|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.07.2024 |
|
| Твір змінено: |
24.07.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3 МБ)
|
|
| Опис: |
Істоміна А. О. Фінансова політика уряду Російської імперії в Україні
(1861-1917 рр.): історіографія. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 – «Історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та археологія). Державний
вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди». Переяслав, 2020.
Актуальність дослідження. Історія фінансової політики є вагомою
складовою внутрішньої та зовнішньої політики держави, а її дослідження
дозволяє виявити фактори, які за звичай, залишаються поза увагою вчених які
досліджують етнічні, політичні чи соціальні проблеми. Проте саме такі фактори
відіграють важливу роль у розумінні багатьох чинників, зокрема причинно-
наслідкових зв’язків різних історичних процесів. Актуальними напрямками які
потребють наукового осмислення є складові економічних процесів в українських
земелях в імперську добу та визначення їхніх особливостей. Історія фінансової
політики тісно повязана із багатьма науковими проблемами, зокрема соціально-
економічною історією та історією владних інституцій. Багато аспектів
фінансової політики російського уряду в Наддніпрянській Україні та на
окупованих Росією в роки Першої світової війни теренах Галичини й Буковини
знайшли відображення у різноплановій літературі ХІХ – початку ХХІ ст. Таке
осмислення дає можливості визначити перспективні напрямки подальших
досліджень, а і відповідно розвитку української історичної науки. Саме тому, на
наше переконання, комплексне дослідження історіографії фінансової політики
уряду Російської імперії в Україні у пореформений період є досить актуальним.
Наукова новизна дисертації зумовлена відсутністю у спеціальних
узагальнюючих історіографічних праць з означеної тематики у вказаних
хронологічних межах. У дисертаційному дослідженні вперше в українській та 3
світовій історичній науці комплексно систематизовано й узагальнено науковий
доробок досдідників праці яких вийшли протягом 1860-х – 2019 рр. і в яких
розглядаються різні аспекти фінансової політики російського уряду на
українських землях у попереформену епоху, комплексно досліджено
історіографічні джерела з проблем фінансової політики російського уряду на
українських землях роки Першої світової війни, також з’ясовано чинники, які
впливали на процес розвитку наукового пізнання фінансової політики уряду
Російської імперії в українських землях.
Нами удосконалено теоретико-методологічні та джерелознавчі підходи у
дослідженні історіографії фінансової політики уряду Російської імперії, зокрема
коплексного використання результатів наукових студій не лише істориків, а й
представників економічної та юридичної наук.
У процесі наукового пошуку нам також вдалось надати подальшого
розвитку питанням, раніше не висвітленим у історіографічних студіях. Так,
зокрема, у дисертації проаналізовані теоретичні підходи предстаників різних
наукових напрямків до проблеми фінансової політики уряду Російської імперії в
пореформений період, а також визначенно перспективні напрямки подальших
наукових студій.
Практичне значення дисертації полягає у теоретичних результатах
проведеного дослідження, систематизованому історіографічному матеріалі та
його узазальненні у висновках, особливо щодо визначення найменш
розроблених в історіографії питаннь з історії фінансової політики уряду
Російської імперії в Україні в пореформений період, а отже перспективних для
подальшого вивчення проблем.
Проведений в дисертації аналіз історіографічних праць з проблем
фінансової політики уряду Російської імперії в Україні у пореформену добу
засвідчив, що лише певні аспекти цієї складної наукової проблеми стали
предметом вивчення дослідників і вона, безперечно, потребує поглибленого й
комплексного вивчення. 4
Доведено, що вивченням проблем фінансової політики займаються не лише
історики, а й юристи та економісти, що пов’язано із прикладним характером
подібних досліджень. адже вивчення досвіду функціонування органів
фінансового, податкового та митного контролю, а також банківських установ,
часом навіть негативного, може враховуватися у розв’язанні проблем сучасності,
на чому і наголошують фахівці. Проаналізований та систематизований корпус
різнопланових історіографічних джерел з проблем фінансової політики уряду
Російської імперії в Україні у пореформену добу, дозволяє виокремити 7 груп
таких праць і здійснити аналіз їх інформативності.
З’ясовано, що проблеми історії місцевих бюджетів у Наддніпрянській
Україні знайшли відображення у корпусі різнопланових праць. Сучасники тієї
епохи акцентували увагу на недостатність земських бюджетів для реалізації
покладених на них функцій, на конфлікті інтересів представників земств та
міського управління у фінансовій сфері, а також відмічали негативну роль
земських установ у посиленні податкового тиску на населення, що знижувало
платоспроможність останнього. У радянській історіографії ці проблеми
практично не досліджувалися, а поодинокі праці це радше виняток із цієї
негативної тенденції. У той же час питання історії місцевих бюджетів в
українських губерніях Російської імперії в пореформену епоху в контексті
діяльності органів місцевого самоврядування є досить популярними серед
сучасних дослідників.
У результаті проведеного дослідження, ми можемо констатувати, що
проблеми особливостей податкової політики та діяльності податкових і митних
органів у Наддніпрянській Україні у пореформений період стали предметом
дослідження багатьох сучасних українських науковців. Аналізуючи наукові студії з
проблем діяльності органів податкового контролю, зокрема казенних палат та їхніх
чиновників у Наддніпрянській Україні, необхідно зазначити, що науковці не
приділяють достатньо уваги дослідженню повсякдення службовців даної
фінансової інституції та їхній ролі у культурних і суспільних процесах в Україні. І
це притому, що членами корпусу службовців казенних палат Наддніпрянщини 5
були і яскраві особистості, зокрема Опанас Якович Рудченко – відомий
український письменник Панас Мирний.
Встановлено, що проблеми грошового обігу та діяльності банківсько-
кредитних установ на теренах Наддніпрянської України в пореформену добу стали
предметом дослідження у багатьох науковців. Проте окремі питання грошового
обігу в губерніях Наддніпрянської України, зокрема, особливості грошових
реформ, купівельна спроможність грошей, ставлення населення до грошових знаків
та боротьба владних інститутів із фальшивомонетництвом, на наше переконання,
усе ж залишаються недостатньо дослідженими в сучасній історіографії.
З’ясовано, що питання історіографії цінової політики уряду Російської
імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. в Наддніпрянській Україні,
досліджувалася лише у загальному контексті, проте, аналіз усього комплексу
історіографічних джерел, дозволяєнам виоремити три основні напрямки її
висвітлення: 1) ціни на продукти та товари першої необхідності в рамках
досліджень повсякденного життєвого рівня населення; 2) ціноутворення на
готову продукцію окремих галузей промисловості та тарифне формування на
транспорті; 3) ціни на землю та хлібна торгівля; 3) ціни в роздрібній торгівлі (в
т.ч. на ярмарках).
Ми можемо констатувати, що проблема грошової та банківської політики
російського уряду періоду Першої світової війни в цілому та на окупованих
територіях Галичини та Буковини зокрема, залишалася, переважно, поза увагою
дослідників або розглядалася побіжно. Загалом варто визнати, що спеціальних
комплексних досліджень з історії грошового обігу та банківництва на землях
Наддніпрянської України в роки Першої світової війни, на жаль, немає.
Здебільшого, ці питання згадуються вкрай побіжно в загальному контексті
викладення історії грошового обігу та грошової системи та банківництва
початку ХХ століття у монографіях та навчальній літературі. На наше
переконання, проблеми історії грошового обігу в Україні в роки Першої світової
війни є перспективним напрямком наукових досліджень, особливо з погляду
історичної антропології, у тому числі й із залученням етнологічних матеріалів. 6
Проведене нами дослідження, засвідчує, що питання податкової політики
уряду Російської імперії періоду Першої світової війни, були предметом
дослідження у дореволюційній, радянській та сучасній історіографії та мали певні
характерні відмінності. Автори, які були сучасниками і учасниками процесу
фінансово-економічного життя Російської імперії у своїх працях надавали аналіз та
рекомендації з удосконалення тогочасної податкової системи, розглядаючи
податки як джерело наповнення бюджету у складні воєнні часи. Автори радянської
доби, у своїх працях жорстко критикували праці дореволюційних авторів, а у
викладенні матеріалу дотримувалися марксистсько-ленінських постулатів
просування ідеї пригноблення буржуазними класами і царатом трудящих мас в т.ч.
через застосування механізму посилення податкового тиску. Сучасна історіографія
податкової політики російського уряду часів Першої світової війни в Україні
охоплює незначну кількість спеціальних досліджень з цієї проблеми. Більшість
дослідників, питання оподаткування торкалися лише побіжно, в загальному
контексті не багаточисельних соціально-економічних досліджень зазначеного
періоду. На думку дисертантки, у подальшому дослідження можуть здійснюватися
за двома напрямками: 1) загальний – розгляд податкової політики, як складової
державної фінансової політики Російської імперії, в частині забезпечення
грошовими коштами військових потреб з проекцією на її реалізацію в губерніях
Наддніпрянської України; 2) антропологічний – розгляд безпосереднього
сприйняття українським населенням (селянином, міським жителем тощо) процесу
реалізації податкової політики російського уряду.
Історіографічний аналіз праць з питань фінансового становища українських
міст та сіл в часи Першої світової війни, засвідчує, що комплексного
дослідження зазначеної проблеми на території Наддніпрянської України не має.
Проблеми фінансового стану міст і земств в умовах війни, науковцями
розглядалися вкрай побіжно, переважно в контексті розгляду усього спектру
соціально-економічних та суспільно-політичних проблем. Ми вважаємо, що
подальші дослідження цієї проблеми, мають здійснювалися з точки зору
практичного застосування історичного досвіду проведення реформ місцевого 7
самоуправління, удосконалення бюджетного процесу при складанні міських
кошторисів, проведення аналізу тенденцій і проблем, які виникають у
фінансуванні міського та сільського самоуправління в умовах війни.
Проведений в дисертації аналіз історіографії проблем становлення та
діяльність органів реалізації фінансової політики на українських землях в роки
Великої війни засвідчує, що дане питання у дореволюційній та радянській
історіографії не розглядалося, або згадувалося побіжно. Найбільша
зацікавленість даною темою відбулася за останні 20 років сучасними
українськими дослідниками. Враховуючи те, що період Першої світової війни є
завузьким для дослідження діяльності фінансових органів, то здебільшого дана
тема розглядалася в контексті загальних досліджень фінансової політики або
фінансового апарату Російської імперії у хронологічних межах від
післяреформеного періоду до початку ХХ століття, який часто завершувався
періодом Першої світової війни. Саме такий стан у сучасній вітчизняній
історіографії зазначеної проблематики призвів до того, що відрізок часу 1914-
1917 рр. залишився не досліджений, або розглянутий вкрай побіжно.
Проаналізувавши стан дослідження різних аспектів історії фінансової
політики в Наддніпрянській Україні сучасними вітчизняними науковцями,
можна констатувати те, що, на жаль, на сьогодні в Україні не має узагальнюючої
фундаментальні праці з історії фінансової політики. А серед найменш
розроблених в історіографії питань історії фінансової політики уряду Російської
імперії в Україні в пореформений період, а отже перспективних для подальшого
вивчення проблем, ми можемо виділити наступні: дослідження різноманітних
натуральних повинностей населення, які були не від’ємною складовою
державних і місцевих доходів у феодальній імперії Романових, навіть у
пореформену добу; питання повсякдення службовців фінансових інституцій,
їхньої ролі у культурних і суспільних процесах в Україні, ставлення населення
до представників фінансових органів взагалі залишилися поза увагою
дослідників. 8
Ключові слова: Історіографія, Наддніпрянська Україна, Галичина,
Буковина, фінансова політика, грошовий обіг, мита та оподаткування, цінова
політика, фінанові реформи, банківська справа. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП. ……………………………………………………………………….18
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ. …………………………………………………………….........24
1.1. Стан наукової розробки проблеми. …………………………………….24
1.2. Основні групи історіографічних джерел та їх інформаційні
можливості. ………………………………………………………………………….39
1.3. Теоретико-методологічні засади роботи. ………………………………50
Висновок до розділу 1. ……………………………………………………….53
РОЗДІЛ 2. РОСІЙСЬКА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА НА ТЕРЕНАХ
НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІX – НА
ПОЧАТКУ ХХ СТ. ЯК ОБ’ЄКТ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ . …………55
2.1. Дослідження історії місцевих бюджетів Наддніпрянщини
другої половини ХІХ – початку XХ ст. ……………………………………………55
2.2. Наукове осмислення податкової та митної політики імперського
центру в Україні. ……………………………………………………………………78
2.3. Державне регулювання грошового обігу та фінансово-
кредитних установ в інтерпретаціях науковців. …………………………………..90
2.4. Ціноутворення та цінова політика російського уряду у
наукових дослідженнях. …………………………………………………………..114
Висновок до розділу 2. ……………………………………………………...138
РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА УРЯДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ ТА НА ОКУПОВАНИХ ЗЕМЛЯХ
ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЯК ОБ’ЄКТ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. …………………………………………………..142 17
3.1. Грошово-кредитна політика: стан наукового вивчення. …………….142
3.2. Наукове осмислення особливостей справляння податків
російською владою на українських землях. ……………………………………..169
3.3. Вивчення особливостей фінансового стану українських міст та сіл. 201
3.4. Становлення та діяльність органів реалізації фінансової політики
на українських землях в роки Великої війни як об’єкт історичних досліджень.221
Висновок до розділу 3. ……………………………………………………...231
ВИСНОВКИ. ……………………………………………………………….235
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ. ………...241
ДОДАТКИ. ………………………………………………………………….328
|
|
|
