Олександр Филь » Позивні на фронті як комунікативний інструмент і формат соціальних зв’язків (за матеріалами інтерв’ю з учасниками російсько-української війни)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Позивні на фронті як комунікативний інструмент і формат соціальних зв’язків (за матеріалами інтерв’ю з учасниками російсько-української війни)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.06.2025 |
|
| Твір змінено: |
30.06.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(320.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Інститут історії України. – К., 2023. – Вип. 27.
За матеріалами усноісторичних свідчень, здобутими шляхом проведення інтерв’ю з військовослужбовцями та на базі історіографічних досліджень, автор здійснює спробу проаналізувати особливості та значення використання позивних українськими військовими в різні періоди історії.
Мета дослідження – проаналізувати явище використання позивних серед військових та визначити його значення у налагодженні комунікацій серед військовослужбовців під час ведення бойових дій.
Методологія спирається на історико-ретроспективний метод, що дозволив вивчити явище використання позивних військовослужбовцями українських військових формацій у різні часи та періоди, та метод критичного аналізу, що забезпечив розуміння значення того чи іншого позивного в контексті його використання військовими під час бойових дій.
Позивні є невід’ємною частиною фронтового побуту, однак спроба комплексного ретроспективного дослідження їх використання в різні періоди існування української армії буде здійснена ледь не вперше в вітчизняній історіографії. З огляду на те, що сучасні військовослужбовці Збройних Сил України активно використовують позивні під час російсько-української війни, новизну подібного дослідження важко переоцінити.
Традиція використання псевдонімів або позивних виникла ще за часів українського козацтва, розвинулася упродовж Української Революції та була присутня в новітніх конфліктах, таких як війна в Афганістані, АТО/ООС та повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, що ознаменувало початок гарячої фази російсько-української війни 2014–2023 років. З огляду на здійснене дослідження можна сказати, що у випадку козаків мало місце вибору псевдо за принципом метонімії, тобто шляхом обрання найбільш характерної ознаки певної людини. В часи ж існування сучасної української армії позивні слугували та слугують перш за все для самовизначення та самоідентифікації певного військовослужбовця. Водночас, подібні позивні мали б забезпечувати адекватний рівень секретності задля того, щоб військовослужбовець не міг бути викритим за своїм позивним. Подібну мотивацію можна прослідкувати як у сучасному нам конфлікті з росією, так і в період розквіту української отаманщини та повстанського руху УПА. Таким чином, можна зробити висновок, що псевдоніми (псевдо, позивні) були присутні в різні епохи та є одним із об’єднуючих елементів боротьби багатьох поколінь за Незалежність України. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
