Юрій Диба » Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою Х-XIV ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою Х-XIV ст.)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2014 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(15.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дослідження – обґрунтувати теоретико-методологічні основи аналізу
неречових історичних джерел Х–XIV ст., продемонструвати ефективність
розробленої методики на конкретних прикладах інтерпретації ключових джерельних
свідчень про архітектуру Русі та визначити закономірності її формування.
У відповідності з поставленою метою вирішуються такі основні завдання
дослідження:
− проаналізувати методичний рівень і виявити проблеми сучасної практики
використання історичних джерел у дослідженнях історії архітектури Русі;
− узагальнити наукові підходи до класифікації історичних джерел та визначити
перспективні методики їх опрацювання;
− сформулювати принципи використання джерел з історії архітектури Русі,
методологічні вимоги забезпечення об’єктивності їх наукової інтерпретації та
визначити критерії ефективності застосованої методики;
− виявити літературні моделі та образні відповідники літописних повідомлень про
язичницькі сакральні об’єкти, проаналізувати ключові питання з історії
дохристиянської архітектури Русі, що випливають із аналізу свідчень неречових
джерел Х–XIV ст., з’ясувати їх походження та базовий культурно-історичний
контекст;
− розкрити причини та географію адміністративно-урбаністичних реформ середини –
другої половини Х ст., визначити роль цих подій у державотворчих процесах на Русі та
значення у формуванні сучасних політичних концепцій;
10
− продемонструвати характер і логіку процесів трансформації джерельних фактів та
свідчень, визначити причини та підґрунтя таких змін і відновити первинний зміст
повідомлення на прикладі літописної звістки про заснування Володимира;
− виявити паралельні леґендарні свідчення, продемонструвати процеси формування
“бродячих сюжетів” та географічної міґрації урбаністичних леґенд на прикладі
походження “Сказания о граде Словенске”;
− продемонструвати перспективи розвитку історично-архітектурних досліджень
періоду давньої Русі на конкретних прикладах вирішення джерелознавчих питань;
− визначити закономірності формування архітектури Русі, що випливають з
аналізу неречових історичних джерел Х–XIV ст. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ………………………………………………….. 5
ВСТУП……………………………………………………………………… 6
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ДЖЕРЕЛ Х–XIV СТОЛІТЬ З
ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРИ РУСІ У СВІТЛІ НАДБАНЬ
ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА…………………….………….
1.1. Стан методики і практики використання джерельної бази Х–
XIV століть у вивченні історії архітектури Русі.….……………...…..
1.2. Класифікація історичних джерел, традиційні методи та новітні
підходи у їх опрацюванні………….……………..……………………..
1.3. Принципи використання джерел з історії архітектури Русі та
вимоги забезпечення об’єктивності наукової інтерпретації
джерельних свідчень……………………….……………………….……
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………..
15
15
32
51
55
РОЗДІЛ 2. ДОХРИСТИЯНСЬКА АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА
РУСІ ЗА СВІДЧЕННЯМИ ЛІТОПИСІВ ТА ЗАРУБІЖНИХ
ДЖЕРЕЛ .....................................................................................................
2.1. Сакральні об’єкти східнослов’янського та руського язичництва у
висвітленні руських книжників...……………..…………....…………...
2.2. Сакральні язичницькі об’єкти Русі у світлі проблеми Khazaro-
Slavica….………..………………..……………………….……………….
2.3. Деміфологізація повідомлення Аль-Мас’уді про будинки
вшановувані у слов’ян та його українські фольклорні ремінісценсії.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………..…………………….
58
58
67
73
115
РОЗДІЛ 3. ВІДОБРАЖЕННЯ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ НА
120
3
РУСІ В УРБАНІСТИЧНИХ ЗАХОДАХ СЕРЕДИНИ Х СТОЛІТТЯ…
3.1. Урбаністично-адміністративні реформи княгині Ольги середини
Х ст., як заходи з освоєння міжнародних торговельних шляхів …...…
3.2. Процеси урбанізації Русі у контексті проблеми датування
початків Новгорода на Волхові ………………………..………………
3.3. Південноруська локалізація Немоґарда-Новгорода Х ст. ……..
3.4. Новгород на Лузі в опосередкованих джерельних свідченнях …….
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ……………………………………………….
120
149
154
165
180
РОЗДІЛ 4. “ТРАНСФОРМАЦІЇ” ЛІТОПИСНОГО
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАСНУВАННЯ ГОРОДА ВОЛОДИМИРА
У СЛОВЕНСЬКІЙ ЗЕМЛІ ………………………………………….…….
4.1. Заснування Володимира на Волині у літописах та
історіографічній традиції ………………………….……….……….…
4.2. Новгородські урбаністично-етногенетичні легенди та їх
західноволинські аналоги ……………….……………………………
4.3. Свідчення про запустіння і відновлення Словенська/Славутина
та етапи урбанізації Побужжя VI–X ст. ……….……………….…….
4.4. Найдавніші храми Володимира і звістка про передання
Будятиного села церкві Богородиці …………………………………..
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 ……………………………………………….
183
183
200
206
215
224
РОЗДІЛ 5. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СЮЖЕТІВ, ОБРАЗІВ І СЕМАНТИКИ ПОВІДОМЛЕНЬ
НЕРЕЧОВИХ ДЖЕРЕЛ Х–XIV СТ. ТА ЛЕГЕНДАРНИХ СВІДЧЕНЬ
5.1. Давньоруські будівничі в джерелах ХІ–XIV століть та
легендарній традиції………………………………………….…..……
5.2. Роль замовників: генеалогічний аспект у дослідженні
архітектурних об’єктів Русі …………………...……………………....
228
228
263
4
5.3. Християнська семантика писемних звісток про пам’ятки
архітектури Русі ……………….………..………………………………
5.4. Малі форми в архітектурі Русі …………………….……………..
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 ……………………………………………….
270
276
281
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 286
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………… 292
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
