|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Мистецтво |
|
| Твір додано: |
23.04.2025 |
|
| Твір змінено: |
23.04.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(14.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Чжан Ібо. Скульптура Китаю другої половини ХХ — початку ХХІ ст.:
традиції та інновації. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства
(доктора філософії) за спеціальністю 17.00.05 «Образотворче мистецтво». —
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2018.
Працю присвячено сучасній скульптурі Китаю, становлення якої розгля-
дається від стародавніх часів до новітніх мистецьких перетворень, крізь призму
світового мистецького виміру початку ХХІ століття. У результаті дослідження
простежено еволюцію китайської скульптури від давніх часів до сьогодні, ви-
значено її ознаки й функції, основні етапи розвитку, зібрано і систематизовано
фактографічні матеріали щодо становлення модерної скульптури у Китаї, її ху-
дожніх особливостей та періодизації; визначено основні категорії типології ки-
тайської скульптури, що дало можливість заручитися певною структурованістю
наукового пошуку при подальшому спостереженні та пізнанні цілісної картини
китайської модерної скульптури; висвітлено трансформації у сучасній китайсь-
кій скульптурі, зумовлені внутрішніми та загальносвітовими впливами; проана-
лізовано впливи на творчість скульпторів Китаю давньокитайских художніх
традицій, що зумовили становлення національно ідентичної сучасної скульп-
тури; обґрунтовано та уведено до наукового обігу феномени внутрішньої та зо-
внішньої спрямованостей китайської сучасної скульптури, проведено образ-
но-стилістичний аналіз сучасних арт-об’єктів внутрішньо та зовнішньо спря-
мованих митців; систематизовано основні художні особливості та пластичні
прийоми китайської постмодерної скульптури у контексті світової пластики.
Зібрано і систематизовано фактографічні матеріали щодо становлення
модерної скульптури у Китаї, її художніх особливостей та періодизації. Вказано
процеси, завдяки яким червона класика змінила художнє світосприйняття,
сформувала монополію художнього стилю, відомого під назвою «мистецтво
культурної революції» після Культурної революції (1966–1976). Доведено, що
3
мистецтво культурної революції було повністю підвладним жорстокій політич-
ній силі, візуалізувало її ідеологію, фактично, було інструментом пропаганди.
Висвітлено діяльність осередків становлення модернізму, ключових його
постатей, досліджено тогочасні скульптурні виставки та зрушення у мистецтві,
ними спровоковані. Сформульовано особливості сюжетних, змістових, ідейних
та художніх акцентів у доробку тогочасних скульпторів. Доведено, що у Китаї, у
порівнянні з Європою, де цей процес завершився, набувши остаточних рис,
становлення сучасного мистецтва стало справжнім проривом у ХХ ст. та част-
ково лишається таким і дотепер. З’ясовано, що вихідною точкою формування
художніх ознак сучасної китайської скульптури останніх 30 років став 1978 рік.
Обставини, походження, процеси становлення, що відбувалися у різні часи та
на різних історичних етапах, сформували самобутню генеалогічну лінію історії
мистецтва.
Проблематику багатьох трансформацій у сучасній китайській скульптурі,
зумовлених внутрішніми та загальносвітовими впливами розкрито через дос-
лідження сучасної та новітньої скульптури, окрема увага приділена скульптурі
«революції форм». З точки зору художнього пошуку модерністичного стилю
охарактеризовано витоки феномену «революції форми». Охарактеризовано
творчі феномени становлення модерної скульптури.
Проаналізовано впливи на творчість скульпторів Китаю давньокитайсь-
ких художніх традицій, що зумовили становлення національно ідентичної су-
часної скульптури. Вказано механізми, завдяки яким традиційне мистецтво
скульптури, хоча й зазнало тисячолітньої еволюції, але не спустошилося в ході
історичного розвитку, а, навпаки, з кожним днем все більше відкриває світові
власні мистецькі особливості, виключну унікальність мистецтв народів Сходу.
Зауважено, що хоча сучасна китайська скульптура за своєю формою загалом
базується на західному мистецтві, вона останнім часом тяжіє до розкриття на-
ціонально ідентичної скульптурної традиції, що має багатотисячилітню історію,
попри те, що пластична мова та естетичні вимоги на сьогодні часто є новими.
4
Наголошено на тому, що художнім образам та особливостям традиційної
скульптури у китайському сучасному мистецтві приділяється велика увага. Як
особлива форма втілення національного духу, традиційна китайська скульптура
тяжіє до вираження ідеї через зображення, використовуючи зображення в якості
платформи для прихованого сенсу. Досліджено мистецтво як суто китайське,
так і доробок китайських емігрантів, що жили у західних країнах, який є не-
від’ємною частиною національно ідентичного китайського сучасного мистецтва.
Наразі митці, що використовують «мову китайської культури», сформували
сучасну національно ідентичну скульптуру та сприяють її становленню. Дове-
дено, що хоча китайські митці з материкового Китаю, Сянгана, Аоменя, Тайва-
ня та китайські спільноти за кордоном мають різний культурний бекграунд,
походять із різних суспільств, навіть мають різне громадянство, різну ступінь
впливу західної культури на їхню творчість, усі вони мають спільний культур-
ний код, що походить з мови китайської культури. На прикладах творчості су-
часних скульпторів доведено, що вони не лише не відкидають вікові надбання, а
й переосмислюють їх, унаслідок чого китайська скульптура стала чітким про-
явом китайського стародавнього філософського мислення.
Вказано, що під феноменами внутрішньої та зовнішньої спрямованості
мається на увазі знаходження всередині системи та поза нею. Через велику різ-
ницю у стилях, через значний рівень культурних відмінностей, ці два напрями
були останнім часом визначені мистецьким колом як дві окремі течії, за прин-
ципом, подібним до розподілу на північну та південну школи у стародавньому
Китаї. Проведено образно-стилістичний аналіз знакових сучасних об’єктів ки-
тайської пластики внутрішньо і зовнішньо спрямованих митців, унаслідок чого
виявлено їхні основні спрямування. Проаналізовано найбільш значимі, направ-
лені на розвиток скульптури художні особливості творів внутрішньо спрямова-
них скульпторів. Вказано, що за основу творчості зовнішньо спрямовані митці
брали критику та сатиру, або ж реакцію на життєві особливості «хворого» сус-
пільства, психологічні натяки та навіть естетичну концепцію сприйняття пот-
ворного як прекрасного. Унаслідок цього митці порушували делікатні для полі-
5
тики питання, таким чином звертаючи на себе увагу всього світу, що, сукупно із
новітніми впливами та трансформаціями у мистецтві, відходом від традицій та
їхнім переосмисленням, дало змогу створити сучасне обличчя скульптури,
сповнене притаманними лише їй художніми формами та сенсами.
Виявлено, що внаслідок перетворень у сучасній скульптурі Китаю вини-
кли особливі умови становлення постмодерного мистецтва, зумовлені загаль-
носвітовими мистецькими процесами та внутрішньою потребою китайського
суспільства та мистецького середовища у новітніх зрушеннях. Означено основ-
ні впливи постмодернізму на тогочасну скульптуру, які мають провідне значен-
ня та можуть слугувати певною методологією у митецькій практиці. Узагаль-
нено впливи на скульптуру постмодернізму, базовані на вимозі інтерактивного
спільного розвитку, безперервності процесів становлення та трансформації, по-
требі у нових просторах для мистецького діалогу.
Теоретичні та практичні результати дослідження сприятимуть глибшому
розумінню європейськими дослідниками пластичних особливостей сучасної
китайської скульптури та основних причин і етапів перетворень у ній; можуть
бути використані для дослідження скульптурних практик, у суміжних з мистец-
твознавством дисциплінах, для створення навчальних програм зі скульптури, а
також для розробки міжнаціональних культурних стратегій, що наразі потребу-
ють розширення наукових обріїв.
Ключові слова: скульптура, сучасне мистецтво, пластика, Китай, націо-
нальна ідентичність мистецтва, внутрішня і зовнішня спрямованість мистецтва,
трансформації у мистецтві, червона класика, авангард, модернізм, постмодер-
нізм.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ ………………………………………………………………………….. 14
Розділ 1. Історіографія питання,
джерела і методика дослідження ………………………………………….. 23
1.1. Історіографія і джерельна база.…………………………………………. 23
1.2. Методи, методика і методологія дослідження………………………….. 40
1.3. Типологія сучасної китайської скульптури…………………………….. 42
Висновки до першого розділу………………………………………………... 54
Розділ 2. Особливості формування
етапів розвитку китайської скульптури …………………………………. 56
2.1. Особливості історичних процесів розвитку китайської скульптури
від давніх часів до сьогодні……………………………………………........... 56
2.2. Китайська скульптура ХХ століття……………………………………... 83
2.3. Трансформації у сучасній китайській скульптурі……………………… 92
Висновки до другого розділу………………………………………………… 105
Розділ 3. Художні особливості
сучасної китайської скульптури…………………………………………... 108
3.1. Національна ідентичність
сучасної китайської скульптури……………………………………………... 108
3.2. Внутрішнє та зовнішнє спрямування
сучасної китайської скульптури……………………………………………... 116
3.2.1. Внутрішньо спрямована скульптура півночі Китаю…………..
3.2.2. Внутрішньо спрямована скульптура півдня Китаю…………...
3.2.3. Зовнішньо спрямована скульптура Китаю……………………..
119
131
137
13
3.3. Китайська постмодерна скульптура
у контексті світової пластики………………………………………………… 149
Висновки до третього розділу……………………………………………….. 185
Висновки…………………………………………………………………........ 188
Список використаних джерел……………………………………………... 195
|
|
|
