Максим Годлевський » Силові і несилові засоби в зовнішній політиці адміністрацій Барака Обами
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Силові і несилові засоби в зовнішній політиці адміністрацій Барака Обами

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 30.09.2024
Твір змінено: 30.09.2024
Завантажити: pdf див. (1.4 МБ)
Опис: Годлевський М.С. Силові і несилові засоби в зовнішній політиці адміністрацій Барака Обами. - Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія». –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2017.
Дисертаційна робота присвячена силовим і несиловим засобам в
зовнішній політиці адміністрацій Барака Обами. В дослідженні розглянуто
традиції застосування сили в зовнішній політиці США після Другої світової
війни з огляду на її значення для формування підходів адміністрацій
Б. Обами. США за адміністрацій Г. Трумена повністю відмовилися від
позиції ізоляціонізму та стали могутньою опорою Західного світу в боротьбі
з комуністичним впливом Радянського Союзу. Зовнішня політика
Вашингтону проводилася з використанням як окремо силових або несилових
засобів впливу так і їх комбінації. Білий дім застосовував військову силу як
інструмент «жорсткої сили» з метою захисту країн-союзників від
комуністичного агресії та з урахуванням власних регіональних інтересів.
«М’яка сила» Вашингтону передбачала надання фінансової допомоги
країнам, що її потребують. Крім того, Білий дім проводив постійну політику
здійснення інформаційного і культурного впливу з метою поширення
ліберально-демократичних ідей, в різних регіонах світу. Автор встановив, що
в 70-80-х рр. ХХ ст. стратегія Вашингтону була зосереджена на продовженні
курсу на протистояння комуністичному впливу СРСР з використанням
інструментів «жорсткої» і «м’якої сили». Окрім військових і економічних
засобів впливу, Білий дім активно застосовував дипломатію, особливо в
питанні обмеження стратегічних озброєнь та систем протиракетної оборони.
Розпад СРСР на початку 1990-х рр. призвів до перегляду міжнародної
стратегії США та розробки нових підходів відповідно до міжнародних загроз
3
та світових реалій, що змінилися. Білий дім Б. Клінтона взяв на озброєння
політику використання несилових інструментів в контексті поширення
демократичних цінностей та міжнародної інтеграції, не відмовляючись при
цьому від силових засобів впливу в разі необхідності. Теракти 11 вересня
2001 р. змусили адміністрацію Дж. В. Буша переглянути зовнішньополітичні
засоби і підходи та затвердити в 2002 р. нову «Стратегію національної
безпеки», згідно з якою США залишали за собою право ведення
превентивних військових дій для ефективного протистояння міжнародному
тероризму та розповсюдженню ядерної зброї, віддаючи тим самим перевагу
«жорсткій силі» над засобами «м’якої сили».
В ході дисертаційного дослідження було визначено концептуальні
підходи адміністрацій Б. Обами до співвідношення силових і несилових
методів. Адміністрації Б. Обами відмовились від силової політики
адміністрацій Дж. В. Буша та суттєво змінили підходи до зовнішньої
політики США, ґрунтуючись на використанні широкого спектра несилових
засобів, при цьому, залишаючи за собою право силового рішення в умовах
крайньої необхідності. В зовнішній політиці Білий дім впроваджував
концепцію «розумної сили», що передбачає комбіноване використання
силових і несилових засобів впливу. В редакціях Стратегії національної
безпеки 2010 і 2015 рр. Б. Обама робив акцент на використанні таких
несилових засобів як дипломатія та діалог, вважаючи їх важливими важелями
в контексті посилення американського впливу і поліпшення міжнародного
іміджу. США також неодноразово виступали за необхідність більш тісної
співпраці в рамках міжнародних демократичних інститутів та безпекових
установ.
Автором висвітлено американські концепції співвідношення силових і
несилових інструментів в контексті зовнішньополітичної стратегії
адміністрацій Б. Обами. Концепція «розумної сили» Дж. Ная та співробітниці
адміністрації Б. Обами С. Носсел була підтримана представниками
американської політичної думки, які висловлювались в рамках
4
комбінованого використання силових і несилових засобів впливу та
акцентували увагу в своїх роботах на застосуванні Вашингтоном несилових
засобів у тісному взаємозв'язку з військовою силою. Прихильники
несилового вектору зовнішньої політики США за адміністрацій Б. Обами
виступали за повний вихід американських військ з Афганістану та відмову
від силового втручання в справи інших країн. В основу політики «м’якої
сили» США вони вкладали необхідність використання дипломатичних
інструментів, економічних програм допомоги та розвитку культурно-освітніх
програм. В свою чергу, група американських експертів, що віддавала
перевагу використанню силових засобів, вважала військові кампанії
необхідним інструментом для досягнення цілей зовнішньої політики.
Автор дослідив досвід варіативного застосування Б. Обамою
комплексу засобів «м’якої» та «жорсткої» сили у боротьбі з міжнародним
тероризмом. В контексті використання силових і несилових інструментів в
боротьбі з міжнародним тероризмом, Б. Обама зробив ставку на більш гнучкі
методи боротьби з тероризмом та систематично дотримувався підходу, який
ґрунтувався на комплексному використанні силових і несилових засобів.
Застосовуючи силові інструменти в протистоянні транснаціональним
джихадистськими угрупованням, Білий дім робив акцент на використанні
військами і розвідувальними службами США новітніх технологій та
вважав за недоцільне проведення великомасштабних силових операцій. В
комплексі з силовими елементами виступали несилові засоби, що
передбачали розширення міжнародної співпраці для боротьби з тероризмом
та всебічної підтримки влади Іраку і Афганістану в протистоянні
терористичним угрупуванням.
В дисертації розглянуто особливості комбінування силових та
несилових засобів Вашингтоном у зусиллях з подолання близькосхідних
безпекових загроз в досліджуваний період. На відміну від попередньої
адміністрації, Б. Обама вибрав курс на помірне залучення до подій на
Близькому Сході та взяв на озброєння інструменти «розумної сили», що
5
передбачало активне застосування дипломатії, економічної допомоги,
розширення міжнародного співробітництво поряд з можливим
застосуванням військової сили з метою ліквідації безпосередньої загрози
безпеці США. Адміністрація президента сконцентрувала свої зусилля на
виведенні військ з Іраку, застосуванні санкцій щодо Ірану зі збереженням,
при цьому, можливості використання дипломатичних інструментів для
вирішенні проблеми іранської ядерної програми. «Арабська весна» на
Близькому Сході продемонструвала прихильність адміністрацій Б. Обами до
дипломатичного вирішення регіональних чи світових проблем за
обов’язкової участі міжнародних партнерів.
Дослідник визначив підходи Вашингтона до стримування російського
експансіонізму з огляду на співвідношення у американських настановах
силових і несилових засобів. Адміністрація Б. Обами почала процес
«перезавантаження» відносин з Російською Федерацією з ключових
регіональних та глобальних безпекових питаннь. В період першої
адміністрації Білий дім робив ставку на діалог та співробітництво, що
допомогло скороченню стратегічних наступальних озброєнь, запровадженню
санкції по відношенню до Ірану, узгодженню позиції в контексті боротьби з
міжнародним тероризмом. Після початку російської агресії щодо Україні в
2014 р. Вашингтон застосував комплекс зовнішньополітичних засобів для
впливу на Кремль, ввівши разом з європейськими союзниками секторальні
санкції, залишаючи, при цьому місце для двостороннього діалогу.
Адміністрація Б. Обами активізувала допомогу Україні без надання
летального військово-технічного обладнання, почала проведення спільних з
союзниками військових навчань та вирішила в рамках оборонних ініціатив
НАТО частково повернути свої війська в Європу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації
вперше у вітчизняній історичній науці досліджено і залучено до наукового
обігу комплекс промов, інтерв'ю та статей Б. Обами часів його президенства,
які найповніше відображають використання силових і несилових засобів його
6
адміністраціями, висвітлені американські концепції співвідношення силових
і несилових інструментів в контексті зовнішньополітичної стратегії
адміністрацій Б. Обами та простежено їх практичне застосування.
В результаті роботи над дисертаційним дослідженням було
удосконалено аналіз нормативно-правових документів виконавчої влади
США періоду адміністрацій Б. Обами, знання про публічне представлення,
змістові особливості, авторство концепції «розумної сили» адміністрацій
Б. Обами і отримали подальший розвиток систематизація, аналіз наукової
літератури та історичних джерел з даної проблематики й дослідження
традицій використання сили в зовнішній політиці США після Другої світової
війни.
Практичне значення дисертації зумовлене тим, що вона сприяє
глибшому розумінню використання силових і несилових засобів в зовнішній
політиці адміністрацій Б. Обами та його попередників, формуванню знань,
щодо особливостей застосування зовнішньополітичних стратегій США на
практиці, а також має допомагати ґрунтовнішому компаративному аналізу
поглядів і практичних кроків наступників Б. Обами. Результати
дисертаційного дослідження можуть бути використані у процесі підготовки
посібників з історії зовнішньої політики США, міжнародних відносин,
спецкурсів для студентів вишів, а також у аналітичній та експертній
діяльності в сфері міжнародної політики
Ключові слова: Б.Обама, США, силові і несилові засоби, «розумна
сила», зовнішня політика, президент, Білий дім.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.