Яцек Цезари Гоцловскі » Аграрна історія України ХІХ – першої половини ХХ ст. в науковому виданні «Український селянин»
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Аграрна історія України ХІХ – першої половини ХХ ст. в науковому виданні «Український селянин»

Дисертація
Написано: 2024 року
Розділ: Історична
Твір додано: 06.07.2024
Твір змінено: 06.07.2024
Завантажити: pdf див. (1.4 МБ)
Опис: Яцек Цезари Гоцловскі. Аграрна історія України ХІХ – першої половини ХХ ст. в науковому виданні «Український селянин». – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.



Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 03 – Гуманітарні науки за спеціальністю 032 – Історія та археологія. –
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
Черкаси, 2024.



У дисертаційній роботі на основі виявленого та опрацьованого
автором комплексу джерел, здобутків історіографії й сучасних
методологічних підходів усебічно досліджено передумови заснування й
функціонування наукового видання «Український селянин», особливості
редакційної політики цього часопису у висвітленні аграрної (вужче –
селянської) історії України ХІХ – першої половини ХХ ст.
Актуальність дослідження. Формування концептуальних засад
об’єктивного розкриття сутності суперечливих процесів, що на різних етапах
модерної історії відбувалися в українському селі, є одним із актуальних
пріоритетів сучасної вітчизняної аграрної (селянознавчої) наукової думки. У
складному й багатоаспектному переосмисленні минувшини останніх століть
особлива роль належить фаховій періодиці, оскільки власне на її сторінках
знайшли висвітлення ключові проблеми життєдіяльності сільської людності.
Серед фахових видань історичного профілю вирізняється й посідає
особливе місце журнал «Український селянин». Заснований ще в 2001 р., він
по суті став першим у добу державної незалежності України спеціалізованим
часописом, що присвячений дослідженню історії селянства. З огляду на


4



комплексний підхід, зміст і тематика журналу охоплює набагато ширше
коло проблем аграрної історії України – власне від давніх часів до
сучасності.
За понад два десятиліття перебування в науковому інформаційному
просторі журнал, завдячуючи злагодженій роботі редакційної колегії,
передусім відомим фахівцям, які в різні роки входили до її складу,
утвердився як визнане науковою громадськістю видання України. Тривалий
час на його сторінках дослідники друкують результати своїх селянознавчих
(ширше – аграрних) розвідок. При цьому їхні праці позначаються
різноманіттям творчих ідей та методологічних підходів. Також у часописі
оприлюднюються матеріали наукових заходів, а саме міжнародних,
всеукраїнських і регіональних наукових форумів, провідне місце серед яких
належить історико-аграрним симпозіумам. Серед громадського загалу
журнал відомий передусім науковими статті з актуальних проблем історії
українського селянства.
Зазначається, що за роки існування помітно удосконалилося змістовно-
тематичне наповнення «Українського селянина», рівень відбору й
редагування матеріалів. А ще помітно розширилася географія дописувачів. За
понад два десятиліття репутація часопису зросла настільки, що його було
включено до переліку фахових видань України та внесено до низки
міжнародних наукометричних баз. Значна частина апробованих у часописі
публікацій стала не лише основою для майбутніх монографічних видань, а й
нерідко визначала й коригувала напрями наукових досліджень.
Водночас, попри вагомий внесок журналу у висвітлення аграрної
(селянознавчої) історії України, в історіографічних працях про нього майже
нічого не сказано. Навіть більше, саме становлення та функціонування
часопису не стало предметом окремої (спеціальної) наукової розвідки.
Отож, актуальним завданням на сьогодні є з’ясування редакційної
політики часопису, зокрема визначення передумов і мотивів заснування та


5



особливостей становлення журналу, його наукової концепції, організаційних
принципів функціонування.
Особливе значення, як важливий чинник наукового переосмислення
багатовікової історії українського селянства (аграрних відносин) й подальшої
її наукової розробки, має аналіз змісту та тематики публікацій «Українського
селянина». У цьому контексті важливим лишається опрацювання й
співставлення викладених на сторінках журналу поглядів істориків-
аграрників на різних етапах історіографічного процесу. Виявлення ж
тенденцій у поглибленні наукового розроблення окремих аспектів аграрної
історії, на наш погляд, уможливлює об’єктивну оцінку стану її вивчення
українськими вченими, визначення перспектив подальших наукових студій,
що в підсумку пояснює доцільність пропонованого дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації визначається
насамперед самою постановкою проблеми та її успішним розв’язанням.
Безпосередньо йдеться про створення та функціонування журналу
«Український селянин», висвітлення на його сторінках аграрної історії
України ХІХ – першої половини ХХ ст. До цього часу аграрно-історична
проблематика в контексті репрезентації її у фахових наукових виданнях
комплексно не досліджувалася.
У дисертації на основі історіографічного аналізу вперше:
– з’ясовано значення наукового доробку першого в Україні історико-
селянознавчого наукового видання «Український селянин» у контексті
розробки проблем аграрної історії;
– досліджено передумови заснування часопису та організаційні заходи
з забезпечення його функціонування;
– здійснено історіографічний аналіз висвітлення журналом основних
етапів аграрної історії України ХІХ – першої половини ХХ ст.;
– виокремлено особливості відбору та форм подачі на сторінках
журналу матеріалів вказаної тематики, зроблено їхній структурно-
тематичний аналіз;


6



– проаналізовано рівень висвітлення аграрної історії України в
авторських статтях, опублікованих на сторінках видання;
– розкрито роль журналу «Український селянин» як чинника
наукового переосмислення багатовікової історії українського селянства й
подальшого розвитку селянознавчої думки.
У процесі дослідження удосконалено, розширено й аргументовано
висновок про виокремлення в самостійний дослідницький напрямок історії
заснування й функціонування спеціалізованих періодичних наукових
видань. Обґрунтовано актуальність всебічного вивчення редакційної
політики фахового часопису, його наукової концепції, організаційних
принципів роботи редколегії. Показано роль журналу як чинника наукового
переосмислення багатовікової історії українського селянства й подальшої її
наукової розробки.
Подальшого розвитку набула теза про репрезентативність
використаної в матеріалах журналу джерельної бази й на основі її аналізу
відтворення основних етапів аграрної історії України ХІХ – першої половини
ХХ ст.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці
інструментарію дослідження специфіки висвітлення аграрної (селянознавчої)
історії в науковому періодичному виданні. Фактичний матеріал, основні
положення й зроблені узагальнення (висновки) дисертації доцільно буде
залучати до творення концептуально інноваційних праць з аграрної історії
України, історіографії проблеми, а також при підготовці дидактичної
літератури, викладанні курсів історії України, історіографії та
джерелознавства в закладах освіти.
Результати дослідження, обґрунтовані автором висновки можуть бути
взяті до уваги при виробленні редакційної політики наукових періодичних
видань, формуванні сучасного українського інформаційного простору.
У вступі автором наголошено на актуальності теми дисертації, на її
узгодженні з науковими програмами (планами, темами), визначено мету,


7



дослідницькі завдання, об’єкт та предмет наукового пошуку, показано
наукову новизну, обґрунтовано практичну користь, також подано
інформацію про апробацію результатів, структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі, що має традиційну назву «Історіографія,
джерельна база та методологічні засади дослідження», аргументовано
стверджується, що тема дослідження наукової періодики, у тому числі й
фахових видань історичного профілю, ще не набула належного вивчення.
Тому видається цілком виправданим звернення до цієї проблеми та її
комплексне дослідження на рівні дисертаційної роботи.
Опрацювання номерів «Українського селянина», процедури заснування
самого часопису, офіційних документів щодо функціонування цього та
аналогічних періодичних видань, а також джерел особового походження
дало можливість розкрити особливості журналу в контексті висвітлення ним
аграрної історії України ХІХ – першої половини ХХ ст. На цій основі
проаналізовано змістовно-тематичне й жанрове наповнення рубрик,
структуру опублікованих статей, рецензій, повідомлень.
Зроблено висновок, що джерельна база дисертації характеризується
видовим розмаїттям матеріалів та всебічним охопленням ними предмету
дослідження. Вона видається достатньо репрезентативною й такою, що
забезпечує досягнення визначеної автором мети дослідження, розв’язання
поставлених завдань.
Використання опублікованих документів у поєднанні з матеріалами
журналу, що складають основу джерельної бази дисертаційного дослідження,
дало змогу з’ясувати передумови й практичні заходи щодо заснування
спеціалізованого журналу «Український селянин», особливостей його
редакційної політики.
Опрацюванню джерел і літератури з обраної теми, комплексному
аналізу / синтезу наукової проблеми сприяло застосування сучасної
методології. Різні принципи й методи та власне методологічні засади,
залучені автором під час роботи, дали йому змогу звести до мінімуму


8



суб’єктивні (упереджені) оцінки, у такий спосіб забезпечити достовірність
отриманих у дисертації результатів.
У другому розділі «Функціонування журналу в контексті дослідження
аграрної історії України» зроблено й обґрунтовано висновок про те, що
головною передумовою заснування «Українського селянина» була різнобічна
й активна робота з дослідження історії українського селянства, що
здійснювалася в другій половині 1990-х рр. на базі Черкаського
національного університету за участі й підтримки Інституту історії України
НАН України. Саме тоді в університеті закладалися підвалини наукової
школи з цієї проблематики й постала нагальна потреба в періодичному
науковому виданні аграрного (селянознавчого) спрямування.
Започатковане у 2001 р. спеціалізоване наукове видання «Український
селянин» відтоді відіграє роль своєрідного орієнтиру у формуванні сучасної
вітчизняної історіографії аграрної історії України. Аналіз його змістовно-
тематичного наповнення дає підстави стверджувати, що опубліковані на його
сторінках матеріали охоплюють широкий проблемно-хронологічний спектр
наукових напрацювань за обраним профілем. Редакційна політика
реалізується зусиллями, конструктивною роботою редколегії, склад якої
впродовж 20 років існування часопису формувався з акцентом на фаховість,
науковий рівень запрошених учених. Передусім на їхню здатність
забезпечувати належний рівень підбору, рецензування та підготовки до друку
матеріалів, репрезентативність їхніх положень і висновків.
У третьому розділі «Висвітлення аграрної історії України ХІХ –
початку ХХ ст.» констатується, що аграрна історія України ХІХ – початку
ХХ ст. представлена досить різноманітно як тематично, так і сюжетно. Учені,
які працюють над окресленою проблематикою, подали до журналу більше 30
публікацій. Умовно їх доцільно згрупувати так: історіографічні студії,
землеволодіння (землекористування) з урахуванням регіональної специфіки,
цукроваріння та інші переробні галузі (млинарство, винокуріння), релігійно-
церковне життя, демографія, національні меншини, агрономія, селекція.


9



Одним із пріоритетів у тематичній палітрі видання «Український
селянин» є висвітлення реформи 1861 р. Тематика журнальних публікацій,
присвячених Великій реформі, охоплює широкий спектр проблем суспільно-
політичної, соціально-економічної та духовно-культурної сфер життя
українського селянства. Позитивним вбачається те, що в матеріалах журналу
останніх років автори намагаються досліджувати реформу 1861 р. у контексті
загально-європейських історіографічних процесів.
У полі зору дописувачів журналу чи не постійно перебували події,
періодизація, особливості й наслідки столипінської реформи. Тож, на
сьогодні висвітлені такі її аспекти як зміни в соціально-економічному статусі
українських селян, процеси розселянення, вплив реформи на продаж та
оренду землі, проблеми (не)ефективного кредитного забезпечення
господарств, ментальні почування людей в умовах радикальних пертурбацій
на селі.
У четвертому розділі «Українське селянство першої половини ХХ ст.
у публікаціях журналу» зроблено висновок, що на сторінках журналу
«Український селянин» матеріали, присвячені проблемам аграрної історії
України першої половини ХХ ст., завжди посідали одне з чільних місць.
Особливо ґрунтовно висвітлено селянське питання в добу Української
революції 1917 – 1921 рр.
Тлумачення цієї теми на сторінках «Українського селянина» набуло
динамічного й пріоритетного розвитку під час відзначення на державному
рівні 100-річчя подій революції. На 2017 – 2021 рр. припадає третина всіх
публікацій даної тематики, що були надруковані в журналі.
Не менш важливим тематичним напрямом на сторінках часопису стала
тема «воєнного комунізму» та періоду НЕПу. Висвітлюючи процес
впровадження НЕПу (1921 – 1929 рр.), автори традиційно робили акцент на
лєнінських (партійних) рішеннях, що визначали характер, тенденції
соціально-економічного й політичного життя села 1920-х рр.


10



На сторінках журналу знайшла системне висвітлення тема сталінської
колективізації й Голодомору 1932 – 1933 рр., як найбільш трагічних сторінок
української модерної історії.
Публікації «Українського селянина» суттєво доповнюють картину
зародження тоталітарної системи, розкривають злочинний характер форм і
методів реалізації аграрної політики комуністичної влади, яка призвела до
національної трагедії українського народу – геноциду. Крім того, матеріали
журналу мають важливе просвітницьке (виховне) значення в донесенні до
громадськості правди про трагічні події того часу.
За підсумками історіографічного аналізу на сторінках журналу
«Український селянин» висвітлено ще один складний період історії
українського села – воєнний час (1941 – 1945 рр.) та повоєнна відбудова.
Проаналізовані статті засвідчують достатньо високий інтерес науковців,
проявлений до дослідження різних аспектів цієї проблематики.



Ключові слова : аграрна історія, аграрне суспільство, аграризм,
селянство (селяни), селянська нація, освіта селян, сільське
господарство, соціально-економічні процеси, східні слов’яни, Голодомор
1932–33 рр., археологічні джерела, історіографія, методологія, науковий
часопис, газета, редакційна політика.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.