Вікторія Ількович » Діяльність польських громадських культурних організацій в Україні у 1991–2014 рр.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Діяльність польських громадських культурних організацій в Україні у 1991–2014 рр.

Дисертація
Написано: 2022 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 22.11.2022
Твір змінено: 22.11.2022
Завантажити: pdf див. (1.9 МБ)
Опис: АНОТАЦІЯ
Ількович В. М. Діяльність польських громадських культурних організацій
в Україні у 1991–2014 рр. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021.
Становище національних меншин у державі є безумовно важливим як для
Польщі, так і для України, особливо в процесі євроінтеграції. Поляки – одна з
найдавніших та найбільших етнічних меншин України, що з’являється на цих
теренах ще в княжі часи. Так за останнім переписом, який провели у 2001 р.,
поляків в Україні було 144,1 тис. Полонія своєю діяльністю відіграє важливу
роль у трансформації суспільства, зближені та порозумінні українського й
польського народів, налагоджені міждержавного партнерства.
Починаючи з 1991 р. зароджується значна кількість польських
громадських культурних товариств, найвпливовіші з яких – «Спілка поляків
України» та «Федерація польських організацій на Україні». Їхня діяльність,
зокрема видавнича, просвітницька та фестивальна, сприяє покращенню
стосунків між двома народами як на міждержавному рівна, так і в середині
України.
Багатонаціональний склад української держави визначає потребу у
виваженій етнополітиці для попередження або успішного подолання
міжетнічних проблем. Досвід України та інших європейських країн у цьому
питанні важливий для формування інструментарію та з’ясування
закономірностей і принципів взаємодії держави та громадських організацій
задля покращення співпраці організацій національних меншин України,
зокрема Полонії, та державних інституцій.
З позиції сьогодення наявність у польської меншини своїх національних
товариств в Україні означає розвиток громадянського суспільства держави. Це
не викликає сумнівів, аналогічно, як і вибір демократичного шляху


3



державотворення України у 1990-х рр. Проте усвідомлення сучасного рівня
розвитку демократії у взаєминах між державою та національними меншинами
неможливе без розуміння характеру і значення вже здійснених змін у ході
боротьби з тоталітарним минулим.
У кінцевому результаті, на прикладі організацій української Полонії,
можемо глибше зрозуміти важливість трансформаційних національних
процесів у сучасності, що мають місце в Україні, передбачити та уникнути
помилок, які виникають у суспільстві на міжнаціональному ґрунті.
Актуальність обраної теми зумовлюється викликами за І. Колесниковою
«нової наукової революції ХХІ ст.», яка посилює інтерес до
соціогуманітаристики та створює новий тип наукового мислення, завдяки
якому можемо прогнозувати явища і події, і як наслідок, протистояти
деструктивним силам, які активізувалися в умовах гібридної війни.
Отримані результати дослідження демонструють становлення, розвиток
польських громадських товариств та їхню діяльність у галузі культури в 1991–
2014 рр. та взаємозв’язок формування таких об’єднань із державотворчими
процесами в Україні у відповідний історичний період.
Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу
існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно
схарактеризувати та проаналізувати процес становлення, діяльності польських
громадських організацій, динаміку культурно-просвітницьких та правових
напрямів розвитку Полонії в Україні з 1991 по 2014 рр.
Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані
висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів
джерел, які використано у дослідженні, є нормативно-правові акти (вітчизняні
та міжнародні), документи установ і організацій, публіцистичні джерела,
періодичні видання, біографічна література, аналітичні звіти, соціологічні
опитування та вебресурси. Більшості джерел із досліджуваної тематики
притаманний високий рівень цифровізації.


4



Аналіз стану дослідження проблематики заснування, становлення,
розвитку та діяльності польських громадських культурних організацій в Україні
протягом 1991–2014 рр. засвідчив існування значного наукового доробку, який
є різний за рівнем висвітлення тих чи інших аспектів, та продемонстрував, що
специфіка такої тематики полягає у тяглості досліджуваних процесів та її
інтердисциплінарності.
Можемо говорити про наявність великого спектру аналітичної і наукової
літератури у суміжних галузях знань, зокрема культурології, правознавстві,
соціології, політології, тощо, які сприяють вивченню та розумінню
категоріального апарату проблеми, використанню різнопланових джерел,
дозволяють детальніше розглянути контекст досліджуваного явища, з’ясувати
відповіді на актуальні для полонійних організацій питання.
Історична складова в таких роботах часто містить суттєві лакуни, або ж
виступає супроводжувальним матеріалом до тематики дослідження. Натомість
діяльність польських громадських культурних організацій України в суспільно-
культурних трансформаціях потребує подальшого залучення історичного
контексту, загального аналізу діяльності у пострадянський період і
поглибленого пошуку причинно-наслідкових зв’язків, спрямованих встановити
не лише хід, а й сутність та наслідки окремих подій у процесі становлення
громадських товариств та їхніх організацій у галузі розвитку культури.
Аналіз досліджуваних процесів може загрожувати суб’єктивністю
оцінювання різних аспектів проблеми в силу незавершеності законодавчої бази
в питаннях національних меншин. Однак цінність історичного аналізу
польських громадських організацій якраз полягає у можливості простеження
суспільної, політичної, наукової парадигми сприйняття даного явища в ході
розвитку української держави.
У досліджені висвітлюється діяльність польських національно-
культурних об’єднань у контексті відродження та розвитку їхнього культурного
та духовного життя. У роботі особлива увага приділена культурно-освітньому


5



та правовому аспектам функціонування Полонії України, дослідженню її
організаційних засад на теренах України.
У роботі проаналізовано основні українські та міжнародні законодавчі
акти, які регламентують питання національних меншин та громадських
організацій, зокрема «Загальної декларації прав людини»; Декларації
Генеральної Асамблеї ООН, у якій містяться положення щодо прав осіб, які
належать до національних або етнічних, мовних і релігійних меншин. Україна
формує своє законодавство відповідно до Міжнародного пакту про
громадянські політичні права та Факультативного протоколу до нього. У
законодавстві приділена увага до положення розділу Заключного акту Наради з
безпеки та співробітництва в Європі з прав людини, рішенням та рекомендаціям
із прав національних меншин на освіту прийнятих у Гаазі.
У дослідженні проаналізовано умови історичного становлення, розвитку
польських громадських організацій та їхню основну правову базу для діяльності
в Україні польської меншини. Зазначена чисельність і демографічні зміни
польської національної меншини та вплив цих факторів на розвиток їхньої
культурної діяльності. Розкрито концептуальні засади особливостей створення
та функціонування польських культурних громадських організацій та
етнографічних товариств Полонії. Як результат, це дає змогу зрозуміти етапи
становлення польських об’єднань, прослідкувати територію їхнього
поширення.
Окрема увага приділена дослідженню основних напрямків
просвітницької діяльності полонійних об’єднань, зокрема створення шкіл,
класів та інших закладів культурно-еститечного розвитку для популяризації й
поширення польської мови, історії, культури, звичаїв та обрядів. Можна
стверджувати, що їхня робота ефективна не лише серед етнічних поляків, але й
серед інших народів нашої держави, адже відсоток українців, які вивчають та
знають польську мову, з кожним роком збільшується.
Чільне місце у роботі займає аналіз особливостей та специфіки польських
об’єднань у питаннях розвитку польськомовної преси та ЗМІ, інтернет ресурсів,


6



телебачення, радіомовлення. Саме завдяки такій діяльності українські польські
товариства підтверджують свою присутність у інформаційному полі, що
доводить: польська національна меншина з кожним роком стає більш
згуртованою.
Досліджено й схарактеризовано заснування і напрями діяльності
художніх закладів та організацій естетичного виховання Полонії в Україні.
Можемо говорити, що ці організації, значною мірою, – самофінансовані, за
винятком невеликої допомоги Консульств та уряду Республіки Польща. В
Україні ж належних умов для їхнього розвитку не закладено.
Також обґрунтовано важливість створення та підтримки культурно-
масових заходів для національних меншин, зокрема і для Полонії. У роботі
висвітлено найбільші культурно-масові заходи, які відбулися за участі
польських громадських культурних товариств або організовані ними.
Положення й висновки дослідження можуть бути використані при
розробці нормативних і спеціальних курсів, спецсемінарів, наукових студій з
новітньої історії України із проблематики національних меншин, етнополітики,
історії культури, культурної антропології, історії повсякдення, міждержавних
відносин, історії Польщі; у підготовці статей, монографій, підручників і
навчальних посібників з даної тематики. Окрім цього запропоноване
фактографічне наповнення й теоретичні висновки можуть знайти застосування
у розробці етнонаціональної політики держави, у діяльності МЗС України,
органів управління й влади, відповідальних за здійснення національної
політики в питаннях розроблення стратегії співпраці з іншими державами;
модернізації нормативно-правової бази міжнаціональних відносин, під час
визначення пошуку шляхів реалізації національних інтересів України та
інтеграції до ЄС та НАТО.
Ключові слова: Україна, Республіка Польща, національна меншина,
етнополітика, українсько-польські відносини, громадські організації, польська
освіта, етнічні фестивалі, преса, громадсько-політична активність, асиміляція,
міграція, фольклор, національна спадщина, церква.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.