| Опис: |
Український історичний журнал. – 2022. – №1
Анотація. Мета статті – дослідити представлення козацької участі у Хотинській кампанії
1621 р. у творах київських церковних авторів та козацьких літописців XVII – початку
XVIII ст., спираючись на методологію дискурс-аналізу. Наукова новизна. Київські
православні церковники, а пізніше козацькі літописці, які були творцями історичної пам’яті
про участь козацького війська у Хотинській війні 1621 р., цілком ориґінально представляли
цей сюжет порівняно з іншими річпосполитськими авторами. Так, на відміну від останніх,
вони зображували козацьке військо не помічниками, хай і доблесними, шляхетської армії на
чолі з великим литовським гетьманом Яном Каролем Ходкевичем, а чільними оборонцями
Хотина, єдино завдяки яким Річ Посполита встояла під натиском османського війська.
Разом із тим, представлення «козацької звитяги» у цих творах змінювало свої змістові
акценти впродовж XVII ст. Висновки. Первинний сплеск у 1620-х рр. у текстах київських
церковних авторів, які підкреслювали православну ідентичність козаків, відбувся в контексті
боротьби за визнання королем висвяченої єрусалимським патріархом Феофаном у 1620 р.
православної ієрархії. Після визнання її новим монархом Владиславом IV у 1632 р. сюжет
про Хотинську війну і про роль у ній запорозького козацтва загалом зник зі знакових
київських текстів аж до 1670-х рр. Відродження «пам’яті» про Хотинську війну відбулося
знову ж у колі церковних авторів (Ґалятовський, Софонович), котрі, утім, не спиралися
на тексти зразка 1620-х рр. Їхні мотиви уславлення козацької звитяги під Хотином були
іншими – протиставити гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, «переможця турків»,
гетьманові П.Дорошенку, що визнав османську протекцію. Надалі саме текст Cофоновича
буде відрефлектований у козацьких літописах кінця XVII – початку XVIII ст. Слідом за
Софоновичем автори твердили, що вирішальну роль у відступі османського війська відіграли
нічні козацькі атаки – практика, сумнівна як на вояцькі звичаї, проте цілком достойна,
якщо звернутися до біблійних алюзій. Саме на цю домінуючу інтерпретативну рамку
орієнтуватиметься й С.Величко, попри те, що, прописуючи сюжет Хотинської кампанії,
фактографічно він спирався на тексти католицьких авторів.
Ключові слова: Хотинська війна, київські церковні автори, козацькі літописи, історична
пам’ять. |
