|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
29.05.2025 |
|
| Твір змінено: |
29.05.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(355.1 КБ)
|
|
| Опис: |
В роботі представлено системний аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення релігійної свідомості, окреслено її структуру, динаміку та символічну природу. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
Релігійна свідомість є складним феноменом, який охоплює як когнітивні, так і афективні та інтенціональні виміри, включаючи віру, символіку, релігійні уявлення, досвід, практики й інституційне оформлення. Її не можна звести ані до чистого знання, ані до емоції чи ідеології, вона є унікальною формою взаємодії психічного, соціального та символічного.
У світлі філософсько-антропологічних підходів (Ф. Шлейєрмахер, М.Шелер), релігійна свідомість постає не як похідна або вторинна структура, а як фундаментальна форма свідомості, яка розкриває первинний досвід залежності, трансценденції та сенсу.
Символічне оформлення віри виступає ключовим механізмом переходу від індивідуального релігійного переживання до соціально визнаної та інституалізованої форми релігійності. Символ віри у цьому контексті виконує функцію посередника між суб’єктивним і колективним, між несвідомим та інституціональним, забезпечуючи інтеграцію релігійного досвіду в культурний і соціальний контекст.
Порівняння кантівської, фройдівської та лаканівської інтерпретацій віри засвідчує, що символ віри в усіх трьох конструкціях виконує функцію структурування інтенціональності суб’єкта, з тією різницею, що у Канта він апелює до морального порядку, у Фройда – до витіснених бажань, а у Лакана – до символічного порядку.
Релігійна свідомість як особлива форма свідомості є результатом дії універсального механізму, який пов’язує психічне, інституціональне та символічне. Водночас, цей механізм набуває специфічного вияву саме в релігійному контексті – завдяки його функції надання сенсу трансцендентному.
Інститути віри, з одного боку, є результатом оформлення віри як соціального феномену, а з іншого, вони самі починають впливати на інтенціональність індивіда (за Дж. Серлом), відтворюючи символічні структури й норми, які зумовлюють способи переживання та артикулювання релігійного досвіду.
У сучасному світі релігійна свідомість зазнає трансформації під впливом секуляризації, глобалізації, цифровізації та індивідуалізації духовного пошуку. Проте ця трансформація не означає її занепаду, а скоріше свідчить про перехід до нових форм організації та вираження релігійності.
Таким чином, релігійна свідомість постає як багаторівнева структура, що функціонує на перетині індивідуального досвіду, колективного символізму та інституціональних практик. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ
1.1. Релігійна свідомість та її складові
1.2. Концептуальні засади дослідження релігійної свідомості
|
|
|
