«Індекс війни» » 2023. Річник
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
2023. Річник
Праця
|
|
|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Публіцистика |
|
| Твір додано: |
07.01.2026 |
|
| Твір змінено: |
07.01.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(10.6 МБ)
|
|
| Опис: |
НАЦ «УССД» продовжує щорічний проєкт із моніторингу воєнної активності у світі. До вашої уваги «Індекс війни-2023».
У 2023 році головною подією у глобальному масштабі стала російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейської війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року.
Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася терористичною атакою Хамас на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїля в Секторі Гази, загрожуючи стати глобальним конфліктом Ізраїлю з арабським світом.
Росте напруга в Тихоокеанському регіоні. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню напередодні виборів на острові. Особливе занепокоєння викликає демонстрація військової загрози та заяви про готовність КНДР до війни.
На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу (наприклад, в Ефіопії).
Конфлікти поширюються і множаться й по інших континентах. У Південній Америці новий уряд Аргентини вимагає від Британії повернути суверенітет над Фолклендськими островами, а Венесуела оголосила про можливу анексію спірного регіону Гаяна-Ессекібо, заручившись підтримкою референдуму.
Атаки єменських хуситів на цивільні судна у Червоному морі загрожують безпеці глобальних ланцюгів поставок. До цього часу на Червоне море припадало 15% світової торгівлі.
Традиційно напруженою залишається ситуація в Західній Африці, де росія посилює нестабільність і підтримує воєнні перевороти.
Сила і далі залишається основним аргументом вирішення міжнародних суперечок (вирішення Азербайджаном проблеми Нагірного Карабаху).
Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням численних армій. З іншого боку, очевидним стало значення технічного рівня, передусім у сфері точності та швидкості передачі даних.
російсько-українська війна – це частина глобального зіткнення, «тихої третьої світової війни», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що раз-по-раз проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти.
Поряд із проксі-протистоянням США і КНР активно в силову конкуренцію втручаються регіональні лідери – Іран, Туреччина.
Посилюється вплив мережевих воєнізованих формувань та виникнення інструменту квазідержав. Ці квазідержави заповнюють лакуни «мертвих зон», які утворюються поза межами впливу національних держав, регіональних лідерів та внаслідок стратегічного протистояння наддержав. На повну потужність залучені приватні армії.
Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
