|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
26.10.2022 |
|
| Твір змінено: |
26.10.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(49.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Федак А. Я. Утопії в архітектурі та містобудуванні: значення та
механізми реалізації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 191 – Архітектура та містобудування (19 – Архітектура та
будівництво). – Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2022.
У дисертаційній роботі висвітлено значення та механізми реалізації
утопічних ідей в архітектурі та містобудуванні, охарактеризовано розроблену
методику дослідження ознак утопій та сформульовано теоретичну модель
зародження утопії в контексті вираження архітектури та містобудування.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та науково-
технічні завдання дисертаційного дослідження, які є необхідними для її
досягнення; висвітлено зв‘язок роботи з науковою програмою кафедри;
сформульовано наукову новизну отриманих результатів та надано інформацію
про апробацію результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі «Дефініція поняття «утопія» та історіографія дослідження
утопій у літературі» подано визначення поняття «утопія» з урахуванням
загальноприйнятих трактувань даного терміна та наведено приклади авторських
інтерпретацій цього поняття; висвітлено значення терміна «архітектурна утопія».
Встановлено подібні та відмінні особливості визначень понять «утопія» та
«ідеал», «футуризм», «фантазія». Висвітлено основні відмінності між
«ідеологією» та «утопією» як такими, що мають спільне ядро, але різне
спрямування: утопії виходять за межі суспільної ситуації та вважаються більш
плідними за рахунок сприяння змін у суспільстві.
Уточнено значення поняття «утопія» у межах дисертаційної роботи та
прийнято, що утопія – модель вигаданого суспільства, яка передбачає
впровадження певних оновлених норм та правил (зміна політичної ідеології,
трансформація соціальних зав‘язків між мешканцями тощо) і формується шляхом
глобальних (чи часткових) змін поведінкових звичок, та здебільшого передбачає
3
проєктування спеціального простору, який повинен забезпечити імплементацію
даної ідеї.
Структуризовано опрацьовані наукові роботи, що присвячені утопіям у
суміжних дисциплінах, архітектурі та містобудуванню; виявлено фрагменти, які є
найменш дослідженими. Висвітлено підходи до систематизації утопії в суміжних
дисциплінах та роботах у галузях образотворчого мистецтва, архітектури та
містобудування.
Окреслено основні тенденції щодо критики та визнання можливості
реалізації утопії. Встановлено, що, згідно з науковими напрацюваннями
К. Мангайма, П. Рікера та С. Батракової, одним з основних компонентів реалізації
утопії є легітимізація утопічних ідей серед більшої кількості населення.
У другому розділі «Методика дослідження утопій в архітектурі та
містобудуванні» висвітлено основні методологічні положення та підкреслено, що
дослідження опирається на твердження багаторівневості зв‘язків між різними
ідеями та соціальну зумовленість мислення й утопій. Зазначено, що робота не
містить оцінних суджень щодо змісту чи мети відповідної утопії, описаної у творі
літератури, філософському трактаті, зображеної у творі мистецтва,
містобудівному чи архітектурному проєкті.
Наведено розрахунок необхідної чисельності вибірки за простою формулою
(не враховує генеральну сукупність вибірки), відповідно до якого мінімальна
кількість утопій, які потрібно опрацювати – 72. У межах дисертаційного
дослідження для аналізу було відібрано 76 утопій (з них 53 літературні, 10 в
образотворчому мистецтві та 13 архітектурних та містобудівних).
Охарактеризовано використані у дисертаційному дослідженні
загальнонаукові, архітектурні, містобудівні та візуальні методи, зокрема:
принципи системного підходу (принцип зв‘язаності і модульності; принцип
ієрархії; принцип розвитку), теоретичні методи-операції (аналіз, абстрагування,
формалізація, моделювання тощо), емпіричні методи-операції (вивчення
літератури, документів і результатів діяльності).
4
Сформульовано авторську методику дослідження утопій з архітектурного
погляду шляхом поступового виокремлення необхідної інформації, що міститься
в літературі, творах образотворчого мистецтва, архітектурних і містобудівних
проєктах та реалізованих об‘єктах, що позиціонуються як утопічні. Описано три
етапи дослідження вираження архітектури та містобудування в роботах утопістів:
формування вибірки; аналіз вибраної роботи та заповнення відповідної картки (в
якій зазначено наступне: загальні дані; організація державної влади;
територіальна структура населених пунктів, описи будівель, інженерних споруд,
будівельних конструкцій та мистецтва); зведення одержаних даних у єдину
таблицю, яка містить тезисні характеристики базових аспектів моделі.
У третьому розділі «Ідентифікація утопій в архітектурі та містобудуванні, їх
авторська систематизація» структуровано риси вираження архітектури та
містобудування в утопіях у два блоки: маркери вираження та патерни.
Встановлено, що маркери вираження – це характерні ознаки, що відображають
(авторське) бачення організації утопічної структури міста/будівлі описані
словесно чи зображені графічно. Відповідно до цього, запропоновано їхній поділ
на три ієрархічні рівні: програмний (містить характеристику чисельності
населення, топос та хронос), містобудівний (виділено модель населеного пункту,
форму міста в плані, планувальну схему вуличної мережі, наявність укріплення) та
архітектурний (можливість приватизації майна, форму розселення). Кожен
окремий маркер поділено відповідно до принципів дихотомічного поділу об‘єктів
на бінарні опозиції.
Запропоновано трактувати поняття «патерни», в межах цього дослідження,
як повторювальні елементи, що формують структуру міста та характеристики
архітектури. Наведено умовну систематизацію патернів відповідно до
ієрархічного рівня, на якому їх використовують: містобудівні (розташування
житлової забудови, локалізація громадської функції, впровадження малих
архітектурних форм, озеленення), архітектурні (базова одиниця житлових
будівель; поверх; архітектурні елементи; будівельні матеріали) та інтер‘єрні
(рухомі елементи та декор).
5
Окреслено авторські систематизації утопій на містобудівному та
архітектурному рівнях. На містобудівному рівні виділено наступні підходи до
систематизації відповідно до таких критеріїв: вибору локації; форми розселення;
основного типу поселення; просторової системи. З урахуванням архітектурних
рішень запропоновано поділ за розташуванням житлової забудови в структурі
міста; класом житлової будівлі; можливістю приватизації майна; локалізацією
громадської функції у структурі забудови; пропонованого художнього вирішення
архітектури; матеріалів. Для зручності відображення прикладів утопій у межах
кожної систематизації та їхнього порівняння підходи об‘єднано попарно у групи.
Розроблено таблиці, що містять окремо приклади літературних утопій та тих, що
відображені в архітектурних та містобудівних проєктах, творах образотворчого
мистецтва.
У четвертому розділі «Моделі розвитку та реалізації утопій в архітектурі та
містобудуванні» окреслено теоретичну модель зародження утопії, що відображає
процес формування утопічної ідеї, в результаті – неприйняття з боку автора
соціального устрою та спроб його змінити. Зазначено, що основним рушійним
елементом цієї моделі є соціальний запит, у залежності від виконання чи
невиконання якого передбачено певні алгоритми дій, що можуть спричинити
виникнення утопії. Відзначається циклічність цього процесу.
Подано трикомпонентну модель механізму реалізації утопії в архітектурі та
містобудуванні, що містить «ідею», «сповідувачів» та «середовище». Відповідно
до розрахунку кількості можливих графів, окреслено вісім варіантів моделі, що
мають різні активні зв‘язки між компонентами. Варіанти цих моделей
систематизовано за кількістю втрачених (неактивних) зв‘язків між компонентами
в чотири ієрархічні групи: з трьома (базова модель утопії), двома (механізми:
просторової реалізації утопії; реалізації з редукцією архітектурних та
містобудівних особливостей утопії; реалізації нелегітимізованої утопії), одним
(механізми реалізації: неапробованої утопії (інсталяції); утопії на умоглядному
рівні; архітектурного проєкту з відмовою від утопічної ідеї) та без активних
зв‘язків (розчинення утопічної ідеї). Охарактеризовано та наведено приклади до
6
всіх можливих варіантів моделі. Наведено деякі положення, що свідчать про
значення утопій у контексті розвитку архітектури та містобудування.
Ключові слова: утопія, архітектурна утопія, дім-комуна, фантазія, ідеальне
місто, соціально-політичний устрій, ідеологія, реалізація утопії, маркери
вираження, патерни, архітектура та містобудування. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………….…. 2
ABSTRACT……………………………………………………………………... 6
ВСТУП……………………………………………………………………….…. 16
РОЗДІЛ 1. ДЕФІНІЦІЯ ПОНЯТТЯ «УТОПІЯ» ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ УТОПІЙ У ЛІТЕРАТУРІ……………………………..… 21
1.1. Дефініція поняття «утопія» у наукових дослідженнях та авторські
інтерпретації терміна…………………………………………………………... 21
1.1.1. Визначення поняття «утопія», авторські інтерпретації та
уточнення визначення терміна в межах дослідження………………… 21
1.1.2. Порівняння понять «утопія» та «ідеологія», «ідеал», «футуризм»
та «фантазія»……………………………………………………………….. 25
1.2. Історіографія досліджень, присвячених утопіям, у суміжних
дисциплінах……………………………………………………………………... 33
1.2.1. Історіографія досліджень, присвячених утопіям……………….. 33
1.2.2. Систематизація утопій у наукових роботах з суміжних
дисциплін…………………………………………………………….…….. 44
1.3. Історіографія досліджень утопій в архітектурі та містобудуванні…... 57
1.3.1. Історіографія досліджень, присвячених утопіям………………… 57
1.3.2. Систематизація утопій у наукових роботах з архітектури та
містобудування………………………………………………………….… 68
1.4. Критика реалізації утопій…………………………………………………. 82
Висновки до розділу 1…………………………………………………………. 89
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ УТОПІЙ В АРХІТЕКТУРІ
ТА МІСТОБУДУВАННІ…………………………………………………….. 91
2.1. Методологічні основи дослідження…………………………………….. 91
2.2 Логічна та організаційна структура дослідження………………….…… 96
2.3 Спеціальні та загальні методи дослідження утопій………………….… 105
15
2.3.1. Критерії аналізу архітектури та містобудування в літературних
роботах утопістів та загальні методи дослідження…………………….. 105
2.3.2. Спеціальні методи дослідження утопій в архітектурі та
містобудуванні………………………………………………….…………. 107
Висновки до розділу 2…………………………………………….………. 125
РОЗДІЛ 3. ІДЕНТИФІКАЦІЯ УТОПІЙ В АРХІТЕКТУРІ ТА
МІСТОБУДУВАННІ, ЇХ АВТОРСЬКА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ……….… 127
3.1. Маркери вираження та патерни архітектури та містобудування в
утопіях…………………………………………………………………………… 127
3.2. Авторські систематизації утопій, відповідно до містобудівних
вирішень…………………………………………………………………………. 139
3.3. Авторські систематизації утопій, відповідно до архітектурних
вирішень………………………………………………………………………….. 159
Висновки до розділу 3…………………………………………………………... 172
РОЗДІЛ 4. МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УТОПІЙ В
АРХІТЕКТУРІ ТА МІСТОБУДУВАННІ……………………..…………… 174
4.1. Теоретична модель зародження утопії в архітектурі та містобудуванні 174
4.2. Теоретична модель механізмів реалізації утопій в контексті
архітектурних та містобудівних вирішень……………………………………. 179
4.3. Значення утопій в архітектурі та містобудуванні……………………….. 198
Висновки до розділу 4………………………………………………………….. 207
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………… 209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 213
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 240
|
|
|
