| Опис: |
Фенич, Володимир, 2020. Під юрисдикцією Еґера: канонічно-правове становище мукачівських єпископів у 1491 – 1646
роках, Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), Випуск
7, Ужгород: Карпати, с. 101–150.
У даній публікації автор намагається відповісти на питання, що відбулося 24 квітня 1646 р. в родинній каплиці Друґетів та на території Ужгородського замку і як це розуміти
з канонічно-правової точки зору. Частина північно-східної
території Угорського королівства, на якій здавна проживали
русини, що мали свого єпископа в Мукачеві від 1491 р., але не
мали фундаційної грамоти про заснування єпархії, відповідно
до 9-ї конституції IV-го Латеранського собору (1215) тривалий час (до 1646 р.) проживали на території юрисдикції еґерського латинського єпископа таким чином, що вони цього й
самі не знали, а він ними ніколи не переймався. Щойно після
того як вони (незначною частиною) повернулися до єдності
з Римською церквою у 1646 р., звідки відлучилися десь після
татарської інвазії в Угорщині (1241) і стали з офіційної точки зору Апостольської королівської церкви схизматиками, в
розумінні еклезіології Тридентського собору (1545–1563) стали католиками (спочатку унію у травні 1642 р. прийняв їхній владика Василь Тарасович, а 24 квітня 1646 р. її прийняла
незначна частина духовенства в кількості 63-х священиків),
влада латинського єпископа Еґеру перетворилася на реальну
і de facto і de iure. Тепер, у 1646 р., під впливом кальвінізації,
Брестської унії (1596) та рекатолизації, частина з’єднаного
(уніатського) духовенства на чолі з двома монахами-василіанами – угорцем сербського походження Петром Партенієм
Петровічем та поляком русинського походження з Галичини
Гавриїлом Косовицьким (Косовичем), як справжні християникатолики (baptista), які без примусу і насилля добровільно навернулися до єдності з Римською церквою, їм було дозволено
присягнути на вірність латинському єрархові Еґера як своєму
єдиному законному ординарному єпископові, закріпивши свою
шану і послух власноручними підписами та печатками.
Ключові слова: русини, мукачівські єпископи, Мукачівська єпархія, еґерський єпископ, Еґерська єпархія, Ужгородська
унія, канонічно-правовий статус, священики, монастир, вірники.
|
