|
| Написано: |
2012 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
23.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
23.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дисертації полягає в тому, щоб, по-перше, на основі вивчення західно-
європейських та слов’янських джерел, а також аналізу української, російської,
польської, шведської, французької, німецько- та англомовної історіографії дослі-
дити, як міжнародні відносини середини XVII ст. розвивалися у Центрально-
Східній та Північній Європі в напрямі укладення мирного договору між Росією і
Річчю Посполитою. По-друге, на основі московських, польсько-литовських, авст-
рійських і українських документів (тобто всіх учасників переговорів) простежити
розвиток дискусій під час роботи посольського з’їзду. І, по-третє, визначити, яке
місце в обговореннях під Вільном мало українське питання і як цей договір впли-
нув на зовнішню політику Богдана Хмельницького. У зв’язку з цим у дисертації
поставлено наступні завдання:
– дослідити дипломатію Габсбурзької імперії наприкінці 1654 – у середині
1655 рр., в результаті якої почалися переговори австрійських послів у Москві про
польсько-московське примирення;
– показати, як Карл Х Ґустав реагував на зміни міжнародних відносин у
Центрально-Східній Європі після сходження на шведський престол у червні
1654 р.;
– з’ясувати, як напад Швеції на Річ Посполиту вплинув на міжнародні відно-
сини того часу, зокрема на російсько-шведське протистояння у Великому князівс-
тві Литовському, Лівонії та балтійському регіоні в цілому;
8
– вивчити політику Бранденбурзького князівства і Східної Пруссії та її впливи
на дипломатію Швеції, Росії і Речі Посполитої;
– визначити роль Австрії у планах Яна Казимира щодо визволення країни від
шведського і російського завоювання;
– встановити мотиви польсько-литовських політиків, за якими вони здійснюва-
ли проект передачі корони комусь із інших володарів vivente rege, тобто за життя
пануючого короля;
– проаналізувати московсько-литовсько-польські відносини від осені 1655 р. до
середини 1656 р., коли Олексій Михайлович і Ян Казимир вирішили всі питання
щодо майбутніх переговорів під Вільном і виробили повноважні інструкції своїм
послам;
– охарактеризувати політику Швеції у період, коли між Росією і Річчю Поспо-
литою велися безпосередні переговори про скликання Віленської комісії, і виді-
лити впливи Франції на розвиток дипломатії у Центрально-Східній Європі у цей
час;
– дослідити позицію Богдана Хмельницького у 1656 р. щодо ймовірного укла-
дення миру між Росією і Річчю Посполитою;
– проаналізувати сам процес переговорів під Вільном, етапи роботи комісії, го-
ловні проблеми, довкола яких учасники вели дискусії, і умови самого договору
від 3 листопада 1656 р.;
– вивчити діяльність українського посольства на переговорах і реакцію політи-
ків у Чигирині на новини про укладення Віленського договору. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛА ВІЛЕНСЬКИХ ПЕРЕГОВОРІВ 1656
РОКУ..............................................................................................................................13
1.1. Історіографічний огляд....................................................................................13
1.1.1. Українська історіографія..............................................................................15
1.1.2. Російська історична наука............................................................................20
1.1.3. Польські дослідження...................................................................................25
1.1.4. Шведська, французька, німецько- та англомовна історіографії...............28
1.2. Джерельна база дослідження...........................................................................35
1.2.1. Архівні документи.........................................................................................35
1.2.2. Опубліковані джерела...................................................................................40
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМА ВІЙНИ І МИРУ У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ТА
ПІВНІЧНІЙ ЄВРОПІ (КІНЕЦЬ 1654 – СЕРЕДИНА 1655 РОКІВ) ..........................51
2.1. Росія, Річ Посполита і Швеція у першій половині XVII століття...............51
2.2. Австрійські пропозиції посередництва між Річчю Посполитою і Росією.
Політика курфюрста Фрідріха Вільгельма.................................................................59
2.3. Суперечності між Річчю Посполитою і Швецією напередодні оголошення
Карлом Х Ґуставом війни.............................................................................................69
2.4. Шведсько-російські та шведсько-українські відносини...............................96
2.5. Австрійсько-шведські дипломатичні зв’язки, політика Франції...............110
РОЗДІЛ 3. ШВЕДСЬКА ВІЙНА У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ І МІЖНАРОДНІ
ВІДНОСИНИ (ЛИПЕНЬ – ГРУДЕНЬ 1655 РОКУ).................................................114
3.1. Ідея миру в Центрально-Східній Європі на початку вторгнення Карла Х
Ґустава до Речі Посполитої.........................................................................................114
3.2. Австрійсько-польські та австрійсько-шведські відносини. Політичні пози-
ції Бранденбурга-Пруссії та Франції.........................................................................129
3.3. Переговори Олексія Михайловича з гетьманами і шляхтою Великого кня-
зівства Литовського.....................................................................................................142
3
3.4. Прибуття посольств від австрійського імператора та шведського короля до
Москви..........................................................................................................................151
РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА ВІЛЕНСЬКОЇ КОМІСІЇ І ДИПЛОМАТІЯ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1656 РОКУ...........................159
4.1. Австрійсько-шведські переговори і відносини Речі Посполитої з курфюрс-
том Фрідріхом Вільгельмом.......................................................................................159
4.2. Продовження переговорів австрійських послів у Москві і російсько-
польські домовленості про скликання Віленської комісії.......................................170
4.3. Криза російсько-шведських відносин. Оголошення Олексієм Михайлови-
чем війни Карлові Х Ґуставу......................................................................................186
4.4. Організація Віленських переговорів у червні й липні 1656 року..............201
4.5. Французьке посередництво між Швецією і Річчю Посполитою. Політика
курфюрста Фрідріха Вільгельма................................................................................210
4.6. Взаємини Яна Казимира і Фердинанда ІІІ влітку 1656 року......................221
4.7. Ставлення Богдана Хмельницького до підготовки Віленських перегово-
рів..................................................................................................................................228
РОЗДІЛ 5. ВІЛЕНСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ (22 СЕРПНЯ – 3 ЛИСТОПАДА 1656
РОКУ.............................................................................................................................236
5.1. Російські, польсько-литовські та австрійські посольські інструкції.........236
5.2. Дискусії на першому етапі комісії (22–26 серпня)......................................242
5.3. Проблема елекції царя на Польсько-Литовське королівство під час засі-
дань на другому етапі (26 серпня – 7 вересня).........................................................245
5.4. Період очікування послами нових інструкцій (7 вересня – 19 жовт-
ня)..................................................................................................................................275
5.5. Обговорення на завершальній стадії переговорів, укладення договору
(19 жовтня – 3 листопада)...........................................................................................296
РОЗДІЛ 6. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НА ВІЛЕНСЬКІЙ КОМІСІЇ І ПОЗИЦІЯ
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО................................................................................322
6.1. Накази Богдана Хмельницького на Віленські переговори.........................322
4
6.2. Російсько-польські дискусії про Україну і прибуття українського посольс-
тва під Вільно...............................................................................................................335
6.3. Віленські домовленості про Україну............................................................369
6.4. Пропозиції королівських комісарів щодо посередництва Росії та Австрії
для переговорів Речі Посполитої з Україною...........................................................378
6.5. Ставлення Богдана Хмельницького до укладення Віленського догово-
ру...................................................................................................................................382
ВИСНОВКИ...........................................................................................................392
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА.................................................402
|
|
|
