|
Розділ: |
Художня |
|
Твір додано: |
13.12.2022 |
|
Твір змінено: |
13.12.2022 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(3.1 МБ)
|
|
Опис: |
До нової збірки поезій лауреата Міжнародної літературної премії ім. І.Кошелівця Павла Гай-Нижника увійшли вірші, написані автором протягом 1985–2021 рр. «Крізь час» – п’ята особиста збірка поезій автора.
Попередніми були поетичні збірки: «Згадуй мене… Лірика кохання» (Київ, 2006), «Смак свободи… Лірика життя» (Київ, 2009), «Плинність» (Київ, 2015), «Відчуття» (Київ, 2019).
Поезії автора друкувалися у часописах «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), «Батьківщина» (Торонто, Канада), «Дніпро» (Київ), міжнародному літературно-публіцистичному часописі українських письменників «Соборність» (Ізраїль), збірках української поезії «Вілаґ почуттів» (Ужгород, 2012), «Воїнам світла» (Вип. 1, Вип. 2; Ужгород, 2015), а також у виданні мистецької антології «Пером і пензлем, і душею» (Дунаївці, 2018).
Новітні поезії П.Гай-Нижника, а також ілюстрована лірична галерея автора набули численного кола шанувальників та особливої популярності серед молоді, на слова його віршів складаються популярні пісні (зокрема, «Якби ти знала мила моя» та «Мамине кохання»; музика А.Лісовського), а також твори для хорового співу (як, наприклад, «Скажи-но, гай» (музика С.Заверухи) – хорова композиція, що брала участь у Міжнародному фестивалі хорової музики (Варна, Болгарія; червень 2012 р.). Поетичні рядки П.Гай-Нижника, багато з яких вже стали класичними, вінчають й пам’ятні монументи. Так, 24 серпня 2016 р. у День Незалежності України у Ковелі на Волині, у центрі міста, на бульварі Лесі Українки було відкрито величний шестиметровий пам’ятник-монумент «Борцям за волю України». На монументі написані слова з одноіменного вірша сучасного українського поета, історика та громадсько-політичного діяча Павла Гай-Нижника: «Вклоніться їм за те, що живете. / Усім – хто впав за Волю, за Ідею! / І свічку покладіть, де стоїте, / Щоб святість сяяла над нашою землею!».
У 2014 р. за публікацію в ізраїльському україномовному літературному журналі «Соборність» поетичної збірки «Тебе я колихав ночами…» П.Гай-Нижник став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця за 2013 рік. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
1985-2003
«Я шукаю той шлях...»
За що вони там умирали
«Навчав Тарас жіночу стать...»
«Тебе назвав Бог – Українка...»
Ту́га
«Я раб кохання лиш, і тільки...»
«Затре́ться згодом ця сторінка...»
«Я, напевно, не зможу забути тебе...»
До Н.с. та інших
Школярці
«Мила, лю́ба, чом так гірко...»
«Здобути волю тую треба...»
«Приголýб мене, моя́ голýбко...»
«Моя Мати – Україна...»
Про захланність
«Вставай, знівечений нарід!..» . . ..19
Любов і ґонор
«Рятуй мене, моя́ Богине...»
«Я твій Барвінок. Серед тисяч квітів...»
«Чи вийдуть Люди з нас, чи ні?..»
«Я весь – як гай той по весні...»
«Життя таке коротке – промине…»
Батькові
«Ти здавалась мені не такою...»
Мамине кохання
Смак свободи
«Скажи-но, гай...»
Борцям ОУН–УПА
«Припа́сти хочу до твої́х колін...»
«Зігрій мене тепло́м коханих рук...»
«Коли минé весна і стихне зáпал мій...»
«Я так хочу тебе притулити...»
«Жанні д’Арк»
Загиблим в Афганістані
Українцям діаспори
«Погляну в море, та й згадаю...»
«Земля батьків в солодкому тумані поляглá...»
«Як дивно думка гармонує з морем...»
Чи в нашій хаті – наша воля?!
«О, Боже! Як же ж я кохаю...»
Декларація – 1990
Не плач, калино
«Мене спору́да твого тіла ніжна...»
«Берегиня мóя невідома...»
Матері
«Веди мене, моя любо́ве...»
«Лягали ро́си на долоні...»
Сповідниця
«Я хочу вмерти так, щоб хтось це бачив...»
«Не дивись на той шлях...»
«Пусти надію… Най летить...»
«Лягає, сте́литься туман...»
«Слухай пташко мене моя́...»
«Не зітхай тихим вечором, ми́лая...»
«Я вже не зву тебе своєю...»
«Ти, як дика й спокуслива кішка...»
Жоржина
Про сльози
«Поклич мене, коли кригою сти́сне ті́ серце...»
«Чия́ ти? О, ніч в мене тя́мку забрала!..»
Билина про статі
Пам’яті борців за волю України-Руси від минулих до нинішніх років
«Життя, мов блискавка, сяйну́ло...»
Morituri te salutant!
«Ми з тобов відкохали вже все, відгуляли...»
«Колись за нашими дідáми...»
«Я чую тво́ю су́рму чарівну́...»
«Цілу́ю ніч, що ніжністю тепли́ться...»
До акації
«Покажи мені Шлях...»
«Ходімо папороть леге́ндову шукати...» . ..76
«Лазурóві неосяжні очі!..»
«Давай збожевoлімо рáзом...»
«Я не знав, як мені підступитись...»
Перша ніч
«Булó кохання і плескáлось...»
«Любов, як квітку, треба підливати...»
«Якщо її зненави́дів...»
Комуністам
«Заховай нашу тайну у груди, у серце...»
«Розмови наші тихі вечоро́ві...»
«В свічкáх бузкóвих цю літнéву ніч...»
«Моя́ черешенька чорнява...»
«Ми лежимо́ давно уже чужі...»
Оксамитовий небосхил
«Ленін, Сталін, Горбачов...»
Калині
Останній вальс
«Мені надихав ніжний шепіт ночі...»
Бруківна квітка
«Ми так далекі нині, а ще вчора...»
Перепілка
Молитва
Вишнева ніч
«А осінь, як підступна ді́ва...»
«Той плач, як журавли́ний тихий сум...»
«О, перші квіти весняні́!..»
«Що міг я знати про кохання...»
«Моя мила далека любов чарівнá...»
Згадуй мене
«Вжель знов я в при́страстнім полоні?..»
«Я дарую тобі ніч осіннюю цю...»
Ночевій зірці
«Я пишý тобі листá...»
«Я сповідáюся тобі»
«Ти питала мене про кохання...»
«Не плач, не журися у зи́мній темря́ві...»
«Я хтів би стати твoїм сном...»
«Я люблю́ тебе всю, від сльози до усмі́шки...»
«Гряде кінець. Який? Не знаю…»
«Я забуваюся з тобою...»
«Все минає. Так кажуть не раз...»
Твій погляд
Ненадіслане вітання
«Твоє́ життя уже не повернéться…»
Язичникові
«Не пи́шу до вас, хоч сумую...»
«Якби́ ти знала, мила мóя...» . . ..124
«Я кохаю, кохаю, кохаю тебе!..»
«Я – останній романтик віджи́лих часів...»
«Кохаю до нестя́ми, мов стою...»
«Коли ти спиш, ти схожа на дитя́...»
«Не відлітай від мене, мріє...»
«Голуб неспинно ворко́че-воркує...»
Сум
Вітання
«Ми, наче спільні береги́...»
Дзвінок
«Палю́ цига́рку. Просто неба...»
«Привіт, чужа дружина і моя́...»
«Народе мій, не забувай мене...»
«Не сплю ночами й не живу...»
Ніч самообманів
«Весна буяє і коханням...»
«Зелені очі, цяточка край брівки…»
«У метушні́ летим. Куди?..»
«Кохана моя́, ти – і радість, і біль...»
«Цілую ніжно, боячи́ся наче...»
«Тебе я п’яну розривав...»
«Моя́ кохана – світ мій незбагнéнний...»
«Ти як перший промінь навесні...»
«Перед іконою стою...»
«Нікого так не прагнув обіймати...»
2009-2014
Хвилинка
Дружині
«Склади моє обличчя з безлічі світлин...»
“Будівникам” життя
«Ти пам’ятаєш, як колись...»
Ти далеко
«Що є моє́ життя без тебе – пустка!..»
Я тебе не забув
Пташенята
«Не стримуйте на злеті мóю мрію...»
Плинність
«Усе покину – лиш поклич, – я полечу, помчу, полину...»
Світанок йде
«Розстелю́ тебе в травах я килимом...»
На зупинці
Розлилися фарби, наче кров
Ранок
Небо твоїх очей
«У галасі юрби не чýтно Бога...»
Вони і ми ... . .. 171
Земля, в якій рубають тихий рай
«Мені наснились спогади – минуле...»
Вона прийшла
Зізнання
Тобі
Сподівання
Вже не моя
Згасання зорі
Пройти життя і озирнутись
Свобода
Божественне вінчання
Спрага
Донечці
«Помолись за мене Богу, мамо...»
Різдво
Коли помирають герої
Іди у світ
Ти знаєш… Ти кохаєш…
«Як па́горби були високими, мов гори...»
Омана
Остання крапля
Десь загубилася любов
Останній сніг
Кохати
Не хочу
Дар
Тенета незвіданих мрій
Зніжене цвітіння
Час на зміни
«Ми вийшли із глибин блакитно-жовтих вен...»
Вершителям (послання)
Крок у ніч
Ми є лиш вдих і видих
«Твою́ первинність обгорну свої́м теплом...»
Вінець
Гра тіней
Музика на двох
Ми лиш одні
Що є людина – кров Богів?
Ми на війні
Ми – нація!
Я все іще з тобою
Нове Різдво народу!
Це – революція!
Герою Небесної сотні
Вполюй москаля!
«Доню, не бійся – я не вмирав...»
Тенета істин
Ти мене дочекайся
Крізь час
Чужі дари полови
Технології руїни
Тлумачний міні-словничок. Політичних трахочок
Рідна мова
Напуття
Московія
Пісня «ватника»
Квант пізнання
2015-2021
Війна
Пора весни, кохана
Матриця
Спокута людства – усмішка дитини
«За Вітчизну хтось воює, хтось – Вітчизною торгує!..»
Про чорне і сіре
Геть із юрби!
Діалектика (з тобою / без тебе)
Про щастя
«Твоя́ зухвалість роздягнула ніч…»
Прощальний лист. З війни
Чуття війни
Краси твоєї маєстат
«До ніг твоїх все небо прихилю...»
Ми – обрані!
«Вся наша лагідність пішла сльозами крові...»
До Бога в хату
Ти – найпрекрасніша із квітів!
Серце закоханих
Іспит життям
Офірування ранку-снігоцвіту
Приреченість
Незазоряні зо́рі
Незбагненність
Сон (мара)
Колишні
Я полум’я в тобі-воді!
Натхнення
Ти за мене в тайні помовчи
Любов
Тобі – первісній
Океан (життя)
Велика година
Сенс
Експресія
Мозаїка апофеозу
Під веляном небес
Піснь за полеглими
Ілюзія
Зойк
Ти – еволюція!
Мені не байдуже
Тріумф
Цілунок
Ave gnosis!
Чарівності
Смерть
Влада
Тло
Неофітка-квітка
Не питай
Епіка життя
Цнота роси
Дух сущого
Течія життя
Привілей
Видіння
Реквієм
Геноцид
Чад
Земля
Дитя і вівтарі юрби
Тиша
Все в світ згусти́лося
Голодомор
Людина
Каміння
Пошесть
Театр долі
Неосяжне
Плин
Жнива довічні
Просвітлення
Нова епоха
Самотність
Зізна́ння
Три дива усмішки
Намріялось
Гріх
Очі дитини
Дощик
Цінність
Занепад
Саґа про гарт
Вічність
Мить
Де сенс?
Наше слово
Змаг
На гойдалці світил
Тоскно
Марево
Пристрасть
Вир
Жнива свідомості
Пророки вчень
Морок
Вже не буде
Не журися
«Одне слово скажи, напиши, зшепочи…»
Вкажи
Диво
Гармонія
Гроза
Послання
Відлуння
Розчарування
Чуття
Зоря часів
Останній приз
Розсяйя
«Життя є нерв борні, а не струна для гри...»
Ноти
|
|
|