|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
06.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
06.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(6 МБ)
|
|
| Опис: |
У цій роботі визначено та проаналізовано основні характеристики комеморативної активності пересічних громадян у Центральній Україні. Вона демонструє, як звичайні люди в Полтавській області вшановують пам'ять про дві події: протести Євромайдану (2013-2014 рр.) та російсько-український конфлікт (2014 р. - дотепер), зосереджуючи увагу на тому, як звичайні люди створюють фізичні об'єкти пам'яті. Це дослідження вивчає комеморативну діяльність звичайних людей у Центральній Україні, які були "активовані" до комеморативної роботи цими двома бурхливими та емоційно насиченими подіями в новітній історії України і прагнуть спроектувати свої індивідуальні, приватні спогади на публічну арену. Головний аргумент цієї дисертації полягає в тому, що звичайні люди в Центральній Україні активно здійснюють свою діяльність у сфері комеморації, щоб забезпечити присутність пам'яті про Євромайдан і російсько-український конфлікт у комеморативному ландшафті, відіграючи важливу роль у суспільному смислоутворенні. Моє дослідження демонструє, що, хоча потреба в опрацюванні травматичного досвіду є основним рушієм комеморативної роботи пересічних людей, звичайні люди використовують всеохоплюючі наративи горя і травми як основу для додавання інших наративів. Таким чином, використовуючи різні види візуальної мови, звичайні люди розповідають про жертовність протестувальників і солдатів в ім'я нації, представляючи протести Євромайдану і російсько-український конфлікт як праведну і благородну боротьбу. Пов'язуючи ці дві події з іншими періодами історії України, вони створюють сюжетні лінії багатовікової боротьби України за суверенітет і самовизначення. Таким чином, звичайні люди роблять свій внесок у конструювання наративів про історію та ідентичність української нації. Ця дисертація є емпіричним внеском у знання про комеморативну діяльність пересічних людей як акторів соціальної пам'яті. Вона містить детальний профіль пересічних мешканців Полтавської області, які займаються комеморативною роботою, а також глибокий аналіз ресурсів, які вони використовують для досягнення своїх комеморативних цілей. Дисертація досліджує, як звичайні люди використовують наявні державні механізми, і показує, що вони демонструють творчість і наполегливість, щоб їхні голоси були почуті, а також роблять внесок у зміну існуючої парадигми пам'яті. Крім того, це дослідження пропонує розуміння того, як соціально-політичні чинники, пов'язані з наслідками революційних подій і триваючим насильницьким конфліктом, впливають на активність пересічних людей та їхню комеморативну діяльність. Ця дисертація робить внесок у розуміння того, як відбувається комеморація насильницьких конфліктів, що тривають. Моє дослідження показує, що коли результат конфлікту невідомий, звичайні люди прагнуть захистити свої меморіали на майбутнє, обираючи проекти меморіалів, які порушать рутинізацію конфлікту і допоможуть майбутнім і теперішнім поколінням інтерпретувати конфлікт у певний спосіб. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Table of Contents
List of Abbreviations 5
List of Figures 6
Abstract 9
Declaration and Copyright Statement 10
Acknowledgements 11
Introduction 12
Theoretical framework 16
Literature review 30
Contribution of the study 38
Structure of the thesis 38
Methodology and sources 40
Chapter One: Historical memory in independent Ukraine: contextualising the
commemorative activity of ordinary people 43
1.1. Introduction 43
1.2. Post-Soviet Ukraine: overall characteristics of the state politics of memory 44
1.2.1. Ambiguity and regionality of the politics of memory 46
1.2.2. Founding myths and ‘nationalisation’ of history 50
1.2.3. Victimisation of Ukraine 55
1.2.4. Glorification of the past: narratives of heroism and pride 58
1.3. The Euromaidan protests and the Russia-Ukraine conflict 61
1.3.1. Utilisation of historical narratives 61
1.3.2. De-communisation processes in Ukraine 66
1.3.3. Commemoration of the Euromaidan and the Russia-Ukraine conflict 69
1.4. Conclusion 72
Chapter Two: Ordinary people as memory actors: profile and resources 74
2.1. Introduction 74
2.2. Ordinary people as memory actors: a general profile 76
3
2.2.1. Relatives 77
2.2.2. Veterans 79
2.2.3. Activists 81
2.2.4. Memory communities 82
2.3. Resources 84
2.3.1. Cultural resources 86
2.3.2. Social-organisational resources 89
2.3.3. Material resources 93
2.3.4. Human resources 100
2.3.5. Moral resources 102
2.4. Conclusion 104
Chapter Three: State mechanisms and the involvement of ordinary people in
commemorative practices 107
3.1. Introduction 107
3.2. Overview of the state mechanisms used by ordinary people 110
3.3. Legislative framework governing the construction of
commemorative objects 114
3.4. Design competitions 116
3.4.1. Drawing up the rules 116
3.4.2. Submission of designs 122
3.4.3. Consideration of the submissions by the jury 133
3.4.4. Public consultation regarding the submissions 137
3.5. Conclusion 140
Chapter Four: Narrating violent conflicts through visual language 142
4.1. Introduction 142
4.2. Employing visual language to narrate the loss of life 145
4.2.1. Narrating trauma: commemoration of the Heavenly Hundred 147
4.2.2. Narrating grief: commemoration of the Russia-Ukraine conflict 150
4.2.3. Narrating sacrifice in the name of the nation 153
4.2.4. Narrating the need for recognition 156
4
4.3. Characterising the violent events and constructing their meaning 161
4.3.1. Narrating a struggle that is supported by God 162
4.3.2. Narrating a just and noble struggle 166
4.3.3. Linking to the Cossack era 174
4.3.4. Linking to other historical periods 178
4.4. Conclusion 181
Chapter Five: The aftermath of the Euromaidan and the ongoing violent conflict:
impact on the commemorative activity of ordinary people 184
5.1. Introduction 184
5.2. Commemorating the Euromaidan revolution 187
5.2.1. The limits of human agency 187
5.2.2. Steps toward changing the memorial paradigm 192
5.3. Commemorating the Russia-Ukraine conflict 201
5.3.1. Continued losses in the ongoing conflict 201
5.3.2. Impact of the volatile environment on commemoration 204
5.3.3. Educating the present and future generations 209
5.4. Conclusion 218
Conclusion 220
Bibliography 233
Appendix 1. List of interviews 259
Appendix 2. Memorials to the Euromaidan and the Russia-Ukraine conflict
in the Poltava oblast 265
Appendix 3. Design competitions for the construction of memorials
to the Euromaidan and the Russia-Ukraine conflict in the Poltava oblast 269
|
|
|
