Йоанна Ґетка » Переосмислюючи російські глотогонічні міти (Про постання східнослов’янських літературних мов /на прикладі української/)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Переосмислюючи російські глотогонічні міти (Про постання східнослов’янських літературних мов /на прикладі української/)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
19.10.2025 |
|
| Твір змінено: |
19.10.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Українська лінгвістична медієвістика. Випуск 1. 2024
У статті запропоновано новий підхід до висвітлення генези літературно-писемних мов у
східних слов’ян. Автори відштовхуються від тези про витоки літературної мови від початків
становлення писемної норми. Норми української та білоруської мов пройшли тривалий шлях,
але їхні початки, поза сумнівом, сягають періоду Руси. При цьому наскрізною ниткою ми
проводимо ідею не лише про існування окремих східнослов’янських мов уже від ХІ ст., але й
окремих редакцій церковнослов’янської мови: від XI ст. — української, дещо пізніше, від
ХІІІ ст. — білоруської, а не догматизованої російськими мовознавцями тези про існування в
цей період «церковнославянского языка русской / восточнославянской редакции». У цьому
контексті слід підкреслити, що від ХІ ст. наявні також писемні пам’ятки з характерними
рисами новгородсько-псковського ідіому, які, однак, залишаються поза межами інтересів
авторів статті через те, що цей ідіом не розвинувся в окрему східнослов’янську мову: на зміну
новгородській традиції прийшла московська.
Найціннішими і найдостовірнішими джерелами для потрактування початків мовної
норми є оригінальні, точно датовані й локалізовані пам’ятки, творені як писемною мовою Руси, посталою на основі місцевого мовлення, так і церковнослов’янською мовою. Концепцію
запропоновано на прикладі української.
Ключові слова: літературна мова, мовна норма, писемна пам’ятка, східнослов’янські
мови, редакції церковнослов’янської мови. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |