Логіка і методологія наукового дослідження

Передмова

1. СУТНІСТЬ І ПРИНЦИПИ ГНОСЕОЛОГІЇ. СУБ’ЄКТ ТА ОБ’ЄКТ ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ЗНАННЯ. АГНОСТИЦИЗМ
1.1. Сутність і принципи гносеології
1.2. Суб’єкт та об’єкт пізнання
1.3. Наукове знання
1.4. Агностицизм

2. ДОСЛІДЖЕННЯ, ЙОГО ЕТАПИ ТА МЕТОДИ
2.1. Умови пізнання та дослідження
2.2. Антропологічна зумовленість дослідження
2.3. Етапи проведення дослідження
2.4. Класифікація методів дослідження
2.5. Основні методи емпіричного дослідження
2.6. Мета і результати експериментального дослідження

3. СОЦІАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1. Принципи аналізу соціальних об’єктів
3.2. Принцип сходження від абстрактного до конкретного
3.3. Принцип збігу початку дослідження та його результату і принцип розвитку
3.4. Принцип збігу логічного та історичного в дослідженні об’єкта
3.5. Принцип збігу законів розвитку об’єкта і законів пізнання суб’єктом об’єкта
3.6 Логічна реконструкція соціального об’єкта

4. ЕТАПИ ПОБУДОВИ ГНОСЕОЛОГІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ
4.1. Основні етапи гносеологічної реконструкції
4.2. Специфіка визначення наукових фактів
4.3. Використання фактів для гносеологічної реконструкції
4.4. Ідея як структурування групи фактів
4.5. Визначення основної проблеми дослідження
4.6. Гіпотеза як варіант вирішення проблеми
4.7. Верифікація як принцип перевірки істинності гіпотез
4.8. Фальсифікація як принцип перевірки істинності гіпотез
4.9. Побудова моделі функціонування об’єкта
4.10. Теорія і наука як етапи розвитку знання

5. СПЕЦИФІКА ПІЗНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ
5.1. Філософська герменевтика як методологія гуманітарних наук
5.2. Концепція зміни парадигм Т.Куна
5.3. Логіка соціальних наук К.Поппера
5.4. Основні етапи дослідження соціальних об’єктів (висновки першої групи)
5.5. Верифікація моделей реконструкції соціальних об’єктів
5.6. Аналіз і синтез як методи наукового дослідження

6. СОЦІАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ У ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ
6.1. Соціальний експеримент: визначення, особливості, специфіка
6.2. Типологія соціальних експериментів
6.3 Соціальний експеримент як об’єкт і сфера управлінської діяльності

7. КАТЕГОРІЇ ДІАЛЕКТИКИ: ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
7.1. Місце категорій у русі пізнання
7.2. Формування категорій в історії людства
7.3. Визначення категорій в історії філософії
7.4. Систематизація категорій діалектики
7.5. Загальні умови реконструкції категоріальної системи знань

8. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КАТЕГОРІЙ ДІАЛЕКТИКИ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ
8.1. Специфіка об’єкта соціального дослідження
8.2. Основні етапи становлення суб’єкта і об’єкта в ході дослідження
8.3. Етапи взаємодії суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання

9. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ДІАЛЕКТИЧНОГО ПІЗНАННЯ СУСПІЛЬСТВА
9.1. Категорії: сутність – явище
9.2. Категорії: можливість і дійсність
9.3. Категорії: зміст і форма
9.4. Категорії: причина і наслідок
9.5. Категорії: необхідність – випадковість – свобода
9.6. Категорії: одиничне, особливе, загальне, всезагальне

10. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ
10.1. Огляд методів соціального дослідження
10.2. Роль гіпотез у соціальних дослідженнях
10.3. Системний метод у соціальних дослідженнях
10.4. Вибір методів дослідження

Висновки
Список рекомендованої літератури