|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
11.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(17.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Голубнича-Шленчак Ю. В. Видавнича діяльність інтернованої Армії УНР у
таборах Польщі (1921-1924 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032
Історія та археологія. – Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2021.
Дисертація присвячена дослідженню видавничої діяльності інтернованої
Армії УНР у таборах Польщі (Ланцуті, Александрові Куявському, Вадовицях,
Пійотркуві Трибунальському, Пикуличах, Стшалкові, Щипіорно та Каліші)
впродовж 1921-1924 рр. Аналіз наявної історіографії засвідчив, що тема не була
предметом спеціального комплексного дослідження. Переважна більшість
документів з даної теми не була опублікована і потребувала детального
опрацювання та введення до наукового обігу. Опрацювання наукової літератури,
опублікованих та архівних джерел дало можливість комплексно проаналізувати всі
етапи становлення процесу таборового видавництва, встановити джерела
фінансування, визначити жанрові групи часописів та коло їх дописувачів.
Опрацювання документів, що зберігаються в архівних установах України, Польщі,
Чехії та Великобританії дало можливість детально дослідити та відтворити
діяльність таборових видавництв та друкарень.
Опинившись у таборах, інтерновані були змушені долати цілу низку проблем
(обмеженість продовольчого забезпечення, недостатня кількість вугілля для
опалення бараків та сама їх непристосованість для побуту взимку, поширення
інфекційних хвороб через недотримання санітарних норм під час скупчення
великих мас вояцтва та ін.). Окрім цього потрібно було вжити негайних заходів
задля покращення психоемоційного стану вояків та подолання відчуття
пригнічення, відчаю та зневіри аби запобігти процесу деморалізації серед
інтернованих. Час інтернування потрібно було використати з користю для самих
вояків, підготувавши їх до подальшої боротьби за незалежність України та
перебування в умовах іншомовного культурного оточення. За ініціативи Головного
Отамана С. Петлюри у таборах було розпочато культурно-освітню працю, однією
3
з важливих складових якої мала стати видавнича діяльність. Відповідальність за
це було покладено на дивізійні (або загальнотаборові) культурно-освітні відділи у
таборах, в структурі яких діяли видавничі секції, що співпрацювали з дивізійними
друкарнями та іншими видавничими осередками, зокрема, таборовими
видавництвами, видавничими секціями таборових осередків товариства
«Просвіта».
Аналіз матеріалів таборових часописів дав можливість встановити, що
таборова преса виконувала цілу низку надзвичайно важливих функцій. Це, зокрема,
інформативна (інформування інтернованих про ситуацію в усіх сферах життя на
теренах України та за кордоном, а також можливість розміщення оголошень та
різноманітних повідомлень), комунікативна (підтримка зв’язку між інтернованими
з різних таборів та представниками українських еміграційних осередків на теренах
Польщі та за кордоном), психологічна (можливість поділитися своїми
переживаннями на сторінках часописів та знайти підтримку та душевну розраду),
творча (можливість проявити свій творчій потенціал) функції.
Аналіз архівних документів видавництва «Чорномор», яке діяло у таборі
Каліш, дало можливість реконструювати механізм роботи самого видавництва та
провести аналогію з іншими таборовими видавництвами. Опрацювання облікових
книг «Чорномору» допомогло встановити склад працівників видавництва та їхні
обов’язки. Віднайдені рекламні брошури та звіти допомогли встановити обсяги та
жанри виданої друкованої продукції.
На основі опрацювання масиву опублікованих та неопублікованих джерел
було комплексно охарактеризовано діяльність таборових видавництв «Наша зоря»,
«Веселка», релігійно-наукових видавництв Братства Святої Покрови 6-ої Січової
стрілецької дивізії та «До світла».
На основі інструкцій та звітів дивізійних друкарень були розкриті механізм
та методи їхньої роботи, стан їх технічного та матеріального забезпечення,
встановлено редакції та видавництва, з якими вони співпрацювали.
На основі статистичних даних було визначено, що найбільшим попитом
серед читачів користувались загальноінформаційні (зокрема «Нове життя»,
4
«Залізний стрілець», «Український сурмач», «Запорожська думка») та літературні
видання (перш за все «Наша зоря» та «Веселка»). Протягом 1921 р. затребуваними
були гумористично-сатиричні часописи (зокрема, «Окріп», «Будяк», «Сич»,
«Полин») та літературно-гумористичний журнал «Око», що було зумовлено
напруженим психоемоційним станом вояків, які потребували психологічної
розрядки і сміх мав стати у цій ситуації дієвим інструментом.
У ході дослідження було встановлено, що основними джерелами
фінансування видавничої діяльності у таборах інтернованих були: дотації від
міністерства преси та пропаганди Уряду УНР, матеріальна та фінансова допомога
з боку польських комендатур таборів, благодійні пожертви від самих інтернованих
та представників української еміграції на теренах Польщі та за кордоном на
видавничі фонди таборової періодики, передплата та подання оголошень на
сторінках таборових часописів.
У роботі проаналізовано динаміку видавничого процесу та визначено періоди
наймасовішого видавництва таборової періодики. З огляду на джерела надходжень
та аналіз кількісних та якісних показників було встановлено, що найбільше зразків
таборової перси було видано у 1921 р., що було зумовлене спорадичною
фінансовою підтримкою комендатур таборів та міністерства преси та пропаганди
Уряду УНР. Наприкінці ц.р. фінансування з боку цих установ було фактично
припинене, у зв’язку з ускладненням загостренням економічної ситуації в Польщі.
Надалі підтримка видавничого процесу у таборах залежала від благодійних
надходжень читачів, авторів та особистих внесків представників командного
складу Армії УНР. Встановлено, що кількість назв часописів у таборах
інтернованих значно скоротилась, однак їхня якість стала значно вищою, адже
переважна їх більшість виходила вже у типографському виконанні.
Дослідження матеріалів таборових часописів, звітів з культурно-освітньої
діяльності, листування між авторами, замовниками та редакцією, щоденні відчити
таборових друкарень та видавництв дали можливість встановити наклади,
періодичність друку, вартість, географію розповсюдження таборової періодики,
коло авторів та редакційний склад.
5
У роботі вперше було комплексно проаналізовано діяльність таборових
видавництв та друкарень, які діяли у таборах інтернованих вояків-українців Армії
УНР. На основі архівних та опублікованих джерел, реконструйовано специфіку
видавничого процесу, встановлено обсяги накладів таборових видань та назви
книжок, зокрема, опублікованих видавництвом «Чорномор», джерела
фінансування пресо-видавничого процесу в таборах, умови праці та матеріальне
забезпечення співробітників друкарень, встановлено імена співробітників та
посади, які вони обіймали. Було визначено місця розсилки таборових часописів та
книжкової продукції. Уперше було детально проаналізовано тематичне та змістове
наповнення часопису «Окріп», адже дисертанткою опрацьовано віднайдені номери
часопису (№2-6). Проаналізовано зв’язок між зміною психоемоційних потреб
інтернованих зі зміною тематики часописів впродовж періоду інтернування.
Уточнено: обсяги, об’єм, тираж, вартість, дати виходу часописів в таборах; місця
видання таборових газет та журналів; редакційний склад колегій. Подальшого
вивчення набуло дослідження видавничої діяльності інтернованої Армії УНР у
контексті загального культурно-освітнього процесу в таборах Польщі як складової
процесу національно-патріотичного виховання.
Теоретичне і практичне значення результатів дисертації полягає в тому, що
дослідження видавничої діяльності інтернованих вояків Армії УНР дає можливість
цілісно реконструювати важливу сторону таборового соціуму, інтегрувати значний
масив фактичного матеріалу до узагальнюючих праць з історії України, української
військової еміграції у міжвоєнний період, історії української журналістики,
військової та видавничої справи. Синтезовані в дисертації матеріали можна буде
використовувати для написання програм та навчально-методичної літератури із
царини національно-патріотичного виховання, зокрема, підручнику «Захист
Вітчизни» та навчальної літератури для навчально-виховної роботи у Збройних
силах України.
Ключові слова: інтернована Армія УНР, табір, видавнича діяльність,
часопис, журнал, газета, дивізійна друкарня, таборове видавництво, Польща. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Перелік умовних позначень………………………………………………………..17
Вступ.………………………………………………………………………………….18
Розділ 1. Історіографія, джерельна база та
методологічні засади дослідження…………………………………………………29
1.1. Історіографічний огляд…………………………………………………………..29
1.2. Джерельна база дослідження…………………………………………………....42
1.3. Методологічні засади дослідження……………………………………………..48
Висновки до Розділу 1………………………………………………………………..55
Розділ 2. Діяльність видавництв та друкарень у таборах інтернованих
військ УНР у Польщі (1921 – 1924 рр.)…………………………………………....57
2.1. Видавничий процес у таборах Ланцут, Александрів Куявський та
Щипіорно……………………………………………………………………………....57
2.2. Налагодження видавничого процесу у таборі Каліш……………………….…68
Висновки до Розділу 2……………………………………………………………….76
Розділ 3. Особливості функціонування таборової преси в Александрові
Куявському, Вадовицях та Піотркові Трибунальському
(кінець 1920 – осінь 1921 рр.)………………………………………………………..78
3.1. Періодика 4-ої Київської та 6-ої Січової стрілецьких дивізій Армії УНР у
Александрові Куявському…………………………………………………………….78
3.2. Пресові органи 1-ої Запорізької стрілецької та
Окремої кінної дивізій у таборі Вадовиці……………………………………………98
3.3. Спроби заснування таборових видань у
Піотрокові Трибунальському……………………………………………………….113
Висновки до Розділу 3……………………………………………………………….121
Розділ 4. Періодика інтернованих вояків-українців у таборах
Ланцут і Стшалково (січень 1921 – серпень 1922 рр.)…………………………123
4.1. Специфіка видання часопису «Наша зоря»…………………………………….123
4.2. «Живий» тижневик «Промінь» (Ланцут-Стшалково)…………………………129
4.3. Неперіодичний журнал «Будяк» як орган гумору і сатири…………………...135
16
4.4. Нерегулярні пресові видання у таборі Стшалково……………………………139
Висновки до Розділу 4……………………………………………………………….145
Розділ 5. Таборові видання в Щипіорно (1921 – серпень 1924 рр.)……………146
5.1. Видавничі проекти інтернованих вояків-українців…………………………...146
5.2. Перший таборовий православний журнал
«Релігійно-науковий вістник»……………………………………………………....154
Висновки до Розділу 5……………………………………………………………….169
Розділ 6. Видавничий процес у таборі Каліш (1921 – серпень 1924 рр.)……..171
6.1. Періодичні видання Калішського табору………………………………………171
6.2. Літературний місячник «Веселка»……………………………………………..190
6.3. Заснування та особливості видання журналу «Табор»………………………..200
Висновки до Розділу 6……………………………………………………………….206
Висновки…………………………………………………………………………….208
Список використаних джерел та літератури……………………………………217
Додатки………………………………………………………………………………246
|
|
|
