| Опис: |
Хайєк Ф.А.
Право, законодавство та свобода: Нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії: В 3-х т. Т. 2.: Міраж соціальної справедливості / Пер. з англ. – К.: Сфера, 1999. – 200 с.
ISBN 966-7267-65-2
ISBN 966-7267-85-7 (т. 2)
Це – головна праця Хайєка з політичної філософії. Відхиляючи ідеї Маркса, Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму, Хайєк демонструє шкідливість і хибність наївного застосування наукових методів у культурі та освіті, що призвело не до панування розуму й культури, а до омани й забобонів.
У книзі «Право, законодавство та свобода» об’єднані всі три томи Хайєкова всебічного дослідження підставових принципів політичного устрою вільного суспільства. У томі 2 критично досліджуються теорії утилітаризму та правового позитивізму, обгрунтовано розкривається оманливість і шкідливість поняття «соціальна справедливість» за ринкового ладу, аналізується сам механізм ринкової економіки. |
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ТОМ 2. МІРАЖ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
VII. ЗАГАЛЬНИЙ ДОБРОБУТ І ОКРЕМІ ЦІЛІ
У вільному суспільстві загальне благо полягає передусім у сприянні досягненню невідомих індивідуальних цілей
Загальні інтереси та колективні блага
Правила та необізнаність
Значення абстрактних правил як орієнтирів у світі, де більшість окремостей невідома
Воля і думка, цілі та цінності, накази й правила та інші термінологічні питання
Абстрактні правила діють як абсолютні цінності, бо сприяють досягненню невідомих конкретних цілей
Конструктивістська омана утилітаризму
Будь-яка доказова критика чи вдосконалення норм поведінки мають відбуватися в межах конкретної системи таких норм
«Узагальнення» та критерій можливості універсалізації
Для виконання своїх функцій'Норми потребують довгочасного застосування
VIII. ПОШУКАХ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Справедливість — одна з ознак людської поведінки
Справедливість і закон
Правила гідної поведінки зазвичай полягають у забороні негідної поведінки
Негативні не лише правила гідної поведінки, а й критерій їх справедливості
Важливість негативного характеру критерію несправедливості
Ідеологія правового позитивізму 69
«Чиста теория права» 74
Право та моральні засади 86
«Природне право» 89
Право та суверенітет 91
IX. «СОЦІАЛЬНА», АБО РОЗПОДІЛЬНА, СПРАВЕДЛИВІСТЬ 93
Поняття «соціальної справедливості» 94
Завоювання громадської уяви «соціальною справедливістю» 97
Неможливість застосування поняття справедливості до результатів спонтанного процесу 101
Логічне обґрунтування економічної гри, в якій справедливою може бути лише поведінка гравців, а не результат 103
Наведена необхідність віри в справедливість винагород 107
Ніякої «цінності для суспільства» не існує 110
Значення слова «соціальний» 114
«Соціальна справедливість» і рівність 117
«Рівність можливостей» 121
«Соціальна справедливість» і свобода за законом 122
Просторові межі «соціальної справедливості» 126
Претензії на компенсацію за неприємну роботу 130
Відчуття втрати звичного становища 132
Висновки 135
Додаток до розділу IX
СПРАВЕДЛИВІСТЬ І ПРАВА ОСОБИСТОСТІ 141
X. РИНКОВИЙ ПОРЯДОК, АБО КАТАЛАКСІЯ 148
Природа ринкового порядку 148
Вільне суспільство — це плюралістичне суспільство без спільної ієрархії конкретних цілей 150
Хоча «велике суспільство» й не становить єдиного господарства, його все ж таки об’єднує передусім те, що зазвичай називають економічними стосунками 154
Єдина можлива мета політики в суспільстві вільних людей — не максимум передбачених результатів, а абстрактний порядок 157
Гра в каталаксію 158
Недоречність порівняння нового становища з попереднім в оцінці пристосувань до обставин, що змінилися 164
Правила гідної поведінки захищають лише матеріальну сферу, а не ринкові цінності 166
Справдження одних сподівань є наслідком несправдження інших 167
Абстрактні правила гідної поведінки можуть визначати лише шанси, а не конкретні результати 169
Конкретні накази («втручання») в каталаксії створюють безлад і ніколи не бувають справедливими 172
Метою права має бути однакове підвищення шансів всіх людей 174
«Добре суспільство» — це суспільство, де існує ймовірність максимально можливого підвищення шансів будь-якої людини 176
XI. ДИСЦИПЛІНА АБСТРАКТНИХ ПРАВИЛ ТА ЕМОЦІЇ ПЛЕМІННОГО СУСПІЛЬСТВА 178
Прагнення до недосяжних цілей може перешкодити досягненню можливого 178
Причини відродження організаційного мислення племені 180
Аморальні наслідки зусиль, інспірованих мораллю 181
У «великому суспільстві» «соціальна справедливість» стає руйнівною силою 182
Від піклування про найзнедоленіших до захисту закріплених прав 185
Спроби «скоригувати» порядок ринку призводять до його знищення 188
Протест проти дисципліни абстрактних правил 190
Моральні засади відкритого та закритого суспільств 191
Старий конфлікт між лояльністю та справедливістю 195
Мала група у «великому суспільстві» 197
Важливість добровільних об’єднань 198
|
