Олександр Габович » Філософія наукових теорій. Нарис перший: назви та реалії
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Філософія наукових теорій. Нарис перший: назви та реалії
Праця
|
|
|
Написано: |
2023 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
15.10.2023 |
|
Твір змінено: |
15.10.2023 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(10 МБ)
|
|
Опис: |
У монографії викладене оригінальне та узагальнювальне змістовне ба
чення філософії науки через призму детального аналізу полісистемної будови
наукових теорій. Теорії розглядаються, поперше, як складні спеціалізовані
форми розвиненого наукового мислення про досліджувані природознавством
реалії, подруге, як постійно удосконалювані інструменти продукування но
вого знання у взаємодії з експериментальними дослідженнями, потретє, як
носії упорядкованого та перевіреного знання. Акцент робиться на їхні назив
ні та онтичні підсистеми.
У монографії розвинуто осібні та спільні дослідження авторів (фізика
теоретика та філософа), досвід викладання філософії фізики в НаУКМА, філо
софії науки у Вищій школі філософії при Інституті філософії ім. Г. С. Ско
вороди НАН України та теоретичної фізики в Національному технічному
університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Дослідження спирається на велику джерельну базу, представлену працями
сучасних західних дослідників у галузі природознавства та філософії науки.
Для студентів, викладачів та науковців, які цікавляться проб лемами су
часної філософії науки і володіють певним обсягом наукових знань, а також
стане у нагоді школярам старших класів, які мріють бути науковцями. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Подяки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Ч А с т И Н А I. ВстУП
1 .1 . Замість передмови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1 .2 . У чому специфіка нашої розвідки? . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1 .3 . Кому цікава й корисна наша книжка? . . . . . . . . . . . . . . . 16
1 .4 . Деякі суб’єктивні міркування щодо викладання філософії студентам
і аспірантам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1 .5 . Філософія як сукупність загальних та науко-центрованих
філософських наук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1 .6 . Джерело єдності конкретних наук та відповідних філософій . . . . 23
1 .7 . Предметні галузі філософій конкретних наук . . . . . . . . . . . 24
1 .8 . Фізичні теорії як члени родини з назвою «теоретична фізика» . . . 25
1 .9 . Фізична lingua franca як спільна мова теоретичної фізики . . . . . 29
1 .10 . Гнучкість практичних теорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
1 .11 . Наука та метанауки про неї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
1 .12 . Завойована наукою територія та передній край наукових
досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
1 .13 . Що таке об’єктивність природничої науки та як вона пов’язана
з матеріальністю світу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
1 .14 . Складниково-атрибутивне занурення в наукову частину третього
світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
1 .15 . Філософія науки крізь призму філософсько-культуро
логічних
категорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
1 .16 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Ч А с т И Н А II. сИстЕмИ ЯК РЕКОНстРУКЦіЇ тЕОРіЙ
2 .1 . Наукові теорії та їх моделювання . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2 .2 . Мета науки та мета її філософії . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
2 .3 . Змістове уявлення про моделі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
2 .4 . Системи як моделі наукових теорій . . . . . . . . . . . . . . . . 66
2 .5 . Системи як відображення складності світу та будь-якої його
частини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
2 .6 . Від системності теорій до моделювання їх як полісистем . . . . . . 70
2 .7 . Про системність наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . 71
2.8. Системи та їхні різновиди й змістове уявлення про множини . . . 81
2.9. Неформальне уявлення про системи . . . . . . . . . . . . . . . . 83
2.9.1. Однорідні та неоднорідні системи . . . . . . . . . . . . . . . . 85
2.9.2. Неорганічні та органічні системи . . . . . . . . . . . . . . . . 86
2.9.3. Відкриті й закриті системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
2.9.4. Статичні, сталі, динамічні та змінювані системи . . . . . . . . . 87
2.9.4.1. Адаптивні системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
2.9.5. Полісистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
2.9.6. Ієрархічні системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
2.9.7. Загальна схема побудови ієрархічної системи . . . . . . . . . . 92
2.9.8. Універсальні ознаки систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
2.9.9. Відносність моделювання реалій як систем . . . . . . . . . . . 95
2.10. Системність наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.10.1. Підсистеми наукової теорії як системи . . . . . . . . . . . . . 98
2.10.1.1. Онтична підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
2.10.1.2. Називна підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
2.10.1.3. Модельно-репрезентативна підсистема . . . . . . . . . . . . 101
2.10.1.4. Мовна підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
2.10.1.5. Номічна підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
2.10.1.6. Уявлення про решту підсистем . . . . . . . . . . . . . . . . 103
2.11. Наукові теорії в соціумі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
2.12. Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Ч А С Т И Н А III. ОГЛЯД ДЕЯКИХ ПРОТОТИПНИХ ТЕОРІЙ
3.1. Поняття та теорії, поняття теорії та теорія понять . . . . . . . . . 131
3.2. Геометрія Евкліда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
3.3. Класична механіка у викладі Ньютона . . . . . . . . . . . . . . . 141
3.4. Небесна механіка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
3.4.1. Мовні засоби небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
3.4.2. Моделі небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
3.4.3. Методи небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
3.4.4. Проблеми небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
3.4.5. Деякі історико-епістемологічні питання . . . . . . . . . . . . . 160
3.5. Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
Ч А С Т И Н А IV. НАЗВИ
4.1. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
4.2. Наука як визначальна частина сучасної культури . . . . . . . . . 171
4.3. Назви та названі сутності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
4.4. Чим насамперед оперує мислення науковця? . . . . . . . . . . . 176
4.5. Багатоликий електрон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
4.6. Різні картини досліджуваних предметів . . . . . . . . . . . . . . 178
4.7. Деякі види назв реалій, їх складників та атрибутів . . . . . . . . . 180
4.8. Наукові та буденні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
4 .9 . Різні словесні назви, але однакові символічні позначення . . . . . 183
4 .10 . Окрема назва як тригер інших назв та ментальних дій із ними . . 184
4 .11 . Походження деяких назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
4 .12 . Мінімальні вимоги до наукових назв . . . . . . . . . . . . . . . 186
4 .13 . Ототожнення наукових назв з позначеними реаліями . . . . . . . 188
4 .14 . Типи наукових назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
4 .15 . Що раніше: назва або позначений елемент системи знання? . . . 191
4 .16 . Розмаїття називних підсистем називної підсистеми системи
наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191
4 .17 . Деякі тлумачення назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193
4 .18 . Необхідність, але недостатність назв реалій предметної галузі
для виконання системою наукового знання її пізнавальних
функцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194
4 .19 . Метаморфози філософських розумінь відношення назв
до позначених реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
4 .20 . Назви елементів системи наукового знання як умова її існування 201
4 .21 . Типи назв в називних підсистемах систем наукового знання . . . 202
4 .22 . Мова вимірювань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
4 .23 . Типи онтичних назв реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206
4 .24 . Онтично-називні підсистеми систем хімічного знання . . . . . . 207
4 .24 .1 . Дії з назвами залежать від їх типу . . . . . . . . . . . . . . . . 211
4 .24 .2 . Склад і будова загальної онтично-називної системи хімії . . . . 213
4 .24 .3 . Персоніфіковані назви (епоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . 214
4 .24 .4 . Фізично та хімічно обумовлені назви . . . . . . . . . . . . . . 215
4 .24 .5 . Вимога інформативності назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216
4 .24 .6 . Назви на ґрунті періодичної системи . . . . . . . . . . . . . . 217
4 .24 .7 . Структурні назви хімічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . 219
4 .24 .8 . Проблематика назв органічних речовин . . . . . . . . . . . . . 220
4 .24 .9 . Просторові багатомірні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222
4 .24 .10 . Валентні та орбітальні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223
4 .24 .11 . Однобічність деяких складних назв . . . . . . . . . . . . . . 224
4 .24 .12 . Динамічні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225
4 .24 .13 . Назви номенклатурного походження . . . . . . . . . . . . . 227
4 .24 .14 . Модельно-називні та операційно-називні (або комп’ютерно-
називні) підпідсистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 228
4 .24 .15 . Деякі висновки щодо хімічних назв . . . . . . . . . . . . . . 230
4 .24 .16 . Попереднє резюме щодо функцій назв у системах природничого
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
4 .25 . Кількісні результати спостереження або експериментального
дослідження — верховні судді істинності тверджень систем
природничого знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
4 .26 . Репрезентативні та формальні моделі онтичних реалій та назви . . 234
4 .27 . Презумпція матеріальності фізичних реалій та їх атрибутів . . . . 237
4 .28 . Роль назв у математиці як утворенні чистого розуму . . . . . . . 239
4 .28 .1 . Зауваження щодо використаних назв . . . . . . . . . . . . . . 241
4 .28 .2 . Чи завжди мають рацію висловлювання видатних математиків
про їх науку? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242
4 .28 .3 . Самокритичні застереження математиків . . . . . . . . . . . . 246
4 .28 .4 . Гасла та досягнення програми аксіоматизації практичних
наукових теорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250
4 .28 .5 . Абрис функціональної дискурсивної реконструкції систем
наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252
4 .28 .6 . Типи дискурсу в науці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253
4 .28 .7 . Уявна інтерпретація предметних галузей систем математичного
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254
4 .28 .8 . Чи є прості числа «простими»? . . . . . . . . . . . . . . . . . 256
4 .28 .9 . Переваги та вади ототожнення чисел з їх назвами . . . . . . . . 260
4 .28 .10 . Роль назв чисел у розвитку уявлень про числа . . . . . . . . . 262
4 .28 .11 . Предметні галузі систем математичного знання . . . . . . . . 266
4 .28 .12 . Деякі тлумачення взятих окремо математичних реалій . . . . . 268
4 .28 .13 . Математичні реалії та їхні назви . . . . . . . . . . . . . . . . 271
4 .28 .14 . Матеріальність назв та ментальність позначених ними
математичних реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 272
4 .28 .15 . Щодо пізнання суто математичних реалій . . . . . . . . . . . 273
4 .28 .16 . Оперування свідомості з назвами як спосіб отримання знання
про позначені ними реалії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
4 .28 .17 . Залежність уявлень про математичні реалії та їх назв від
систем математичного знання та їх розвитку . . . . . . . . . . . . . . 277
4 .28 .18 . Різновиди математики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 279
4 .28 .19 . Сценарії математизації науки . . . . . . . . . . . . . . . . . 280
4 .28 .20 . Три основні онтично-називні підсистеми систем математичного
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 284
4 .28 .21 . Підсумковий погляд на онтично-називну систему математичного
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285
4 .28 .22 . Значення опанування назвами для вивчення математики . . . . 290
4 .28 .23 . Декілька побіжних зауважень стосовно онтичної проблематики на
рівні систем знання з різних наук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 291
4 .29 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295
Ч А с т И Н А V. РЕАЛіЇ
5 .1 . Предметна спрямованість свідомості та знання . . . . . . . . . . 344
5 .2 . Стоячи на плечах попередників . . . . . . . . . . . . . . . . . . 352
5 .3 . Візуальна репрезентація реалій деяких предметних галузей
сучасної науки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 355
5 .4 . Довіра до науки та дії, які її підривають . . . . . . . . . . . . . . 357
5 .5 . Непорушні онтичні положення сучасної науки . . . . . . . . . . 358
5 .6 . Часові параметри предметної галузі сучасної науки . . . . . . . . 363
5 .7 . Від відкриття реалій до виокремлення та дослідження їх
атрибутів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 366
5 .8 . Типи атрибутів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 377
5 .9 . Зауваження про відносність онтичного протиставлення
реалій та відношень між ними . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 382
5 .10 . Моделювання атрибутів абстрактними властивостями . . . . . . . 383
5 .11 . Атрибути різних порядків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 389
5 .12 . Монадні (одномісні) та багатомісні атрибути . . . . . . . . . . . 391
5 .13 . Одномірні та багатомірні атрибути . . . . . . . . . . . . . . . . 394
5 .14 . Елементарність та складеність як відносні атрибути
реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 394
5 .15 . Атрибутивний цикл переходу від елементарного до складеного . . 397
5 .16 . Деякі філософські та методологічні проблеми циклу
«елементарність/цілісність-складеність» . . . . . . . . . . . . . . . . 399
5 .17 . Визначення онтичної підсистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . 406
5 .18 . Чи виправдане уявлення про постнекласичну науку? . . . . . . . 408
5 .19 . Реалії/атрибути versus їх назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . 408
5 .20 . Програми вивчення предметної галузі . . . . . . . . . . . . . . 410
5 .21 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 414
Ч А с т И Н А VI. істОРИКО-ФіЛОсОФсЬКИЙ АНАЛіз ДЕЯКИХ
НАУКОВИХ і НЕНАУКОВИХ АсПЕКтіВ РОзВИтКУ ФізИКИ В
РАмКАХ ПОЛісИстЕмНОЇ РЕКОНстРУКЦіЇ НАУКОВИХ тЕОРіЙ
6 .1 . Політика, космологія та плазма . . . . . . . . . . . . . . . . . . 460
6 .2 . Конкретність істини: важливість доречних апроксимацій . . . . . 463
6 .3 . Неминучість помилок при застосуванні моделей за межами сфери їх
придатності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 466
6 .4 . Нестабільність як характерна риса складних явищ . . . . . . . . . 472
6 .5 . Політичне підґрунтя наукової критики в тоталітарній державі . . . 475
6 .6 . Сучасні порушення наукового етосу . . . . . . . . . . . . . . . . 480
6 .7 . Деякі висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 482
6 .8 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 483
ПІСЛЯМОВА . ПРО ДЕЯКІ ПЕРЕВАГИ ПОЛІСИСТЕМНОЇ
РЕКОНСТРУКЦІЇ НАУКОВИХ ТЕОРІЙ . . . . . . . . . . . . . . . 505
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 508
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|