Марта Гай

Голояд Галина Омелянівна з дому Савицька, літер. псевдонім Марта Гай Народилася 30 червня 1922 р. в м.Львові.

Освіта: гімназія і математично-фізичний ліцей в м.Тарнові (Польша) в Інтернаті при монастирі сс.Уршулянок.

Ще за Польщі вона як і її мати були репресовані. Матері, яка була ранена під час боїв Січових Стрільців у Львові, заборонили вчите­лювати у воєвідствах з українським населенням а дочці заборонили вчитися в тих же воєвідствах.

У 1939 році Марта Гай вступає в Організацію Українських Націоналістів, скоро переходить в Закерзоння, де проходить вишкіл. З того дня, аж до арешту 06.05.1950 р. перебуває в підпіллю ОУН-УПА. Стає організатором жіночої сітки при Краєвому проводі Львівщини і Закерзоння. Шість раз переходить в дуже важких умовах нелегально кордон. Організує і вишколює санітарні відділки для Української Повстанчої Армії. Рівночасно займається в підпіллю літературною, журналістською, виховною роботою. Редагує журнал для молоді "На чатах", пише оповідання, поезії. В УПА було три поети: Боеслав, Полтавець і Марта Гай. Залишилася живою тільки вона. Перед арештом працює в Головному штабі УПА при головному виховно-політичному відділі.

5 травня 1950 року арештована на вулиці Львова, коли йшла на зв' язок до генерала Р.Шухевича. (Ген.Шухевич загинув того року в березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не було відоме). Після півторарічного слідства в жахливій Лонцькій тюрмі, засуджена на 25 літ: " особенных закритих лагерей".

Строк відбувала в Тайшетських, Мордовських, Кемеровських таборах Там була ще два рази суджена: вперше да втечу, вдруге за бунт, точніше за захист польки Стефи Ваврикович. Засуджена тоді на закриту тюрму і була перевезена у м.Владимир в центральну закритку, де зустрілась з подругами Катрусею Зарицькою, Галиною Дидик та Іншими. В тюрмі, на поодиночці, студіювала філософію, писала.

Після звільнення повернулась на Україну до матері. Жити в більших культурних центрах не дозволили і вона прописалася в м.Бурштин, Галицького р-ну.

Член Спілки письменників України. Нагороджена журналістською премією ім.Полтави. Нагороджена Українською Головною Визвольною Радою (УГВР) Срібним хрестом за заслуги.

1999 р. відзначена Проводом Медаллю С.Бандери за довголітню боротьбу в ім'я Української Державності.

Літературний доробок Марти Рай: Дилогія "Дорога", "Двобій з дияволом", Філософські праці: "Двадцять роздумів", "Філософський щоденни] "Ярослав Оемойисл, "Серце повстання", ряд збірок поезії; оповідання і численні журналістські очерки. Друкується в Україні, Лондоні, Кана-ді, Празі і т.д.

З перших днів звільнення Марта Гай веде широку виховну, суспільну працю. Організує при Палаці Культури Ляльковий театр, опісля клуб "Юний друг природи" в якому виховує не одне покоління дітей. Після "відлиги" веде "Школу молитви" а також постійно веде в школах; уроки релігії. Організує патріотичне жіноцтво а клуб "Берегиня", де посилено ведеться виховання молоді влаштовуються свята Крут, архангела Михаїла, влаштовуються при Бурштинському телебаченню для дітей релігійно-патріотичні відеозаписи. Веде по телебаченню цикл передач "Я з вами". Часте виступає п о телебаченню з доповідями в Бурштині та Івано-Франківську а також по рад і рмовленню. Ви ступа є в школах Бурштина, Галича, Галицького, Калуського районів, Львова, Івано-Франківська та Києва, де зустрічається зі студентською молоддю

Зібрала багато архівних даних про боротьбу українського нараду на Східних землях а також ОУН-УПА.

Біографію писала сама Марта Гай.

Померла Марта Гай 2 січня 2003 р. і похована в Києві, де проживає її син.