|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
24.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
24.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Говорун С.М. Теоретичні засади православної еклезіології у її історичному
розвитку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
за спеціальністю 09.00.14 – богослов’я. – Національний педагогічний
університет імені М. П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України. –
Київ, 2019.
У дисертації вперше у вітчизняному богослов’ї і релігієзнавстві
здійснено богословський аналіз теоретичних засад православної еклезіології в
її історичному розвитку. Виявлено особливості мета-еклезіології як наукової
програми та методології, що вбирає у себе традиційні й постмодерні теорії.
Встановлено, що мета-еклезіологія сьогодні є теологією, яка використовує
феноменологію та аналітичну філософію для аналізу існуючих в теоретичній
та практичній еклезіології уявлень про церкву, релігійну громаду та церковні
структури, які слугують для єдності громад. Описано само-тлумачення Церкви
в апостольські часи, розкрито динаміку розвитку ідей і практик симфонії та
ієрархії в еклезіології часів пізньої античності й середньовіччя. Досліджено
стратегії емансипації церковної соціальності в добу Модерну та виявлено
вплив ідей Просвітництва і німецької класичної філософії на романтичну
еклезіологію, яка наголошувала на соборноправності, рецепції віри з боку
народа та відносинах любові як таких, що конституюють церкву в якості
особливої соціальної реальності. Визначено передумови та особливості
розвитку еклезіології у ХХ столітті, рисою якого став пошук нової емансипації
для Церкви. Виявлено, що головними факторами розвитку православної
еклезіології ХХ століття стали: діалог з протестантським та католицьким
богослов’ям; екуменізм; персоналізм. Описано можливості методологічної
програми євхаристійної еклезіології та персоналізму в православній теології
ХХ – початку XXI століття. Простежено шляхи формування постмодерних
3
еклезіологій та визначено межі їх впливу на православну теологічну думку.
Висвітлено історичні трансформації церковних структур та їх вплив на
відносини Церкви з секулярним середовищем. Окреслено значення основних
концепцій, пов’язаних у церковній свідомості з структурами Церкви.
Дослідження відрізняє незмінне єство Церкви від її мінливих історичних
структур, до складу яких, зокрема, зараховується церковна ієрархія,
«канонічна територія», автокефалія, першість та чини служителів церкви. Такі
структури є наче риштованням, яке оточує будівлю Церкви, але не є частиною
цієї будівлі. Аналіз історичних структур церкви на прикладі східного
християнства показує необхідність часткової деконструкції того у церковних
надбудовах над громадою, що суперечить спільнотній природі Церкви.
Метою дослідження є критичний аналіз теоретичних засад православної
еклезіології у їх історичному розвитку.
Об’єктом дослідження є православна еклезіологія у її діалозі з
католицькими, протестантськими та світськими теоріями релігійної
соціальності.
Предметом дослідження є теоретичні засади православної еклезіології в
її історичному розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження
полягає в тому, о в ньому вперше здійснений цілісний аналіз теоретичних
засад православної еклезіології в її історичному розвитку та сформовано
православну мета-еклезіологію як теологічну дисципліну.
У роботі сформульовані окремі положення, осмислення яких набуває
чинності новизни і виноситься на захист.
Уперше:
x доведено, о принцип ієрархічності не закладений у сутності Церкви як
можливість та не є частиною її природи як дійсність. Ця риса була
запозичена з культурно-соціальних особливостей греко-римського світу, а
4
не з «небесних ієрархій». Хоча ієрархічність нерідко буває корисною для
самоорганізації Церкви, вона може стати і «токсичною» для церковного
організму, як о нею зловживати;
x виявлено, що ускладнення адміністративних структур, які регулюють
відносини між громадами, призвело до закам’яніння цього самого
ієрархізму і до збільшення дистанцій між кліром і народом, тобто до
стратифікації всередині самої Церкви;
x продемонстровано, що чим більше внутрішніх перегородок та бар’єрів
виникало в самій Церкві, тим вищими ставали стіни, які відгороджують її
від світу;
x доведено, що уявлення про Церкву, які виникають за різних історичних
обставин, змінюють церковні структури (але не саму природу Церкви).
Функціонал структур залежить від того, наприклад, чи сприймається
Церква як місце для всіх або тільки для обраних, чи бачимо ми її в чорно-
білих тонах дихотомії «сакральне-профанне», або як палітру відтінків.
Дуалістичність церковної свідомості безпосередньо впливає на рецепцію
церковних структур її членами, а рецепція, в свою чергу, формує самі
церковні структури. Чим радикальніша дуалістичність церковної
свідомості, тим більше ризик, о структури віддаляться від природи Церкви
та будуть суперечити їй;
x виявлено, що найглибший вододіл у сприйнятті Церкви проходить між
Церквою віри і Церквою історичного (і навіть критичного) аналізу. Цей
вододіл умоглядний, але призводить до конкретних конфліктів світоглядів
всередині «церковної огорожі»;
x показано, що ігнорування відмінності між Церквою віри і історичною
реальністю Церкви сприяє тому, що інститути церковного адміністрування
ототожнюють себе з Церквою і як наслідок починають занепадати;
x обґрунтовано, що з самого початку формування великих адміністративних
структур (як наприклад патріархати) встановилося правило: чим більше
унифікувалося життя всередині цих структур, тим більше самі великі
5
структури відрізнялися одна від одної, що закладало передумови для
розділень між ними;
x встановлено, що теорія територіального розмежування, яку прийняла
Церква, безпосередньо визначала організацію церковних структур.
Спочатку це була римська універсалістська філософія територій, а потім
європейська філософія політичної суверенності. Основою сучасної
церковної помісності стали принципи, закладені в Вестфальський мир. Це
означає, що кожна Помісна Церква ґрунтується на суверенній території і
охороняє цю суверенність усіма доступними канонічними й іншими
методами. Канони стали засобом захисту територіального суверенітету
Церков. До сьогодні Помісні Православні Церкви по суті живуть за
вестфальськими принципами, хоча й не усвідомлюють цього;
x виявлено, що в сучасних умовах перший в євхаристії трансформувався у
першого в адмініструванні. Таким чином, сучасна євхаристійна
еклезіологія, за певних інтерпретацій, може перетворитися на інструмент
онтологізації адміністративних структур у Церкві. Водночас, євхаристійна
еклезіологія може бути засобом емансипації громад та особистостей від
надмірного впливу ієрархії, традицій, кастовості;
x доведено, що першість не є частиною природи Церкви. Це не більше ніж
зручний інструмент організації складних церковно-адміністративних
систем, який був запозичений від зовнішніх соціально-політичних систем.
Ідея про те, що першість закодовано в природі Церкви і вона відображає
«небесні ієрархії», запозичена з неоплатонічної філософії, яка в цьому
питанні вступає в конфлікт із християнським етосом;
x виявлено, що еклезіоцентризм є зловживанням ідеєю Церкви, яке
відбувається тоді, коли Церква починає сприйматися як така, що володіє
самодостатньою цінністю й автономією, що має власні цілі і завдання, які
не завжди сумісні з євангельскими засадами служіння. Еклезіоцентричне
відділення Церкви від Бога призводить також до її віддалення від життя
власного народу. Церква тоді замість бути посередником утруднює
6
відносини між віруючими і Богом, а також між самими членами Церкви.
Еклезіоцентрична Церква – це Церква, буквально «звернена на себе»; вона
стає островом, ізольованим від людей і Бога. Церква може бути звільнена
від еклезіоцентризму, тільки коли вона перестає бути зайнята собою, але
повністю віддає себе Богові, Божому народу і Божому світу. Церква вірна
своїй природі й цілі, коли вона кенотична. Церква вірна собі, коли вона
прагне служити, а не чекає, об їй служили.
Уточнено:
x розуміння того, о перехід Церкви до митрополичої системи управління в
III- V століттях (закріплений на Нікейському соборі у 325 році) був одним
з найрадикальніших стрибків в еволюції адміністративних структур.
Важливою рисою цього стрибка стало прийняття з римського світу
територіального принципу організації церковних структур. В результаті
громада перестала бути наріжним каменем Церкви і була витіснена
єпархією.
Набуло подальшого розвитку:
x твердження, що монархія (в сенсі першопричини) обов’язково передбачає
ієрархію. До Трійці ця логіка з нашого повсякденного досвіду не може бути
застосована: там монархія Отця не призводить до ієрархії в Трійці, бо
прийняття ієрархії означало б згоду з Арієм. Тому навіть якщо
отранслювати троїчний догмат у церковні структури, церковна першість з
нього не випливає.
Ключові слова: еклезіологія, мета-еклезіологія, православна теологія,
екуменізм, постмодерна теологія, традиційна теологія, персоналізм,
євхаристійна еклезіологія, структури церкви, ієрархія, деконструкція. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ .................................................................................. 23
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ....... 12
ІНДИВІДУАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ: .............................................................................. 12
РОЗДІЛИ У КОЛЕКТИВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЯХ: ................................................... 12
СТАТТІ У ВИДАННЯХ, ЩО ВКЛЮЧЕНІ ДО НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗ ДАНИХ SCOPUS
АБО WEB OF SCIENCE: .......................................................................................... 13
СТАТТІ У ЗАРУБІЖНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ ТА У ВИДАННЯХ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО
МІЖНАРОДНИХ НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗ: .............................................................. 14
СТАТТЯ У НАУКОВОМУ ФАХОВОМУ ВИДАННІ УКРАЇНИ: ..................................... 16
СТАТТІ Й ТЕЗИ В ІНШИХ НАУКОВИХ ЗБІРНИКАХ ТА МАТЕРІАЛАХ КОНФЕРЕНЦІЙ: 16
ВСТУП ................................................................................................................... 24
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ........................................................................................... 24
ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ .................. 24
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................................................ 25
ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ ................................................................................... 25
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ......................................................................................... 26
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ...................................................................................... 26
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......................................... 26
НАУКОВА НОВИЗНА.............................................................................................. 26
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................... 30
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ..................................................................... 30
ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА ........................................................................ 30
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................. 31
ПУБЛІКАЦІЇ ........................................................................................................... 32
СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ .......................................................................... 32
РОЗДІЛ 1. МЕТА-ЕКЛЕЗІОЛОГІЯ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ
ТРАДИЦІЙНОЇ ТА СУЧАСНОЇ ТЕОЛОГІЇ ................................................ 33
1.1 МЕТА-ЕКЛЕЗІОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ ТЛУМАЧЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ ...... 33
1.2. ІПОСТАСЬ І СУТНІСТЬ ЦЕРКВИ ....................................................................... 70
1.3. МЕТА-ЕКЛЕЗІОЛОГІЯ ЯК ПОСТМЕТАФІЗИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ........................ 77
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ........................................................................ 92
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ РОЗУМІННЯ ЦЕРКВИ .... 95
2.1. ОБРАЗ ЦЕРКВИ В АПОСТОЛЬСЬКІ ЧАСИ: УЧНІВСТВО ТА БРАТСТВО ............... 95
2.2. ПІЗНЯ АНТИЧНІСТЬ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: СИМФОНІЯ ТА ІЄРАРХІЯ .................. 103
2.3. ЧАСИ РЕФОРМАЦІЇ: ЕМАНСИПАЦІЯ ЦЕРКОВНОЇ СОЦІАЛЬНОСТІ ВІД СВІТСЬКОЇ
............................................................................................................................ 152
2.4. ЕКЛЕЗІОЛОГІЯ У ДОБУ ПРОСВІТНИЦТВА: НОВЕ ВІДКРИТТЯ ЦЕРКОВНОГО «Я»
............................................................................................................................ 167
2.5. РОЗВИТОК ЕКЛЕЗІОЛОГІЇ У XX СТОЛІТТІ ..................................................... 198
2.6. ТРАНСТРАДИЦІЙНІ ЕКЛЕЗІОЛОГІЇ ................................................................ 255
22
2.7. ПОСТМОДЕРНІ ЕКЛЕЗІОЛОГІЇ ....................................................................... 285
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ....................................................................... 303
РОЗДІЛ 3. ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЦЕРКОВНИХ СТРУКТУР
ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВІДНОСИНИ ЦЕРКВИ ІЗ СЕКУЛЯРНИМ
СЕРЕДОВИЩЕМ .............................................................................................. 308
3.1. ЦЕРКОВНІ РОЗРІЗНЕННЯ ............................................................................... 308
3.2. ЦЕРКОВНІ ТЕРИТОРІЯ Й АДМІНІСТРУВАННЯ ................................................ 357
3.3. ЦЕРКОВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ ........................................................................... 386
3.4. ЦЕРКОВНА АВТОКЕФАЛІЯ ............................................................................ 404
3.5. ЦЕРКОВНА ПЕРШІСТЬ .................................................................................. 454
3.6. ЦЕРКОВНІ СЛУЖІННЯ................................................................................... 475
3.7. МЕЖІ ЦЕРКВИ.............................................................................................. 497
3.8. МЕТА-ЕКЛЕЗІОЛОГІЯ НА ШЛЯХУ ВІД СТРУКТУРАЛІЗМУ ДО
ПОСТРУКТУРАЛІЗМУ ........................................................................................... 522
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ ...................................................................... 543
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 549
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 566
|
|
|
