Юлія Ідак » Основи теорії морфології міста
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Основи теорії морфології міста

Дисертація
Написано: 2020 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 22.04.2024
Твір змінено: 22.04.2024
Завантажити: pdf див. (7.7 МБ)
Опис: Ідак Ю. В. Основи теорії морфології міста. – Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архітектури зі
спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. –
Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки
України, Львів, 2020.
Дисертація присвячена роз’ясненню важливої проблеми в галузі теорії
містобудування, пов’язаної із суперечністю між знанням про морфологію міста,
теоретичними діями, пов’язаними з виокремленням і багатозначністю трактувань
морфологічних понять та категорій у містобудуванні, і незнанням прийомів та
методів морфологічних досліджень міста на різних рівнях його організації.
Вихідними положеннями під час розв’язання проблеми стали глибоке осмислення
морфологічного змісту та детальне вивчення теоретико-методологічних положень
морфології, сформульованих у природничих і гуманітарних галузях науки.
Ідея формування основ теорії морфології міста ґрунтується на досвіді,
представленому в численних наукових працях американських та європейських
урбаністів, на синтезі морфологічних знань, отриманих на міждисциплінарному
рівні, та на пошуку нових шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із розвитком
сучасної теорії містобудування.
Мета дослідження полягає в розробленні теоретико-методологічних
положень морфології міста, здатної пояснити суть морфологічного змісту в
містобудуванні та систематизувати знання про закономірності й особливості
формування матеріальної структури міста.
У дисертації обґрунтовано нові в концептуальному плані і важливі для теорії
містобудування положення і висновки, які отримала особисто здобувачка, а саме
вперше: встановлено, що відображенням морфологічного змісту в містобудуванні
є теоретичні узагальнення знань про форму, спрямовані на вивчення матеріальної
дійсності на рівні теорії, зважаючи на міждисциплінарні знання про морфологію
та пов’язані з нею наукові підходи; визначено основні елементи та сформульовано


2
логічну структуру теорії морфології міста, що узагальнює знання про
морфологію і здатна пояснити специфіку прояву морфологічного змісту в
пізнанні міста; уведено поняття «фізична форма міста», яке уточнює змістові
характеристики морфологічного змісту в пізнанні міста; виокремлено основні
напрями розвитку морфології міста – структурну морфологію, еволюційну
морфологію, що сприятимуть розширенню і поглибленню морфологічних уявлень
у теорії та практиці містобудування; запропоновано синхронно-діахронний підхід,
який дає змогу визначити особливості формування різних проявів матеріальної
структури міста та оцінити закономірності формування її морфологічних
характеристик у процесі історичного розвитку; встановлено критерії для
виявлення основних типів фізичної форми та морфологічної структури міста, у
яких фіксуються формальні властивості, спрямовані на визначення
закономірностей та особливостей формування матеріальної структури міста;
розроблено морфологічну модель «місто-пазл», що узагальнює закономірності
формування матеріальної структури міста і знаходить своє вираження в
принципах морфології міста; доведено необхідність уведення в теорію
містобудування концепції «габітус міста», здатної пояснити особливості
формування матеріальної структури міст, закладених у різні історичні періоди;
пропонується таке формулювання поняття: «габітус міста» – це сукупність
морфологічних характеристик матеріальної структури міста, притаманних лише
певній епосі та певній культурі. Конкретизовано суть пов’язаних із морфологією
міста категорійних понять, таких як «морфема», «морф», «морфологічний тип»,
«морфологічна одиниця», «морфологічна ознака», «морфологічна структура», які
виділяють предмети за визначеними специфічними для них ознаками та
віддзеркалюють в узагальненій формі морфологічний зміст та зв’язки між ними.
Уточнено зміст і взаємозв’язок понять «урбаністична морфологія» й
«морфологія міста». Доведено, що вони подібні за своїми сутнісними
характеристиками, але співвідносяться як діалектичне ціле та його частина;
морфологічні методи дослідження міста: морфометричний, морфографічний та
морфотипологічний, що мають міждисциплінарний статус і сприяють об’єднанню


3



з іншими науковими галузями в методологічному та інструментальному вимірах.
Установлено, що методологічну основу морфології міста становить метод
морфологічного опису. Подальшого розвитку набув морфологічний підхід до
типології об’єктів містобудування на основі врахування специфіки
морфологічного змісту, що дозволяє розробляти загальні прийоми та принципи
їхньої містобудівної організації.
Знання теоретичних основ морфології міста можна використовувати під час
самостійного аналізу стану методології наукових розвідок формотворчих процесів
архітектурно-містобудівних об’єктів, передумов їх розвитку, з’ясовування
причинно-наслідкових зв’язків різних явищ, для неупередженої оцінки
теоретичних і практичних надбань різних галузей знань, розуміння особливостей
трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасному містобудуванні.
У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені мета, завдання та методи
дослідження, наведені основні наукові результати роботи, її практична значущість
і впровадження в практику.
У першому розділі «Розвиток морфологічних досліджень у контексті
теорії містобудування» охарактеризовано сучасний стан морфологічного
дискурсу в теорії та практиці містобудування. Розглянуто експериментальні й
теоретичні дослідження в Україні та за кордоном, спрямовані на отримання
принципово нових знань про формування об’єктів містобудування. Опрацьовано
наукові розвідки та довідкову літературу з природничих і гуманітарних галузей
знань для виявлення фундаментальних положень морфології, що можуть бути
застосовані на спеціальнонауковому рівні. Проаналізовано основні етапи
становлення та розвитку морфології як наукового вчення і визначено її потенціал
у теорії містобудування. Розглянуто світові тенденції розвитку морфології міста.
У другому розділі «Методологічні основи дослідження морфології міста»
розвинуто уявлення про морфологічне на філософсько-світоглядному рівні, в
основі якого лежать класична онтологічна парадигма та філософські положення
матеріалізму. Поглиблено й узагальнено систему понять, категорій, абстракцій,
методів, методик, спеціальних і загальних теорій, сформульованих у межах


4
морфології в біології, географії та філології, а також теоретичних уявлень, що
пояснюють фізичні властивості та структуру твердих тіл у межах фізики.
Визначено системні параметри міста відповідно до усталених та узагальнених
морфологічних уявлень. Обґрунтовано вихідні елементи та вибудувано логічну
структуру морфології міста, що відповідає принципам побудови наукової теорії
на загальнонауковому рівні і включає гіпотетичну базу, теоретичну базу та
систему доказів, а на їх основі визначено послідовність дослідження відповідно
до поставлених у роботі завдань. Обґрунтовано принципи наукового пізнання
морфологічного змісту в містобудуванні та методи дослідження морфології міста.
Розроблено методику вивчення формальних властивостей міста та побудовано
логічну структуру теорії морфології міста на логіко-гносеологічному рівні. Її
обґрунтування дало можливість систематизувати основні поняття, методи й
концепції, підпорядковані певним принципам та об’єктивним закономірностям,
здатним дати цілісне й синтетичне уявлення про морфологічний зміст у
містобудуванні.
У третьому розділі «Засадничі положення морфології міста» визначено й
обґрунтовано смисловий контекст і прояви морфологічного змісту в загальній
системі знань. Для уточнення специфіки та збагачення предметних знань
розглянуто онтологічні засади морфологічного змісту, які торкаються з’ясування
його природи та належності до морфології як наукового вчення. Встановлено, що
для дослідження морфологічного необхідно спиратися не на сутнісні ознаки
формальних властивостей об’єкта пізнання, а на науково обґрунтовані теоретичні
та методологічні засади морфології як наукового вчення. З’ясовано стан проблем
та визначено передумови дослідження морфологічного в теорії містобудування.
Введено до наукового обігу поняття «матеріальна структура міста» та «фізична
форма міста», розкрито їхню сутність та визначено місце в системі знань про
морфологію міста. Сформульовано дефініцію «морфологія міста – це вчення про
форму та будову міста», висвітлено її роль і конкретизовано значення в теорії
містобудування. Запропоновано та обґрунтовано основні функції, ознаки та
властивості, а на їх підставі визначено тип, якому може відповідати теорія


5



морфології міста. Визначено основні напрямки розвитку морфології міста в
містобудуванні – структурний та історичний. Сформульовано передумови
розвитку концепції морфогенезу в теорії містобудування та уточнено суть
процесів, що відбивають ознаки формоутворення, трансформації та морфогенезу
матеріальної структури міста.
У четвертому розділі «Логіко-методологічні основи теорії морфології
міста» зазначено, що теорія морфології міста повинна керуватися принципами,
які визначають специфіку її функціонування на загальнонауковому рівні та форми
вираження об’єкта пізнання на спеціальнонауковому. Зважаючи на узагальнення
методів морфології, що застосовуються в різних галузях знань, і з огляду на роль
та значення морфології міста в теорії містобудуванні її методи розділено на дві
групи: базові (загальні) – генералізація матеріальної структури міста та
морфологічний опис і спеціальні – морфографічний, морфометричний та
морфотипологічний. Виокремлено сенсуальний контекст понятійно-категорійного
апарату та розроблено методику поетапного формування морфологічного
тезаурусу в містобудуванні. Розроблено теоретичну модель морфології міста, яку
слід розглядати як уявну конструкцію пізнання формальних властивостей
матеріальної структури міста в межах морфологічного контексту. Вона
складається із трьох блоків (сукупності елементів, об’єднаних за смисловим
принципом) та узгоджуються із прийнятою для методики дослідження
структурою: перший – гіпотетична база; другий – теоретична база (філософські
категорії, морфологічні поняття, принципи, методи, ознаки й типи); третій –
система доказів (сукупність засобів, прийомів і методів, необхідних для
встановлення істинності та підтвердження ефективності, сформульованих для
морфології міста принципових положень). Запропоновано механізм реалізації та
особливості визначення морфологічних характеристик матеріальної структури
міста в синхронному та діахронному зрізах.
У п’ятому розділі «Предметне поле теорії морфології міста в
містобудуванні» задля кращого розуміння особливостей функціонування теорії
морфології міста в містобудуванні здійснена спроба репрезентувати конкретні її


6
прояви. На основі сформованого теоретико-методологічного інструментарію
розкрито та обґрунтовано морфологічну різноманітність матеріальної структури
міста, класифіковано та визначено основні її типи за морфологічними ознаками,
розроблено морфологічну модель і з’ясовано постійні та змінні ознаки через
призму нових для теорії містобудування концептів. Визначення розмаїття якісних
і кількісних значень морфологічних ознак матеріальної структури міста виходило
із критеріїв, в основі яких лежать геометричні характеристики форми, які
позначають рівень складності, характер відокремленості та величину й системні
параметри, де зосереджено увагу на способі подільності та характері утвореного
рисунку. Порівняльний аналіз зовнішнього вираження формальних
характеристик, набутих у процесі містобудування, засвідчив велику
різноманітність морфологічних ознак у матеріальній структурі історично
сформованих європейських міст на різних рівнях його організації. Їх виявлення
дало можливість класифікувати й виокремити основні типи фізичної форми та
морфологічної структури матеріального вираження міста. Для змістового
представлення і формального відтворення морфологічних характеристик
матеріальної структури міста розроблено морфологічну модель «місто-пазл». Для
позначення інваріантності фізичної форми міста та змінності його морфологічної
структури введено поняття «габітус міста» та розкрито його специфіку як
своєрідного концепту про характерну форму та будову матеріальної структури
міста на визначеній території в певну історичну епоху.



Ключові слова: морфологія міста, теорія, морфологічний зміст, місто-пазл,
габітус міста.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.