Михайло Галущак » Діяльність Команди Запілля та Команди Етапу збройних сил ЗО УНР у період з червня по грудень 1919 року
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Діяльність Команди Запілля та Команди Етапу збройних сил ЗО УНР у період з червня по грудень 1919 року
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
13.10.2019 |
|
| Твір змінено: |
13.10.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Галущак М. Діяльність Команди Запілля та Команди Етапу
збройних сил ЗОУНР у період з червня по грудень 1919 р. Українознавство.
Київ, 2018 р. № 2 (67). С. 60–71.
У статті автор досліджує діяльність Команди Запілля та Команди Етапу – центральних органів виконавчої влади і військового управління Західної області Української Народної Республіки (ЗО УНР). Після військових поразок на фронті навесні 1919 р. 9 червня 1919 р. Державний Секретаріат та Українська Національна Рада наділили Євгена Петрушевича повноваженнями диктатора. Внаслідок цього уряд ЗО УНР було ліквідовано, а повноваження Державного Секретаріату Військових Справ передано до Команди Запілля. Командування військами на фронті і надалі зберігала за собою Начальна Команда Галицької Армії. Команда Запілля, як і ДСВС, поширювала свою владу на тилову територію, яка, відповідно до лінії бойових дій, була змінною. Пріоритетним завданням новоствореного військового органу передусім було забезпечення потреб армії та проведення мобілізації. Структура Команди Запілля була розгалуженою. До неї входили три відділи, діяльність яких охоплювала практично все військове життя у тилу. Відповідно до Наказу Головнокомандувача генерала Олександра Грекова від 25 червня 1919 р. Команда Запілля мала складатись із 24 старшин, 4 урядників, 22 підстаршин, 33 стрільців, 27 писарів. Варто додати, що генерал позитивно оцінював діяльність Команди Запілля, однак вважав, що вона не вповні забезпечує потреби фронту.
Після переходу збройних сил ЗО УНР за р. Збруч у середині липня 1919 р. повноваження Команди Запілля було передано Команді Етапу. Однак через погане матеріальне забезпечення армії, яке було покладено на уряд УНР, та неналежну комунікацію з місцевим населенням Команді Етапу на Наддніпрянщині було ще важче виконувати свої функції, аніж Команді Запілля. Відтак Команда Етапу вирішила розширити коло своєї діяльності, зокрема провадила культурно-просвітню роботу серед місцевого населення Наддніпрянщини. Коли восени 1919 р. у Галицькій Армії почав масово поширюватися тиф, Команда Етапу взялася за організацію госпіталів та дбала про соціальний захист військових. Історія цього військового органу завершується на початку 1920 р., коли збройні сили ЗО УНР увійшли до складу Червоної армії. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
