Тамара Галицька-Дідух » Східногалицьке представництво на Ризькій мирній конференції 1920–1921 рр. 
                
                                                            
                    
    | 
            [додати інший файл чи обкладинку цього твору]
        [додати цей твір до вибраного]
         | 
    
        
        Східногалицьке представництво на Ризькій мирній конференції 1920–1921 рр.
                
        
        
        Стаття 
        
     | 
     | 
    
        
                        
             | 
         
        
            | Розділ: | 
            Історична | 
         
                
             | 
         
        
            | Твір додано: | 
            30.12.2018 | 
         
        
             | 
         
                
            | Твір змінено: | 
            30.12.2018 | 
         
        
             | 
         
                
            | Завантажити: | 
                                            pdf
                                див.
                                (408.8 КБ)
                                 | 
                     
        
             | 
         
                    
                | Опис: | 
                Галичина. – 2014. – №25-26. 
 
 
У статті проаналізовано діяльність східногалицьких делегацій на Ризькій мирній конференції (1920–1921 рр.). Висвітлено заходи делегації ЗУНР, очоленої К.Левицьким, спрямовані на недопущення анексії Східної Галичини Польщею під час радянсько-польських переговорів 1920 р. Обґрунтовано тезу, що політика польської влади на окупованих теренах, а також її позиція щодо східногалицького питання на мирній конференції – вимога зняти з обговорення проблему Східної Галичини залишали політичному керівництву ЗУНР на Ризькій конференції єдиний шлях – переговори з радянською делегацією. На зустрічах східногалицьких делегатів з радянськими представниками було досягнуто угоди про створення єдиного галицького представництва ГСРР і ЗУНР. Доведено, що уряд РСФРР використовував західноукраїнські делегації (як ЗУНР, так і ГСРР) для тиску на польську сторону задля якнайшвидшого підписання миру. Стверджено, що делегація УСРР, єдина з українських делегацій, що отримала статус офіційного учасника Ризької конференції, не відігравала самостійної ролі на переговорах, повністю підпорядковуючись директивам Москви. Тому східногалицьке питання, як і українське, на Ризькій мирній конференції фактично розглядали й вирішували представники радянської Росії та Польщі. | 
             
            
                 | 
             
                                 
     | 
     | 
    |   | 
    | 
        
         Відгуки читачів: 
     | 
    |   | 
    | 
             Поки не додано жодних відгуків до цього твору. 
         | 
    |   | 
    | 
        
     | 
    |   |