії», «Міжнародні економічні відносини».
Також положення дисертаційної роботи можуть бути використані
політичними партіями України при виробленні власної політичної стратегії
та електоральної політики, органами законодавчої та виконавчої влади для
удосконалення українського законодавства у сфері регулювання діяльності
партій та виборчого процесу, громадськими організаціями та засобами
масової інформації у їхній практичній діяльності.
Ключові слова: партійна система, політична партія, вибори,
електоральна політика, політична культура, правий популізм, «абеноміка».
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.