|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
17.12.2018 |
|
| Твір змінено: |
27.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Гулима О. П. Кримський вектор російської військово-політичної експансії (XVІІ–ХХІ ст.). – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 – військова історія. – Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Міністерства оборони України. – Львів, 2018.
У дисертації з позицій системного і комплексного підходів досліджено історичні явища і процеси, котрі характеризують кримський вектор військово-політичної експансії у ХVІІ–ХХІ ст.
Розкрито передісторію, перебіг і наслідки поглинання Російською імперією Кримського ханства, місце в цьому процесі запорізького козацтва.
Охарактеризовано адміністративні, соціально-економічні, культурні, релігійні, демографічні наслідки анексії ханства царською Росією.
Висвітлені питання, пов’язані з військовим і політичним протистоянням навколо Криму в період від проголошення у грудні 1917 року на Курултаї Кримської Народної Республіки і визнанні її Українською Народною Республікою до створення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки (пізніше – Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки) у складі більшовицької Росії. У цьому контексті показано спроби Української Народної Республіки та Української Держави (Гетьманату) встановити контроль над Кримським півостровом і Чорноморським флотом.
Охарактеризовано прояви колабораціонізму частини населення Криму з німецькими загарбниками під час Другої світової війни; доведено, що основною причиною цих проявів була радянська політику в Криму в міжвоєнний період, яка нерідко мала злочинний характер. Розкрито механізм прийняття рішення про виселення із звільненого від німецької окупації Криму кримських татар та представників інших етнічних груп, процес реалізації цього рішення і його наслідки.
Доведено, що передача Криму Україні була викликана головним чином економічними мотивами і була використана Москвою для закріплення результатів тривалої російської військово-політичної експансії на її кримському напрямку. У цьому контексті охарактеризовано боротьбу національно-визвольного руху кримськотатарського народу за подолання наслідків політики керівництва Радянського Союзу, спрямованої на русифікацію Криму.
Обґрунтовано, що нинішня російська агресія проти України в Криму відбувалася у відповідності зі стратегією за, як мінімум, трьома сценаріями: один з яких передбачав силовий опір проукраїнських сил Криму, що могло б перерости у криваві міжнаціональні зіткнення і дозволило б Російській Федерації офіційно обґрунтувати встановлення контролю її силовиків над півостровом; інший був покликаний спровокувати Київ застосувати силові заходи з відновлення конституційного ладу в Криму, що відкривало шлях для відкритого втручання Росії; третій фактично повторював логіку анексії Кримського ханства Російською імперією.
Зіставлено військовий потенціал України в Криму з військовим потенціалом там Російської Федерації. Охарактеризовано тактику захоплення російськими військовиками українських військових частин. Наведені факти опору українських військових російській агресії в Криму. Вказані основні прорахунки керівництва України у військово-політичній сфері в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України.
Висвітлено найважливіші аспекти теорії і практики радянської спецпропаганди, традиції якої значною мірою визначають зміст інформаційної складової російської військово-політичної експансії після розпаду СРСР, розкрито ідеї, завдяки яким ці традиції було примножені в пострадянській Росії; характеризовано засоби інформаційного впливу, використані нею на кримському напрямку в гібридній війні проти України.
Ключові слова: Крим, Україна, Росія, військово-політична експансія, анексія, війна, окупація, армія, флот, військовослужбовці, військова частина, козацтво, кораблі.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 8
ВСТУП 9
РОЗДІЛ I. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Історіографія проблеми 14
1.2. Джерельна база 33
1.3. Методи дослідження 39
РОЗДІЛ 2. РОСІЙСЬКА ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ЕКСПАНСІЯ У КРИМСЬКОМУ НАПРЯМІ ДО 1992 РОКУ
2.1. Передісторія, перебіг та наслідки інкорпорації Криму Російською імперією 60
2.2. Військово-політична боротьба за Крим у 1917–1921 рр. 79
2.3. Причини та наслідки колабораціонізму частини населення Криму з Німеччиною під час Другої світової війни 92
2.4. «Передача» Криму УРСР та її наслідки 118
РОЗДІЛ 3. КРИМСЬКИЙ НАПРЯМ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
3.1. Військово-політична складова гібридної війни Російської Федерації проти України за Крим 143
3.2. Кримський напрям інформаційної війни Російської Федерації проти України 162
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТКИ 269
|
|
|
