| Опис: |
З набуттям чинності Закону України від 05.07.12 р. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийняттям Кримінального процесуального кодексу України з’явилася можливість досягти дійсної рівності сторін у всіх без винятку судових провадженнях, забезпечення реальної змагальності учасників судового процесу, реалізації права громадян на отримання з боку адвоката кваліфікованої правової допомоги.
Вирішення вказаних актуальних питань пов’язане, з-поміж іншого, зі здатністю адвокатської спільноти активно використовувати надані законодавством повноваження, наполегливо домагатися притягнення до відповідальності осіб, які перешкоджають законній адвокатській діяльності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону адвокат має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази; запитувати, отримувати і вилучати речі, документи тощо, ознайомлюватися з ними; опитувати осіб, у разі їхньої згоди.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону відмова у наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Законом, який передбачає відповідальність за вказані порушення, є Кодекс України про адміністративні правопорушення2, до ст. 212-3 якого з прийняттям Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» внесені відповідні зміни, що повністю кореспондуються з наведеними вище його положеннями.
Так, адміністративно караними згідно із ст. 212-3 КУпАП є:
- неправомірна відмова в наданні інформації,
- несвоєчасне або неповне надання інформації,
- надання інформації, що не відповідає дійсності.
Така відповідальність настає у випадку, коли інформація підлягає наданню на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру або адвокатську діяльність». |
