Антон Ганул » Адміністративно-господарська діяльність генерала Івана Хорвата в Новій Сербії (1751–1786)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Адміністративно-господарська діяльність генерала Івана Хорвата в Новій Сербії (1751–1786)

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Твір додано: 20.03.2018
Твір змінено: 31.05.2018
Завантажити: pdf див. (2,2 МБ)
Опис: Ганул А.М. Адміністративно-господарська діяльність генерала Івана
Хорвата в Новій Сербії (1751-1786). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія». – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2017.
Події, які мали місце на території сучасної України в добу Нового часу
варті розгляду не лише з погляду українського державотворення, а й
у контексті всіх процесів, що відбувались в європейському регіоні,
незалежно від їхнього значення для історії української державності.
В середині XVIII ст. українські землі були поділені між різними державними
утвореннями, зокрема, значна їхня частина була під владою Російської
імперії. Поряд з існуванням інституту гетьманства на Лівобережжі та
Запорозької Січі у нижній течії Дніпра, частина території правобережної
Наддніпрянщини в середині XVIII ст. перебувала у складі Речі Посполитої.
У той же час, широка смуга запорозько-польського прикордоння на початку
1750-х рр. стала місцем спрямування організованої російським урядом
колонізації степових земель балканськими народами православного
віросповідання. Створена на цих землях нова адміністративно-територіальна
одиниця – Нова Сербія, хоч і була проектом Російської імперії, однак
стала новою віхою в історії Південної України і уособленням так
званого «фронтіру» (порубіжжя) – терміну, що в західній історіографії
позначає зону взаємодії різних суспільств і є предметом окремого напряму в
дослідженнях всесвітньої історії.
У контексті переселення південних слов’ян та волохів до Російської
імперії, а також внутрішньополітичного життя Нової Сербії, привертає до
себе увагу постать Івана Самійловича Хорвата. На початку 1750-х рр. він
переселився в українські землі у званні полковника, очолив Новосербський 3

корпус і, будучи його командиром, досяг звання генерал-поручика.
Отримавши привілеї від російського уряду, генерал поступово сконцентрував
у своїх руках практично всю владу в Новій Сербії, що за дванадцять років
призвело до ліквідації цього військово-поселенського утворення та значних
політико-адміністративних трансформацій в регіоні. Дана дисертаційна
робота присвячена адміністративно-господарській діяльності І. Хорвата в
Новій Сербії у другій половині XVIII ст.
У дисертації проаналізовано стан наукової розробки даної проблеми
та джерельну базу. Визначено особливість дослідження цієї теми в
історіографії, що полягає у її невиокремленні більшістю дослідників з
загального контексту історії освоєння степових українських земель
іноземними колоністами у XVIII ст. З’ясовано, що досліджувана проблема
загалом є недостатньо відображеною як в українській, так і в зарубіжній
історіографії, а також встановлено ступінь розкриття окремих її
аспектів у історичній науці. Охарактеризовано джерельну базу, яка
складається з архівних і опублікованих документів, мемуарної літератури та
інших матеріалів. У дослідженні використано документи з фондів
Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Інституту
рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
Державних архівів Дніпропетровської та Одеської областей, Російського
державного архіву давніх актів та інших установ.
Автором відстежено процес переселення полковника І. Хорвата в
українські землі, починаючи від організації міграції граничарів Військового
кордону з території Австрійської імперії. З’ясовано особливості
адміністративної та військової діяльності І. Хорвата як командувача
Гусарського полку й Новосербського військового корпусу, а також визначено
його повноваження. Досліджено відносини адміністрації Нової Сербії на чолі
з генералом з населенням сусідніх територій, як-то запорозьким козацтвом
та поляками. Висвітлено діяльність І. Хорвата щодо гайдамацьких набігів
на новосербські населені пункти. Прослідковано стосунки генерала з 4

іншими посадовими особами, причетними до організації балканських
поселень на українських землях.
У дисертації визначено вплив І. Хорвата на розвиток соціальних,
торговельно-економічних та земельних відносин у Новій Сербії. Встановлено
внесок генерала в землеробське освоєння колишніх задніпрських місць, а
також досліджено вплив міграції балканського населення на господарське
життя мешканців регіону. Проаналізовано участь І. Хорвата в новосербській
торгівлі та визначено її особливості. Здійснено аналіз майнового становища
та приватної власності генерала, з’ясовано шляхи та специфіку накопичення
ним матеріальних статків. Досліджено стосунки І. Хорвата з підлеглими
військовослужбовцями та цивільним населенням Нової Сербії. Виявлено
взаємозв’язок між діяльністю генерала у фінансовій сфері та невдоволенням
його політикою з боку місцевих мешканців.
Автором встановлено внесок І. Хорвата у церковну й освітню політику
на території Нової Сербії, зокрема, вплив на облаштування духовного життя
переселенців. Досліджено його діяльність зі сприяння будівництву в Новій
Сербії церков та монастиря, а також спроби заснувати окрему єпископську
кафедру. Проаналізовано відносини генерала з російським та сербським
православним духовенством, а також залучення ним останніх до
Новосербського поселення у якості священиків та вчителів. З’ясовано, що
І. Хорват приділяв особливу увагу питанням організації церковного устрою,
зокрема, висував пропозиції щодо наділення духовенства землею та
матеріальним забезпеченням.
У роботі розкрито особливості перебігу судової справи І. Хорвата та
висвітлено останні роки його життя. Визначено передумови розслідування
кримінальної справи проти генерала, простежено хід слідства та
встановлено причини затяжного характеру слідчих дій. Досліджено
взаємозв’язок між зловживаннями І. Хорвата та ліквідацією Нової Сербії
і створенням на її землях Новоросійської губернії. Відстежено життя 5

відставного генерала у засланні на Вологодщині та після повернення з
заслання до Слобідської України.
Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи
історизму, комплексності та системності. Вони реалізуються через
застосування в роботі ряду методів історичного дослідження
(архівної евристики, історико-біографічного, проблемно-хронологічного).
Сукупність цих принципів та методів дослідження дала можливість викласти
матеріал у послідовній формі та всебічно висвітлити адміністративно-
господарську діяльність генерала І. Хорвата.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в роботі було вперше
комплексно розкрито як адміністративно-військові, так і суспільно-
господарські аспекти діяльності І. Хорвата у Новій Сербії, а також з нових
позицій досліджено його особистий внесок у розвиток новоствореного
поселення. До наукового обігу залучено масив неопублікованих архівних
документів, частина з яких дає можливість точно визначити дату смерті
І. Хорвата та датувати час його народження. Вперше ґрунтовно висвітлено
малодосліджені питання теми, розгляду яких в історіографії приділялось
найменше уваги, зокрема, безпосередній вплив діяльності генерала на стан
церковної сфери у Новій Сербії, його заслання та подальше життя на
території Слобідської України. Крім того, на підставі систематизації наявних
джерел було уточнено біографічні відомості про життя та діяльність І. Хорвата
до та після його переселення в українські землі, а також переглянуто наукові
уявлення про вплив генерала на розвиток соціальної, торговельно-економічної
та земельної сфери в Новій Сербії. Набули подальшого розвитку дослідження
стосунків І. Хорвата з підлеглими військовослужбовцями та місцевим
населенням; вивчення відносин адміністрації Нової Сербії на чолі з І.
Хорватом з населенням сусідніх володінь Речі Посполитої, запорозьким
козацтвом та гайдамаками; аналіз майнового становища та приватної
власності І. Хорвата.
Результати дослідження можуть бути використані під час подальшого
вивчення процесів, пов’язаних з історією України й Центральної та Східної
Європи XVIII ст., зокрема, переселення балканських колоністів та
господарського освоєння українських земель; у дослідженнях, присвячених
діяльності політичних та військових діячів іноземного походження в
українських землях в період Російської імперії; для написання робіт з
регіональної історії та історії сербів в Україні, лекційних курсів і навчальних
посібників на дану тематику; історико-краєзнавчої роботи серед
громадськості.
Ключові слова: Іван Хорват, Нова Сербія, переселення, граничари,
військове поселення, адміністрація, Новомиргород, генерал.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.