Ігор Дворкін » Музейництво в Києві (1830-ті – 1919 рр.): формування, розвиток, трансформація під час революції
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Музейництво в Києві (1830-ті – 1919 рр.): формування, розвиток, трансформація під час революції
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
09.12.2021 |
|
| Твір змінено: |
09.12.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(241.1 КБ)
|
|
| Опис: |
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2020. – №8 (1).
У статті аналізується діяльність київських музеїв в імперський період, а також трансформацій, що відбуваються в музейній галузі в період революційних подій (1917–1919 рр.). Розглядатиметься вплив державної влади та українського національного руху на розвиток музейної галузі на прикладі найбільших київських музеїв. Київ імперського періоду був важливим центром російської культури і влади. В імперській політиці щодо українських земель місто Київ мало важливе значення. Водночас Київ був центром українофільства в Російській імперії, залучаючи прихильників українського руху. Київ не мав столичного статусу фактично, але для українофілів, безумовно, вирізнявся серед інших українських міст. Найбільшими музейними закладами міста були Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії та Київський міський (художньо-промисловий і науковий) музеї. У статті історія музеїв розглядається крізь призму аналізу внеску центральної та місцевої влади в розбудову й подальшу діяльність музейних установ. В імперський період з точки зору влади, яка діяла у визначеній парадигмі невизнання українців окремим народом, музейні установи мали бути російськими. Для українофільської інтелігенції Російської імперії музейні установи мали великий потенціал у дослідженні історії та культури українських земель. У період революції Київ уже фактично стає столицею. Тепер українська влада, яка щойно постала, й розбудовники музейної справи могли розглядати Київ зі спільних позицій. Історія й культура тепер були важливим важелем легітимації нової влади, яка, завдяки впливу української інтелігенції, розуміла можливості музейної галузі. Ключове місце в цьому процесі мало належати Українському національному музею. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
